
- •Лекція № 1-2 Поняття про наукову й аналітико-синтетичну обробку документів, її суть і види План
- •Суть і значення наукової обробки документів
- •2. Поняття „згортання інформації”
- •3. Види наукової (аналітико-синтетичної) обробки документів
- •4. Наукова обробка документів як сукупність процесів аналізу і синтезу
- •5. Використання наукової обробки документів
- •Лекція № 3-4 Бібліографічний опис документів План
- •Поняття бібліографічного опису, його функції, вимоги до нього
- •Основні етапи розвитку теорії та практики бібліографічного опису
- •Створення міжнародних правил складання бібліографічного опису
- •Лекція № 5-7 Методика складання бібліографічного опису План
- •Поняття загальної і спеціальної методики складання бібліографічного опису
- •Види бібліографічних описів. Загальні правила складання бо
- •Області й елементи бо. Загальні правила наведення їх
- •Процес складання бібліографічного опису
- •Спеціальна методика складання бібліографічних описів деяких документів
- •Складання бо документів, що мають індивідуальних авторів
- •Складання бо безавторських творів
- •Складання аналітичного бібліографічного опису
- •Лекція № 8-10 Індексування документів План
- •Суть індексування документів
- •Поняття документних класифікацій
- •Вимоги до документних класифікацій
- •Види документних класифікацій
- •Лекція № 11-12 Предметизація документів План
- •Поняття предмет у предметизації
- •Інформаційно-пошукова мова
- •2.1. Поняття мови предметних рубрик
- •2.2. Функції предметної рубрики. Види предметних рубрик
- •2.3. Прийоми формалізації мови предметних рубрик
- •Тканини (біол.); Тканини (текст.).
- •Методика предметизації документів
- •3.1. Поняття загальної і спеціальної методики предметизації
- •3.2. Суть і послідовність процесу предметизації документів
- •Лекція № 13-14 Систематизація документів План
- •Систематичні документні класифікації
- •1.1. Систематичні класифікації та класифікації наук
- •1.2. Типи систематичних документних класифікацій
- •1.3. Таблиці класифікацій
- •1.4. Індексація
- •Документні систематичні класифікації, які використовуються в Україні
- •Універсальна десяткова класифікація (удк)
- •Бібліотечно-бібліографічна класифікація (ббк)
- •3. Методика систематизації документів
- •Поняття загальної і спеціальної методики систематизації. Основні принципи систематизації
- •Загальні правила і методи систематизації
- •Лекція № 15-16 Анотування документів План
- •Поняття про анотації, їхні функції, види
- •Функції анотацій
- •Класифікація анотацій
- •Методика анотування документів
- •2.1. Основні положення методики анотування
- •2.2. Складання анотацій різних типів для бібліографічних покажчиків
- •Лекція № 17-18 Реферування документів План
- •Реферат: поняття, призначення, функції
- •Класифікація рефератів
- •3. Процес реферування
- •4. Особливості реферування статей і книг
- •Основні інформаційні продукти наукової обробки документів
- •Наукова обробка документів як складова інформаційної діяльності
- •Інформаційний продукт (продукція) як результат інформаційної діяльності
- •Основні види інформаційних документів: загальна характеристика
- •Види і різновиди вторинних документів
- •Бібліографічний документ
- •Реферативний документ
- •Оглядово-аналітичний документ
- •Оглядовий документ
- •Аналітичний документ
3. Методика систематизації документів
Поняття загальної і спеціальної методики систематизації. Основні принципи систематизації
Систематизація документів – це процес, у ході якого викачається класифікаційний індекс документа відповідно до його змісту за таблицями конкретної системи документної класифікації. Щоб кваліфіковано виконувати її, систематизатор мусить мати уявлення про різні галузі наукової та практичної діяльності людей, добре розумітися в тій галузі, документи якої він здебільшого обробляє, уміти орієнтуватися в різних видах документів, використовуючи довідково-допоміжний матеріал, володіти засобами і правилами, необхідними для якісної систематизації.
Методика систематизації – це сукупність науково обґрунтованих і перевірених практикою прийомів, правил і положень, використовуються в процесі систематизації документів. Вона виходить з методологічних основ та структури документної класифікації і сприяє найбільш точному виявленню місця документа в класифікаційному ряді й упорядкуванню процесу систематизації на всіх його етапах. До методики систематизації входять положення і правила, що використовуються при обробці документів різних видів і будь-якої галузі знання. Вони є загальною методикою систематизації. Правила, які стосуються обробки документів з окремих галузей знань, наук тощо, становлять спеціальну методику.
