Нормативні значення кпо у виробничих приміщеннях

Розряд роботи	Характер робіт у приміщенні		Вид освітлення
	Види робіт за ступенем точності	Розміри об/єкта розпізнання, мм	верхнє та комбіноване	Бічне
І	Особливо точні	 0,1	10	3,5
ІІ	Високої точності	 0,1 до 0,3	7	2
ІІІ	Точні	 0,3 до 1	5	1,5
ІV	Малої точності	 1 до 10	3	1
V	Грубі	 10	2	0,5
VI	Загальне спостереження за ходом виробничого процесу без виділення окремих деталей	-	1	0,25

Додаток 12

^{Густина повітря, кг/м3 при температурі t, 0C і атмосферному тиску Р, мм рт.ст.}*

t, 0C		-10	-5	0	+5	+10	+15	+20	+25	+30	+35
Р,мм рт.ст.	760	1,342	1,317	1,293	1,27	1,248	1,226	1,205	1,185	1,165	1,146
	745	1,316	1,291	1,267	1,244	1,223	1,202	1,181	1,162	1,141	1,123

* 750мм рт. ст. =10⁵ Па

Додаток 13

Типові тестові питання до заліку

1. Повторний інструктаж з техніки безпеки виконується не рідше, ніж 1 раз на: 1) місяць; 2) квартал; 3) півроку; 4) рік; 5) 2 роки.

2. Цільовий інструктаж з техніки безпеки виконується при: 1) зміненні технології; 2) зміненні правил охорони праці; 3)порушенні правил охорони праці; 4) перерві в роботі на 60 днів; 5) виконанні робіт за нарядом-допуском;

3. При перерві в роботі на 60 днів виконується інструктаж: 1) увідний;

2) первинний на робочому місці; 3) повторний; 4) позаплановий; 5) цільовий.

4. При порушеннях правил техніки безпеки виконується інструктаж:

1) увідний; 2) первинний на робочому місці; 3) повторний; 4) позаплановий; 5) цільовий.

5.Несщасні випадки на виробництві оформлюються актом за формою:

1) Л-2; 2) У-3; 3) 5-Б; 4) 6-А; 5) Н-1.

6.Копію акту за формою Н-1 отримує зацікавлена особа не пізніше:

1) 1; 2) 2; 3) 3; 4) 5; 5) 7 днів після закінчення розслідування

7.Строк зберігання актів за формою Н-1:1) 5; 2) 10; 3) 25; 4) 45; 5) 50 років.

8.Комісія з розслідування несщасного випадку складає акт за формою Н-1 на протязі: 1) 1; 2) 2; 3) 3; 4) 4; 5) 7 діб.

9.Акт за формою Н-1 складається в: 1) 2; 2) 3; 3) 4; 4) 5; 5) 7 екземплярах.

10.Акт спеціального розслідування несщасного випадку складається на протязі: 1) 3; 2) 5; 3) 7; 4) 10; 5) 14 днів.

11.Якщо ймовірність аварії становить 60%, то технологічний процес за небезпекою оцінюється балом: 1) 1; 2) 2; 3) 3; 4) 4; 5) 5.

12.Якщо ймовірність аварії становить 15%, то технологічний процес за небезпекою оцінюється балом: 1) 1; 2) 2; 3) 3; 4) 4; 5) 5.

13. Технологічний процес з можливою аварією – це процес з її ймовірністю: 1) 10-30; 2) 20-50; 3) 30-60; 4) 40-70; 5) 50-70%.

14. Дуже серйозна аварія має категорію: 1) А; 2) Б; 3) В; 4) Г; 5) Д.

15. Серйозна аварія має категорію: 1) А; 2) Б; 3) В; 4) Г; 5) Д.

16. Менш серйозна аварія має категорію: 1) А; 2) Б; 3) В; 4) Г; 5) Д.

17. Найбільш небезпечна категорія технологічного процесу: 1)1А; 2)5Д; 3)3В; 4) 4М; 5) 5В.

18. Найменш небезпечна категорія технологічного процесу: 1)1А; 2)5Д; 3)3В; 4) 4М; 5) 5В.

19. Величина переміщуємого вантажу при легкий роботі: 1) 1-2; 2) 3-5; 3) 6-10; 4) 8-12; 5) 10-16 кг.

20. Темп роботи 31-40 рухів за хвилину: 1) легкий; 2) помірний; 3) середній; 4) високий; 5) дуже високий;

21. Гранична маса переміщуємого вантажу для чоловіків:1) 40; 2) 50; 3) 60; 4) 70; 5) 80кг.

22. Гранична маса переміщуємого вантажу для жінок:1) 15; 2) 40; 3) 50; 4) 60; 5) 70кг.

23. Середній темп роботи: 1) до 10; 2) 10-20; 3) 21-30; 4) 31-40; 5) 41-50 рухів за хвилину.

24. Ширина санітарно-захисної зони ІІ класу: 1) 50; 2) 100; 3) 300; 4) 500; 5) 1000 м.

25. Ширина санітарно-захисної зони 1000м відповідає класу: 1) І; 2) ІІ; 3) ІІІ; 4) ІV; 5) V

26. Мінімальний об^/єм виробничого приміщення на 1 робітника: 1) 5; 2) 8; 3) 10; 4) 15; 5) 20 м³.

27. Мінімальна площа виробничого приміщення на 1 робітника: 1) 2,5; 2) 3; 3) 4,5; 4) 5,5; 5) 6 м².

28. Періодичність огляду промислової споруди: 1) 1 раз на тиждень; 2) 2 рази на місяць; 3) 1 раз на місяць; 4) 2 рази на рік; 5) 1 раз на рік.

29. Мінімальна висота робочих приміщень: 1) 2,1; 2) 2,5; 3) 3,2; 4) 3,5; 5) 4м.

30. Висота робочої зони приміщень: 1) 2; 2) 2,5; 3) 3; 4) 4; 5) 5м.

31. Мінімальна ширина проходів при кількості робітників 700: 1) 1; 2) 1,5; 3) 2; 4) 2,5; 5) 3м.

32. Оптимальний вміст кисню в повітрі: 1) 78,08; 2) 35,93; 3) 20,95; 4) 16,64; 5) 0,93%.

33. Оптимальний вміст азоту в повітрі: 1) 78,08; 2) 35,93; 3) 20,95; 4) 16,64; 5) 0,93%.

34. Пил утворює з повітрям: 1) суміші; 2) аерозолі; 3) суспензії; 4) емульсії; 5) сплави.

35. Гази утворюють з повітрям: 1) суміші; 2) аерозолі; 3) суспензії; 4) емульсії; 5) сплави.

36. Дрібнодисперсний пил має розмір частинок менше, ніж: 1) 100; 2) 50; 3) 25 4) 20 5) 10 мкм

37. Оксид вуглецю спричиняє на організм переважно дію: 1) сенсибілізуючу; 2) канцерогенну; 3) мутагенну; 4) загальнотоксичну; 5) подразнюючу.

38. Оксиди азоту спричиняють на організм переважно дію: 1) сенсибілізуючу; 2) канцерогенну; 3) мутагенну; 4) загальнотоксичну; 5) подразнюючу.

39. Поліциклічні ароматичні вуглеводні спричиняють на організм переважно дію: 1) сенсибілізуючу; 2) канцерогенну; 3) мутагенну; 4) загальнотоксичну; 5) подразнюючу.

40. Радіоактивні речовини спричиняють на організм переважно дію: 1) сенсибілізуючу; 2) канцерогенну; 3) мутагенну; 4) загально токсичну; 5) подразнюючу.

41. За ступенем дії на організм свинець відноситься до класу речовин: 1) надзвичайно небезпечних; 2) високонебезпечних; 3) помірно небезпечних; 4) малонебезпечних; 5) безпечних.

42. За ступенем дії на організм кремнеземистий пил відноситься до класу речовин: 1) надзвичайно небезпечних; 2) високонебезпечних; 3) помірно небезпечних; 4) малонебезпечних; 5) безпечних.

43. За ступенем дії на організм аміак відноситься до класу речовин: 1) надзвичайно небезпечних; 2) високонебезпечних; 3) помірно небезпечних; 4) малонебезпечних; 5) безпечних.

44. Гранично припустима концентрація оксиду вуглецю в робочій зоні: 1) 0,001; 2) 0,01; 3) 0,1; 4) 1; 5) 20мг/м^3.

