Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
АСОДІ(лекции)-3-ДІД-ІІТ-ст.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
486.91 Кб
Скачать

Лекція № 5-7 Методика складання бібліографічного опису План

  1. Поняття загальної і спеціальної методики складання бібліографічного опису

  2. Види бібліографічних описів. Загальні правила складання БО

  3. Області й елементи БО. Загальні правила наведення їх

  4. Процес складання бібліографічного опису

  5. Спеціальна методика складання бібліографічних описів деяких документів

    1. Складання БО документів, що мають індивідуальних авторів

    2. Складання БО безавторських творів

    3. Складання аналітичного бібліографічного опису

  1. Поняття загальної і спеціальної методики складання бібліографічного опису

Складання бібліографічного опису передбачає виявлення та формування за певною методикою множини бібліографіч­них даних про окремий документ або його частину чи групу документів. Виконання функцій бібліографічного опису й задоволення вимог, що ставляться до нього, можливе за умов дотримання відповідної методики складання описів, однако­вої для всіх.

Методика складання БО – це су­купність прийомів і правил, які використовуються в процесі складання бібліографічного опису. Вона поділяється на за­гальну і спеціальну. До загальної методики входять прийоми і правила, що стосуються складання описів будь-яких видів документів. Її завданням є вивчення документів та їхніх еле­ментів з погляду бібліографічного опису; вивчення видів описів та їхніх елементів; установлення загальних правил складан­ня описів незалежно від виду документів та їхнього оформ­лення; запровадження правил, що стосуються окремих еле­ментів опису.

Проте не можна за абсолютно однаковими правилами скла­дати описи всіх документів, адже книга вельми відмінна від географічної карти, часопис – від грамплатівки, а креслення – від діафільму. Навіть документи одного виду можуть значно відрізнятися один від одного. Так, книга може мати автора і може його не мати, до неї може входити один твір, або вона може бути збіркою. Тому складання бібліографічних описів різних видів документів підлягає не лише загальним для всіх, а й певним специфічним правилам, що відповідають особли­востям їхнього змісту й оформлення. Такі специфічні прави­ла і прийоми становлять зміст спеціальної методики скла­дання бібліографічних описів.

  1. Види бібліографічних описів. Загальні правила складання бо

Залежно від об’єкта, на який складено опис, розрізняють три види описів. Монографічний бібліографічний опис скла­дають на окремо виданий документ (книгу, окремий том або випуск багатотомного, серіального видання, окремо виданий стандарт, географічну карту тощо). Зведений бібліографічний опис – на багатотомне та серіальне видання, тобто декілька томів, випусків, що складають єдине видання. Аналітичний бібліографічний опис складають на частину документа (окре­ма робота із збірки, окрема стаття з журналу або газети, окре­ма глава чи розділ твору тощо).

Бібліографічний опис, як правило, складається мовою тексту видання. Опис може складатися також мовою, якою подано місце видання та назва видавництва, коли текст видання напи­саний іншою мовою. У такому разі мову тексту документа вказують в описі. Завжди опис мовою документа складають для бібліотечних каталогів; у бібліографічних покажчиках, списках і подібних посібниках часто буває доцільно навести опис рідною мовою, а про мову документа повідомити окремо.

Опис складається за сучасною орфографією. Числівники в описі наводять у такій формі, як їх подано у виданні (рим­ськими, арабськими цифрами, у словесній формі). Римські цифри, а також цифри у словесній формі записують арабськими цифрами при зазначенні дати виходу видання, повторності видання, номерів або випусків багатотомних і серіальних ви­дань. Кількісні числівники наводять без нарощування закін­чень (У 5 т. – у п’яти томах), а порядкові – з нарощуванням (3-тє вид. – третє видання).

У бібліографічних описах з метою забезпечення компакт­ності їх допускається скорочувати слова відповідно до пра­вил, зафіксованих у спеціальних стандартах.