3.2. Суть і послідовність процесу предметизації документів

Процес предметизації поділяється на декілька основних етапів: відбір документів, аналіз документа як об’єкта пред­метизації, відбір смислових компонентів у головному змісті документа і прийняття рішення щодо подальшого вираження їх у предметних рубриках, оформлення відібраних смисло­вих компонентів у предметні рубрики, редагування предмет­них рубрик.

Відбір документів для предметизації здійснюється пере­важно для відтворення їх у предметному каталозі та інших бібліотечних ІПС і залежить від особливостей конкретної інформаційно-пошукової системи й потреб бібліотеки. Пред­метний каталог розкриває, як правило, лише частину бібліо­течного фонду. Склад цієї частини фонду неоднаковий у різних бібліотеках, неоднакові потреби читачів, склад системи ката­логів тощо. Саме тому стосовно кожного документа вирішуєть­ся питання про доцільність його відображення в каталозі й, відповідно, доцільність предметизації.

Аналіз документа вимагає від предметизатора широкої ерудиції і знання конкретного предмета, уміння відрізняти головне від другорядного, вільної орієнтації в документах. Цей етап має велике значення, оскільки зумовлює якість подаль­шої обробки документа. Аналіз починається з перегляду, в ході якого визначається предмет твору й аспекти його розгля­ду, призначення, форма документа. Під час перегляду звертають увагу на джерела предметизації, тобто ті елементи документа, що містять максимум інформації, а саме: його тек титульну сторінку, передмову, видавничу анотацію тощо, починають із титульної сторінки, яка дає уявлення про документа, його форму, про організацію, що видала цей документ, про час і місце його виходу з друку. У переважній більшості документів назва досить точно відтворює тематику, але предметизувати тільки за назвою не можна, необхідно іде переконатися в тому, що вона дійсно передає зміст документа. Певну інформацію про характер документа дають назва установи, відповідальної за його випуск, вихідні дані. Важливим джерелом інформації про зміст документа є анотація, яка дає змогу зрозуміти, що йдеться в документі в цілому, з’ясувати аспекти розгляду теми, але головним джерелом предметизації є текст документа, ознайомлення з яким забезпечує її повноту і точність.

Відібрані на етапі всебічного аналізу відомості виступають, основою для вибору смислових компонентів у змісті документа. У ході вибору смислових компонентів вирішується питання про те, якою буде рубрика залежно від її подальшого використання у предметному каталозі чи в предметному покажчику. Вибір рубрики залежить від потреб конкретного пошукового масиву. Так, при виборі рубрики для предметного каталога певну роль відіграє, на­приклад, тип бібліотеки: в універсальних бібліотеках частіше використовують узагальнюючі предметні рубрики, у спеціаль­них – адекватні.

У предметизації для предметного каталогу прийоми змісто­вого аналізу текстів і вибір рубрики значно простіші, ніж при складанні предметних покажчиків до цих текстів. При пред­метизації для каталогу важливо виявити основний предмет і аспекти його розгляду. При предметизації для допоміжних предметних покажчиків кількість предметів, що відобража­ються, нічим не обмежується. Такий покажчик не має обмежень у розподілі на пред­мет і аспект. Обидві ці категорії – рівноцінні предмети, і кожна з них буде провідним словом предметної рубрики, на­приклад: „Абетково-предметний покажчик – Призначення” і „Призначення абетково-предметного покажчика”.

Відбір смислових компонентів для АПП до таблиць класифікації і систематичного каталога зведений до мінімуму, оскільки тут використовують як самостійні предметні рубрики прямі й інверсовані терміни, скорочені й повні найменування, синоніми, техніцизми. Для введення нової рубрики іноді досить одного документа, тема якого ще не знайшла відображення в АПП до систематичного каталогу. Щодо використання адекватних і узагальнюючих рубрик, то в АПП існують межі використання адекватних рубрик, оскільки надмірна повнота АПП утруднює пошук інформації.

Оформлення предметної рубрики здійснюється залежно від призначення предметизації. У форматах бібліографічних записів, призначених для автоматизованих систем, виділені спеціальні поля, де фіксуються заголовки й підзаголовки рубрик. У традиційних предметних каталогах рубрики записуються авторському рядку перед бібліографічним описом або на звороті бібліографічної картки. Кожний заголовок і підзаголовок рубрики записують на окремій картці. Таким чином, скільки заголовків і підзаголовків предметних рубрик надано документу, стільки разів він відображатиметься в каталозі. Кожна рубрика АПП з усіма підзаголовками записується на окремій картці покажчика.

У ході останньої операції процесу предметизації – редагування – перевіряється правильність прийнятих на інших етапах обробки документа рішень.