45. Вміст шкідливих речовин у повітрі, що надходить у виробниче приміщення, не повинен перевищувати: 1) 0,1; 2) 0,2 3) 0,3; 4) 0,4; 5) 0,5 від ГДК.

46. Діапазон атмосферного тиску для нормальної життєдіяльності організму: 1) 450-900; 2) 550-950; 3) 600-900; 4) 700-800; 5) 650-960 мм рт. ст.

47. Тепловиділення людини під час важкої роботи становить біля: 1) 40; 2) 85; 3) 125; 4) 500; 5) 800 Вт.

48. Нормальна температура відкритої поверхні тіла робітника: 1) 31-32; 2) 32-33; 3) 33-34; 4) 34-35; 5) 35-36⁰С.

49. Нормальна температура внутрішніх органів людини: 1) 31,6; 2) 33,1; 3) 36,6; 4) 37,5; 5) 37,9⁰С.

50. Терморегуляція організму при підвищенні температури повітря більше 30-35⁰С здійснюється за рахунок: 1) теплопровідності крізь одяг; 2) конвекції; 3) випромінення на оточуючі поверхні; 4) випаровування зі шкіри; 5) нагріву видихненного повітря.

51. Тепловіддача від людини випроміненням припиняється при температурі оточуючого середовища: 1) 25-28; 2) 30-35; 3) 37-40; 4) 40-45; 5) 42-48⁰С.

52.Оптимальна вологість повітря в робочому приміщенні: 1) 20-30; 2) 30-40; 3) 40-60; 4) 60-70; 5) 65-75%.

53. Мінімальна швидкість руху повітря, яку сприймає людина: 1) 0,05; 2) 0,1; 3) 0,15; 4) 0,2; 5) 0,5м/с.

54. Швидкість руху повітря в робочому приміщенні влітку не повинна перевищувати: 1) 0,1-0,2; 2) 0,2-0,5; 3) 0,1-0,7; 4) 0,2-1,0; 5) 1,0-1,5м/с.

55. Припустима швидкість повітряного душирування в гарячих цехах: 1) 1,5; 2) 2,5; 3) 3,5; 4) 4,0; 5) 5,0 м/с.

56. Надлишок явного тепла в холодних цехах складає: 1) 5-10; 2) 23-24; 3) 150-200; 4) 300-500; 5) 700-900 Вт/м³.

57. Надлишок явного тепла в гарячих цехах складає: 1) 5-10; 2) 23-24; 3) 150-200; 4) 300-500; 5) 700-900 Вт/м³.

58. Особливо шкідливим виробничим фактором променевий потік теплоти стає при інтенсивності випромінення: 1) 0,3-0,6; 2) 1,5-2,5; 3) 3-6; 4) 6-8; 5) 8-9 кВт/м^2..

59. Заходи по зменшенню дії теплового випромінення на робітника проводять при інтенсивності потоку більше ніж: 1) 127; 2) 220; 3) 348; 4) 453; 5) 880 Вт/м².

60. Температура поверхні обладнання на робочих місцях не повинна перевищувати: 1) 30; 2) 35; 3) 40; 4) 45; 5) 50⁰С.

61. Якщо розміри приміщення 30х40х5 м, а витрата повітря на вентиляцію V_в=1500м³/годину, то коефіцієнт повітрообміну складає: 1) 0,1; 2) 0,25; 3) 1; 4) 4; 5) 10.

62. Нагрівання кровеносних сосудів, нервів, тканин є результатом дії електричного струму: 1) термічної; 2) термохімічної; 3) термодеструктивної; 4) біологічної; 5) електролітичної.

63. Змінення складу крові та органічних рідин організму є результатом дії електричного струму: 1) термічної; 2) термохімічної; 3) термодеструктивної; 4) біологічної; 5) електролітичної.

64. Подразнення та збудження тканин організму є результатом дії електричного струму: 1) термічної; 2) термохімічної; 3) термодеструктивної; 4) біологічної; 5) електролітичної.

65. Гранично припустимий струм при частоті 50Гц: 1) 0,1; 2) 0,2; 3) 0,3; 4) 0,4; 5) 1 мА.

66. При вологості повітря більше 75% гранично припустимий струм зменшується в: 1) 2; 2) 3; 3) 4; 4) 5; 5) 8 разів.

