МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА

Практичного заняття Учбовий елемент 10

“Вроджені та набуті вади серця. Класифікація. Діагностика. Покази до хірургічного лікування. Методи оперативних втручань. Сучасні методи діагностики, малоінвазивного оперативного лікування захворювань серця”

Для студентів V курсу медичного факультету

Модуль 2 Торакальна, серцево-судинна хірургія.

Змістовий модуль 2 Грудна, серцево-судинна хірургія

Учбовий елемент 10. Вроджені та набуті вади серця. Класифікація. Діагностика. Покази до хірургічного лікування. Методи оперативних втручань. Сучасні методи діагностики, малоінвазивного оперативного лікування захворювань серця.

Учбовий елемент Уміти визначити діагноз набутої вади серця. Обрати тактику лікування та показання до оперативного втручання.

Вроджені вади серця відносяться до найбільш тяжких та розповсюджених захворювань серцево-судинної системи.

В Україні страждає близько 0,4 % населення.

Основною причиною цих захворювань являються ревматизм та інфекційний ендокардит. Рідше причиною являються атеросклероз, гіпертонія, сифіліс, травматичне пошкодження серця, наркоманія.

Морфологія залежить від етіології. Так, повторний ревматизм призводить до потовщення та деформації стулок і хорд, зрощенню їх, кальцинозу. Внаслідок чого формуються стеноз або недостатність мі трального, аортального, трикуспідального клапанів. При інфекційному (септичному ендокардиті) часто пошкоджуються клапани або може настати некроз фіброзного кільця аортального клапану. Частіше ця патологія зустрічається у молодих після грипу, пневмонії.

У наркоманів частіше деструкція трикуспідального клапану або клапану легеневої артерії.

КЛАСИФІКАЦІЯ: (А.Н. Баклева)

1 стадія – безсимптомна, компенсація кровообігу.

2 стадія – ознаки гіпертензії в малому колі кровообігу з компенсацією за рахунок посиленої роботи правого шлуночка.

3 стадія – перші ознаки застою у великому колі кровообігу, які зникають у спокої або після лікування.

4 стадія – поява мерехтливої аритмії, прояви застою в малому та великому колі кровообігу, ознаки різкого пошкодження міокарду, збільшення розмірів серця.

5 стадія – незворотні зміни кровообігу, який не піддається лікуванню.

До набутих вад відносяться:

• Вади аортального клапану;

• Вади мітрального клапану;

• Вади трикуспідального клапану.

Кінцеві цілі навчання за учбовим елементом:

1. Формування попереднього діагнозу.

2. Діагностична програма, аналіз одержаних даних.

3. Диференційний діагноз (перелік захворювань).

4. Клініко-статичнична класифікація захворювань клінічний діагноз.

5. Програма лікування:

А) терміновість госпіталізації

Б) терміновість операції

В) передопераційна підготовка

Г) післяопераційне лікування

Мета практичного заняття:

Установити рівень засвоєння теоретичних знань та практичних навичок студентами в межах професійно орієнтованих задач лікаря загальної практики за учбовим елементом.

Форми контролю знань та вмінь на практичному занятті:

1. Тестовий контроль знань (комп’ютерний контроль знань за тестовими задачами)

2. Теоретичне опитування кожного студента з оцінкою:

• Обґрунтування попереднього діагнозу;

• Визначення діагностичної програми та аналіз отриманих даних;

• Проведення диференційної діагностики;

• Формування клінічного діагнозу;

• Визначення програми лікування.

3. Оцінка виконання кожним студентом практичних навичок:

• Фізікальне обстеження хворого (аускультація серця)

Інформаційна частина методичної розробки.

Мінімальний базовий рівень знань, необхідний для засвоєння теми:

1. Анатомія, топографічна анатомія та оперативна хірургія – топоргафо-анатомічна характеристика серця.

2. Фізіологія – функціональні особливості серця та різних його відділів.

3. Паталогічна анатомія – морфологічні зміни в різних ділянках серця при різних вадах.

4. Паталогічна фізіологія – зміни в різних ділянках серця та по малому та великому колу кровообігу при різних вадах серця.

5. Мікробіологія, вірусологія, імунологія – місце мікробного фактору у виникненні ускладнень при вадах серця.

6. Рентгенологія – уміти аналізувати рентгенограми грудних органів, серця.

7. Загальна хірургія, пропедевтика внутрішніх хвороб – методика опитування та фізікального обстеження хворого. Оцінка даних ЕКГ, ФКГ.

Конкретна мета самостійної підготовки до практичного заняття:

Використовуючи базовий рівень знань та вмінь, засвоїти практичне заняття та практичні навички, які забезпечать оволодіння практично орієнтованими задачами в обсягах:

1. Обстеження хворого для визначення клінічного перебігу та можливих ускладнень при різних вадах серця (опитування хворого, фізікальне обстеження, дані додаткових методів)

2. Обґрунтування та формування попереднього діагнозу

3. Складання діагностичної програми та аналіз результатів додаткових досліджень

4. Формування переліку захворювань для диференційної діагностики та її проведення.

5. Формування клінічного діагнозу на підставі клініко-статистичної класифікації захворювань

6. Формування лікувальної програми.

Програма самостійної підготовки до практичного заняття:

1. Актуальність проблеми.

2. Визначення захворювань які належать до набутих вад серця.

3. Причини та механізм розвитку набутих вад серця.

4. Клінічні прояви (скарги, анамнез, дані фізікального обстеження хворого) при різних набутих вадах серця.

5. Принципи діагностики та обсяг даних, необхідних для формування діагнозу.

6. Принципи складання діагностичної програми для уточнення попереднього діагнозу та подальшого лікування.

7. Перелік захворювання для проведення диференційної діагностики.

8. Клініко-статистична класифікація.

9. Обґрунтування організаційно-лікувальної програми.

Практичні навички, які закріпленні за учбовим елементом:

1. Аускультація серця.

Обстеження проводиться в горизонтальному положенні.

Важливе значення має характер серцевих тонів, їх ритмічність, шуми.

При аортальному стенозі – визначається систолічний шум з епіцентром у другому міжребір`ї праворуч, проводиться у соній артерії.

Аортальна недостатність – вислуховується диастолічний шум по лівому краю грудини з епіцентром у третьому ребрі. Шум проводиться у яремну ямку, на судини шиї та в ліву підпахвову ділянку. Тривалість шуму під час діастоли співпадає з тяжкістю аортальної недостатності.

Митральний стеноз – присистолічний шум на верхівці, клацання відкриття митрального клапану, посилення першого тону.

Митральна недостатність – систолічний шум на верхівці серця, що проводиться в підпахвову ділянку, тривалість шуму відповідає стадії захворювання, перший тон ослаблений, верхівковий поштовх посилений. Може виникати мерехтіння передсердь.

Трикуспідальна недостатність – систолічний шум по нижньому краю грудини.

Трикуспідальний стеноз – диастолічний шум у тій же ділянці.

Особливості обстеження хворих з набутими вадами серця.

При опитуванні хворого необхідно визначити: