4. Види і різновиди вторинних документів

Рівень згортання первинної інформації, характер вторин­ної інформації як відображення інформаційних потреб (за­питів) споживачів є провідними ознаками вторинних доку­ментів. За цими критеріями відрізняють бібліографічні, рефе­ративні, оглядові й аналітичні вторинні документи, що мають як загальні, так і специфічні ознаки видового розмаїття.

Бібліографічний документ

Бібліографічний документ містить організовані за пев­ними правилами відомості про документ, його частину чи гру­пу документів.

Бібліографічні документи класифікують за різними озна­ками:

1. За цільовим призначенням – державні, науково-до­поміжні, рекомендаційні, професійно-виробничі.

2. За об’єктом бібліографування – універсальні, багатогалузеві, галузеві, те­матичні, персональні, бібліографічні, краєзнавчі.

3. За методом бібліографування – вибіркові, реєстраційні, сигнальні, аното­вані, реферовані, оглядові.

4. За часом виходу в світ – поточні, ретроспективні, перспективні.

5. За ознакою приналежності – видавничі, книготорговельні, бібліотечні.

6. За формою організації матеріалу – бібліографічний покажчик, бібліографічний спи­сок, бібліографічний огляд, бібліографічний бюлетень, бібліо­графічний журнал, допоміжний покажчик до видання.

Реферативний документ

Реферативний документ – це документ, що містить стис­лий виклад змісту первинного документа (основних ідей, методів і результатів дослідження, часу і місця його проведення і т. ін.).

Реферативні документи поділяють на різновиди за таки­ми ознаками:

1. За цільовим призначенням – загальні і спеціалі­зовані.

2. За належністю до певної галузі знання – реферати із суспільних, гуманітарних, природничих, точних, технічних і прикладних наук, з економіки.

3. За способом характеристики первинного документа – реферати-конспекти, в яких послідов­но викладають в узагальненому вигляді зміст усього первин­ного документа, а також проблемно-орієнтовані реферати, що акцентують увагу споживача на окремих темах або проблемах первинного документа.

4. За обсягом та глибиною згортан­ня – короткі, обсяг яких обмежений 850 друкованими знака­ми, і розширені, обсяг яких може становити 10–15 % обсягу первинного документа.

5. За кількістю джерел реферування – монографічні, складені на один первинний документ, реферати-фрагменти, складені на окрему частину первинного докумен­та, його розділ, підрозділ, параграф, оглядові або зведені, гру­пові реферати.

6. За формою викладу – текстові, анкетні (по­зиційні), табличні, телеграфного стилю, схематичні, ілюстро­вані, змішані.

7. За методом викладу – реферати-екстракти, перефразовані, аспектні, які створюють на основі формалізо­ваних методик.

8. За способом підготовки – інтелектуальні, складені на основі інтуїтивних уявлень про значимість змісту первинного документа, а також автоматизовані.

9. За авторським виконанням – авторські або автореферати і неавторські або ті, які склала інша особа (референт-аналітик).