67. При температурі повітря більше 25⁰С гранично припустима напруга зменшується в: 1) 2; 2) 3; 3) 4; 4) 5; 5) 8 разів.

68. Гранично припустима напруга постійного струму: 1) 1; 2) 2; 3) 3; 4) 5; 5) 8 В.

69. Яка з частот електричного струму є найбільш небезпечною: 1) 15; 2) 150; 3) 250; 4) 350; 5) 550 Гц.

70. Яка з частот електричного струму є більш безпечною: 1) 50; 2) 100; 3) 150; 4) 200; 5) 300 Гц.

71. Небезпека постійного струму є вищою, ніж змінного з частотою 50 Гц при напрузі: 1) 127; 2) 220; 3) 300; 4) 500; 5) 1000 В.

72. Небезпека постійного струму є нижчою, ніж змінного з частотою 50 Гц при напрузі: 1) 127; 2) 400; 3) 600; 4) 1000; 5) 1200 В.

73. Виробничі приміщення з температурою 40⁰С за електронебезпечністю відносяться до категорії приміщень: 1) середньої небезпеки; 2) підвищеної небезпеки; 3) низької небезпеки; 4) особливо небезпечних; 5) критично небезпечних.

74. Виробничі приміщення з вологістю повітря 95% за електронебезпечністю відносяться до категорії приміщень: 1) середньої небезпеки; 2) підвищеної небезпеки; 3) низької небезпеки; 4) особливо небезпечних; 5) критично небезпечних.

75. Виробничі приміщення з електропроводним пилом за електронебезпечністю відносяться до категорії приміщень: 1) середньої небезпеки; 2) підвищеної небезпеки; 3) низької небезпеки; 4) особливо небезпечних; 5) критично небезпечних.

76. Виробничі приміщення з хімічно активним середовищем за електронебезпечністю відносяться до категорії приміщень: 1) середньої небезпеки; 2) підвищеної небезпеки; 3) низької небезпеки; 4) особливо небезпечних; 5) критично небезпечних.

77. Приміщення з електропроводним пилом і температурою 40⁰С за електронебезпечністю відносяться до категорії приміщень: 1) середньої небезпеки; 2) підвищеної небезпеки; 3) низької небезпеки; 4) особливо небезпечних; 5) критично небезпечних.

78. Наряд-допуск є обов^/язковим для виконання робіт на електроустановках з напругою більше: 1) 600; 2) 1000; 3) 5000; 4) 10000; 5) 12000 В.

79. За усним розпорядженням можливо виконання робіт на електроустановках з напругою до: 1) 1; 2) 2; 3) 5; 4) 10; 5) 12 кВ.

80. Струм прихвату: 1) 3-5 мА; 2) 20-25 мА; 3) 90-100 мА; 4) 0,5-0,6 А; 5) 1,0-1,2 А.

81. Межа смертельно небезпечного струму: 1) 25мА; 2) 80мА; 3) 100мА; 4) 0,5А; 5) 1А.

82. Опір захисного заземлення для установок з напругою до 1000В не повинен перевищувати: 1) 0,5; 2) 1; 3) 2; 4) 4; 5) 10 Ом.

83. Опір захисного заземлення для установок з напругою більше 1000В не повинен перевищувати: 1) 0,5; 2) 1; 3) 2; 4) 4; 5) 10 Ом.

84. Захисне заземлення з опором 2 Ом можна використовувати в установці з напругою: 1) 600В; 2) 1200В; 3) 1250В; 4) 1500В; 5) 1800В.

85. Одиницею виміру світлового потоку є: 1) лм; 2) кд; 3) лк; 4) кд/м²; 5) лк/м².

86. Одиницею виміру сили світла є: 1) лм; 2) кд; 3) лк; 4) кд/м²; 5) лк/м².

87. Одиницею виміру освітленості є: 1) лм; 2) кд; 3) лк; 4) кд/м²; 5) лк/м².

88. Кількісним показником освітлення є: 1) коефіцієнт пульсації; 2) фон; 3) контраст; 4) показник осліпленості; 5) яркість.

89. Якісним показником освітлення є: 1) коефіцієнт пульсації; 2) світловий потік; 3) сила світла; 4) освітленість; 5) яркість.

