- •Лекція № 1-2 Поняття про наукову й аналітико-синтетичну обробку документів, її суть і види План
- •Суть і значення наукової обробки документів
- •2. Поняття „згортання інформації”
- •3. Види наукової (аналітико-синтетичної) обробки документів
- •4. Наукова обробка документів як сукупність процесів аналізу і синтезу
- •5. Використання наукової обробки документів
- •Лекція № 3-4 Бібліографічний опис документів План
- •Поняття бібліографічного опису, його функції, вимоги до нього
- •Основні етапи розвитку теорії та практики бібліографічного опису
- •Створення міжнародних правил складання бібліографічного опису
- •Лекція № 5-7 Методика складання бібліографічного опису План
- •Поняття загальної і спеціальної методики складання бібліографічного опису
- •Види бібліографічних описів. Загальні правила складання бо
- •Області й елементи бо. Загальні правила наведення їх
- •Процес складання бібліографічного опису
- •Спеціальна методика складання бібліографічних описів деяких документів
- •Складання бо документів, що мають індивідуальних авторів
- •Складання бо безавторських творів
- •Складання аналітичного бібліографічного опису
- •Лекція № 8-10 Індексування документів План
- •Суть індексування документів
- •Поняття документних класифікацій
- •Вимоги до документних класифікацій
- •Види документних класифікацій
- •Лекція № 11-12 Предметизація документів План
- •Поняття предмет у предметизації
- •Інформаційно-пошукова мова
- •2.1. Поняття мови предметних рубрик
- •2.2. Функції предметної рубрики. Види предметних рубрик
- •2.3. Прийоми формалізації мови предметних рубрик
- •Тканини (біол.); Тканини (текст.).
- •Методика предметизації документів
- •3.1. Поняття загальної і спеціальної методики предметизації
- •3.2. Суть і послідовність процесу предметизації документів
- •Лекція № 13-14 Систематизація документів План
- •Систематичні документні класифікації
- •1.1. Систематичні класифікації та класифікації наук
- •1.2. Типи систематичних документних класифікацій
- •1.3. Таблиці класифікацій
- •1.4. Індексація
- •Документні систематичні класифікації, які використовуються в Україні
- •Універсальна десяткова класифікація (удк)
- •Бібліотечно-бібліографічна класифікація (ббк)
- •3. Методика систематизації документів
- •Поняття загальної і спеціальної методики систематизації. Основні принципи систематизації
- •Загальні правила і методи систематизації
- •Лекція № 15-16 Анотування документів План
- •Поняття про анотації, їхні функції, види
- •Функції анотацій
- •Класифікація анотацій
- •Методика анотування документів
- •2.1. Основні положення методики анотування
- •2.2. Складання анотацій різних типів для бібліографічних покажчиків
- •Лекція № 17-18 Реферування документів План
- •Реферат: поняття, призначення, функції
- •Класифікація рефератів
- •3. Процес реферування
- •4. Особливості реферування статей і книг
- •Основні інформаційні продукти наукової обробки документів
- •Наукова обробка документів як складова інформаційної діяльності
- •Інформаційний продукт (продукція) як результат інформаційної діяльності
- •Основні види інформаційних документів: загальна характеристика
- •Види і різновиди вторинних документів
- •Бібліографічний документ
- •Реферативний документ
- •Оглядово-аналітичний документ
- •Оглядовий документ
- •Аналітичний документ
4. Особливості реферування статей і книг
Загальні правила складання рефератів не завжди враховують особливості окремих наукових документів, які виявляються в процесі реферування їх, тому керуватися тільки цими правилами часто неможливо. Розглянемо найважливіші особливості обробки документів, які найчастіше підлягають реферуванню.
Реферування статей. Наукові статті становлять нині більшість реферованих документів. На них складають пристатейні реферати, короткі та розширені реферати для реферативних журналів, розширені реферати для видань експрес-інформації тощо.
Обираючи статті для реферування і в процесі складання рефератів, враховують їхні найважливіші змістові та структурні ознаки, відмінності. Під цими ознаками розуміють чітку тематичну спрямованість, глибокий аналіз і ґрунтовну наукову переробку матеріалу, широту теоретичних і практичних узагальнень, аргументованість висновків і пропозицій, оперативність, актуальність, інформаційну новину, достатній читацький інтерес. Усі названі ознаки можуть по-різному проявлятися в різних статтях, що зумовлено галуззю науки чи практики, цільовим призначенням статті, її профілем (загальна стаття чи спеціальна), читацькою адресою та іншими чинниками аж до своєрідності авторського стилю і традицій, що склалися в редакціях і в окремих країнах. З погляду структурних особливостей у тексті статей чітко виділяють вступну частину, основну частину і висновки. Головний зміст реферату формулюють відповідно до інформації, яку містить основна частина. Окремі елементи може бути включено до реферату із вступу, це найчастіше відомості довідкового характеру. Із заключної частини до реферату включають оцінки теоретичного і практичного значення результатів.
Реферування книг. На книги складають як короткі, так і розширені реферати. Короткі реферати вміщують у реферативних виданнях, у вихідних відомостях книг, розширені – у реферативних та інших виданнях.
Складаючи короткий реферат, мають на увазі, що зміст книги відрізняється багатотемністю, багатоаспектністю у висвітленні проблеми, бо в ній, як правило, подано фундаментальне дослідження. У змісті ж реферату наводяться лише найважливіші аспекти змісту книги, без яких неможливо усвідомити її цільову спрямованість, а саме: предмет дослідження, його методи, основні результати.
Розширеному реферату більшою мірою властива інформативна функція. Такі реферати, як правило, складають на іноземні книги, що є в країні в обмеженій кількості примірників, або на вітчизняні, якщо це зумовлено необхідністю. Розширений реферат найчастіше складають на основі поаспектного аналізу змісту книги, що забезпечує його компактність і змістовність.
При багатотемному змісті книги можливі два варіанти підготовки. Перший полягає в тому, що в змісті реферату виділяють кілька частин, у кожній з яких поаспектно викладають зміст відповідного тематичного розділу книги, у другому – реферат складають лише з урахуванням якогось основного тематичного напряму відповідно до запитів користувачів (цільовий або аспектний реферат).
Лекція № 19-20