4. Диференційний діагноз:

Диференційний діагноз проводиться між усіма вадами, ІХС, пухлинами органів грудної клітини.

5. Клінічний діагноз:

Вказується нозологічна одиниця та форма перебігу захворювання, стадія розвитку процесу, ступінь серцево-легеневої недостатності на підставі клініко-статистичної класифікації.

6. Організаційно-лікувальна тактика:

Визначається необхідність госпіталізації для ургентного чи планового оперативного втручання (показання до операції, передопераційна підготовка, післяопераційне ведення хворого з визначенням груп лікарських препаратів та напрямків їх дії), або можливість консервативного та амбулаторного лікування.

Показання до оперативного лікування:

• Аортальний стеноз – градієнт тиску між лівим шлуночком та аортою більше 50 мм.рт.ст., або площа аортального отвору менша 0,7 см². Операція – заміна клапану.

• Аортальна недостатність – помітна декомпенсація серцевої діяльності, тобто підвищення діастолічного тиску у лівому шлуночку до 15 мм.рт.ст. та вище. Операція – протезування клапану.

• Мі тральний стеноз – операція показана всім хворим з симптомами стенозу. Операція – закрита або відкрита кумісуротомія або протезування клапану (залежить від виразності стенозу та кальценозу)

• Мі тральна недостатність – прогресуюча дилатація лівих порожнин серця. Операція – протезування клапану або анулопластика.

• Вади трикуспидального клапану – операція протезування клапану.

Після оперативного лікування вад з заміною клапанів хворі знаходяться на постійній терапії антикоагулянтів для попередження тромбоемболії.

Учбовий елемент - вміти поставити показання до сучасних методів діагностики малоінвазивного оперативного лікування захворювань серця.

За останні 20 років для дослідження серця та судин почали використовувати швидкі діагностичні методики: комп`ютерну томографію (КТ), електронно-променеву томографію (ЕЛТ) та мультиспектральну КТ (МСКТ).

ЕЛТ та МСКТ забезпечують детальну візуалізацію венозних та артеріальних коронарних шунтів.

В клінічних дослідженнях показано, що при діагностиці оклюзій шунтів чутливість та специфічність КТ складають відповідно 88-100%.

МСКТ дозволяє діагностувати аневризми шунтів,оцінювати прохідність стентів.

КТ використовують для планування взяття матеріалу для шунтів та для проведення малоінвазивних операцій реваскуляризації міокарду. Таким чином,неінвазивна шунтографія з використанням МСКТ насьогодні є практично єдиною неінвазивною методикою, здатною замінити селективну коронарографію.

До малоінвазивних оперативних втручань відносяться операції:

1. При ІХС –введення стентів в коронарні артерії шляхом пункції периферичної артерії.

2. При порушенні ритму серця (брадикардії) – імплантація штучного водія ритму (9ЭКС) методом трансвенозного введення електроду.

Кінцеві цілі навчання за учбовим елементом:

1. Ознайомитись з сучасними методами діагностики захворювань серця неінвазивного характеру.

2. Ознайомитись з сучасними методами діагностики малоінвазивного оперативного лікування захворювань серця.

Мета практичного заняття:

Встановити рівень засвоєння теоретичних знань та практичних навичок студентами в межах професійно орієнтованих задач лікаря загальної практики за учбовим елементом.

Форми контролю знань та вмінь на практичному занятті:

1. Теоретичне опитування студентів з оцінкою.

2. Оцінка практичних навичок – аналіз отриманих методів діагностики (КТ, МСКТ).

Інформаційна частина методичної розробки мінімальний базовий рівень знань, необхідний для засвоєння теми:

1. Анатомія, топографічна анатомія та оперативна хірургія, топографо-анатомічна характеристика серця та судин.

2. Фізіологія, функціональні особливості серця та його судин.

3. Патологічна анатоомія, морфологічні зміни в коронарних артеріях при ІХС.

4. Патологічна фізіологія, зміни в м`язі серця та судинах при ІХС.

5. Рентгенологія, вміння аналізувати рентгенівські знімки органів грудної клітини: серця, судин.

6. Загальна хірургія, пропедевтика внутрішніх хвороб, аналіз даних ЕКГ, ФКГ.

Конкретна мета самостійної підготовки до практичного заняття:

Використовуючи базовий рівень знань та вмінь, засвоїти теоретичні знання та практичні навички, які забезпечать оволодіння практично орієнтованими в обсягах:

1. Обстеження хворого для визначення клінічного перебігу та можливих ускладнень при захворюваннях серця ( опитування хворого, фізикальне обстеження,результати додаткових методів дослідження).

2. Обгрунтування та формування попереднього діагнозу.

3. Складання діагностичної програми та аналіз результатів додаткових досліджень.

4. Формування переліку захворювань для диференційної діагностики та її проведення.

5. Формуваня клінічного діагнозу.

6. Формування лікувальної програми.