90. Довжина хвиль інфрачервоного випромінення: 1) 2-10; 2) 10-380; 3) 380-770; 4) 770-340000; 5) 340000-600000 нм.

91. Довжина хвиль видимого випромінення: 1) 2-10; 2) 10-380; 3) 380-770; 4) 770-340000; 5) 340000-600000нм.

92. Якщо освітленість всередині і зовні приміщення Ев=20лк і Ен=800лк, то коефіцієнт природньої освітленості: 1) 40; 2) 160; 3) 2,5; 4) 4; 5) 25%.

93. Освітленість всередині споруди при аварійному освітленні повинна бути не меншою: 1) 0,5; 2) 1; 3) 1,5; 4) 2; 5) 2,5 лк.

94. Освітленість в проходах при евакуаційному освітленні повинна бути не меншою: 1) 0,5; 2) 1; 3) 1,5; 4) 2; 5) 2,5 лк.

95. Мінімальна висота підвісу світильників: 1) 1,5-2; 2) 2-2,2; 3) 2,2-2,4; 4) 2,4-2,6; 5) 2,6-2,8м.

96. Найбільша видимість досягається при падінні світла на поверхню під кутом: 1) 30; 2) 45; 3) 60; 4) 75; 5) 90⁰.

97. Середній строк служби ламп розжарювання: 1) 0,5; 2) 1; 3) 2,5; 4) 8-12; 5) 20-25тис.год.

98. Середня світлова віддача газорозрядних ламп: 1) 1-5; 2) 7-20; 3) 40-110; 4) 127-280; 5) 380-500 лм/Вт.

99. Діапазон частот звукових коливань, які сприймає людина: 1) 10 Гц-40 кГц; 2) 16 Гц-20 кГц; 3) 50 Гц-30 кГц; 4) 70 Гц-50 кГц; 5) 100 Гц-30 кГц.

100. Найбільш чутливими для людини є частоти звукових коливань: 1) 16-100 Гц; 2) 100-500 Гц; 3) 500 Гц-1 кГц; 4) 1-4 кГц; 5) 5-10 кГц.

101.Інфразвук - це звук з частотою, нижчою: 1) 5; 2) 16; 3) 20; 4) 100; 5) 220 Гц.

102. Ультразвук - це звук з частотою, вищою: 1) 5; 2) 16; 3) 20; 4) 100; 5) 220 кГц.

103. Умовний поріг чутності звуку прийнятий для частоти: 1) 0,5; 2) 1; 3) 2; 4) 3; 5) 5 кГц.

104. Інтенсивність звуку на умовному порозі чутності: 1) 10^-8; 2) 10^-10; 3) 10^-12; 4) 10^-14; 5) 10^-16Вт/м².

105. Поріг больових відчуттів при сприйнятті звуків: 1) 20; 2) 50; 3) 80; 4) 130; 5) 150 дБ.

106. Глухота наступає при короткочасній дії шуму з інтенсивністю більшою, ніж: 1) 20; 2) 50; 3) 80; 4) 130; 5) 150 дБ.

107. Найбільш шкідлива частота вібрації: 1) 2-4; 2) 6-9; 3) 10-15; 4) 16-20; 5) 30-50 Гц.

108. Якщо у виробничому процесі використовуються горючі гази з нижньою границею вибуховості меншою 10%, то цей процес відноситься до пожежної категорії: 1) А; 2) Б; 3) В; 4) Г; 5) Д.

109. Якщо у виробничому процесі використовуються рідини з температурою сполоху 28-61⁰С, то цей процес відноситься до пожежної категорії: 1) А; 2) Б; 3) В; 4) Г; 5) Д.

110. Якщо у виробничому процесі утворюється горючий пил з нижньою границею спалахування більшою 65г/м³, то цей процес відноситься до пожежної категорії: 1) А; 2) Б; 3) В; 4) Г; 5) Д.

111. Якщо у виробничому процесі використовуються речовини в гарячому або розплавленому стані, то цей процес відноситься до пожежної категорії: 1) А; 2) Б; 3) В; 4) Г; 5) Д.

112.Пожежно-технічні комісії створюються звичайно на підприємствах пожежної категорії: 1) А,Б,В; 2) В,Г,Д; 3) Г,Д,Е; 4) Д,Е,Ж; 5) П,К,Ж.

52