Правила спеціальної методики систематизації повністю пов’язані з конкретними таблицями класифікації. Вони розглядають зміст і структуру певної галузі знання або циклу наук у конкретній класифікаційній системі, розмежування з суміжними науками і питаннями, поєднання класифікаційних ознак, основні випадки використання різноманітних прийомів при обробці документів з певних галузей знання й окремих видів їх.
Загальна методика систематизації визначає методи і прийоми аналізу змісту й деяких формальних характеристик документа і загальні положення та правила, на основі яких приймається рішення про відображення того чи іншого документа в пошуковому масиві або його місця на книжковій полиці. Загальна методика систематизації базується на певних принципах.
Провідний принцип сучасної методики систематизації – пріоритет змісту документа над його формою і призначенням. Тобто документ систематизують, виходячи, перш за все, з його змісту.
Другим важливим принципом систематизації є принцип наукової об’єктивності, який вимагає від систематизатора всебічного розкриття змісту документа, виявлення в ньому найголовнішого, найістотнішого з позицій сучасної науки.
Принцип профілювання передбачає, що при систематизації слід ураховувати тип і вид установи, для якої вона здійснюється, склад і зміст фонду, спрямованість його комплектування, склад і зміст пошукового масиву, склад та інтереси користувачів тощо.
Загальні правила і методи систематизації
Лінійність побудови таблиць класифікації вступає у певне протиріччя зі складним змістом сучасної наукової літератури, і це призводить до певних труднощів при систематизації документів складного і різнобічного змісту. Для того щоб класифікаційне рішення стало єдиним для всіх однотипних документів, розроблено декілька загальних правил систематизації.
Правило співвідношення загального і часткового передбачає надання документові індексу ділення, яке максимально точно збігається зі змістом цього документа. Так, для документів, у яких розглядається взаємодія загального і часткового понять, перевага надається частковому. У книзі „Вирощування коренеплодів” особлива увага приділяється агротехніці цукрових буряків, і згідно з цим правилом документ слід направити у ділення, де збираються документи з буряківництва.
Суть правила систематизації за використанням полягає в тому, що в індексі перевага надається сфері використання об’єкта, про який ідеться в документі. Наприклад, книгу про використання зварювання в літакобудуванні слід зарахувати до ділення літакобудування, а не зварювання.
Правило систематизації за об’єктом впливу передбачає, що якщо в документі йдеться про вплив одного об’єкта на інший, цей документ одержує індекс, що відповідає об’єкту впливу. Книга про вплив метеорологічних умов на врожай зернових культур має одержати індекс ділення „Зернові культури”.
Велике значення для повного і точного відображення документа в пошуковому масиві, для забезпечення точного й оперативного пошуку документа має його багатоаспектне відображення, тобто відображення в індексі різноманітних його ознак. Для цього в більшості сучасних класифікацій використовують метод багаторазового відображення і метод комбінаційної побудови індексів.
Суть методу багаторазового відображення в тому, що документ зараховують не до одного, а до більшої кількості ділень основної таблиці класифікації. При багаторазовому відображенні документа в пошуковому масиві важливо правильно визначити його основне місце.
Великі можливості для багатоаспектного відображення документів надають комбінаційні таблиці класифікації завдяки наявності в них таблиць типових ділень.
Індекси таблиць типових ділень загального призначення приєднуються до індексу будь-якої, навіть найвужчої, теми, якщо необхідно більш точно показати тему документа або його форму, призначення тощо. Індекси основної таблиці класифікації можна комбінувати між собою за допомогою знака відношення (:). Цей прийом особливо характерний для УДК. Він використовується, в основному, коли в кожному конкретному випадку немає ні спеціальних, ні загальних визначників або коли є потреба виділити певні питання при організації матеріалу в розділах пошукового масиву. Цей знак може поєднувати між собою індекси двох, трьох понять і дає індекс зі значенням, що не збігається зі значенням кожного з них окремо.
У сучасних класифікаціях поширений метод аналогій, який сприяє уніфікації класифікаційних рішень і побудові таблиць класифікації. Суть цього методу в поширенні правила, що використовується в систематизації документів певної тематики, на документи з іншої, близької за змістом теми. Цей метод може виявлятися в аналогічній структурі різних розділів таблиць класифікації. Так, наприклад, відділи ББК 83 „Літературознавство” і 84 „Художня література” побудовані практично однаково.
Засистематизувати можна не лише документ у цілому, а і його частини. Найчастіше це статті з журналів та збірників. Для цього використовують метод аналітичної систематизації. Аналітичні індекси в бібліотечних каталогах не визначають місця документа на книжковій полиці, тому не можуть стояти на першому місці. Вони розглядаються як додаткові до основного індексу документа загалом.