
- •Лекція № 1-2 Поняття про наукову й аналітико-синтетичну обробку документів, її суть і види План
- •Суть і значення наукової обробки документів
- •2. Поняття „згортання інформації”
- •3. Види наукової (аналітико-синтетичної) обробки документів
- •4. Наукова обробка документів як сукупність процесів аналізу і синтезу
- •5. Використання наукової обробки документів
- •Лекція № 3-4 Бібліографічний опис документів План
- •Поняття бібліографічного опису, його функції, вимоги до нього
- •Основні етапи розвитку теорії та практики бібліографічного опису
- •Створення міжнародних правил складання бібліографічного опису
- •Лекція № 5-7 Методика складання бібліографічного опису План
- •Поняття загальної і спеціальної методики складання бібліографічного опису
- •Види бібліографічних описів. Загальні правила складання бо
- •Області й елементи бо. Загальні правила наведення їх
- •Процес складання бібліографічного опису
- •Спеціальна методика складання бібліографічних описів деяких документів
- •Складання бо документів, що мають індивідуальних авторів
- •Складання бо безавторських творів
- •Складання аналітичного бібліографічного опису
- •Лекція № 8-10 Індексування документів План
- •Суть індексування документів
- •Поняття документних класифікацій
- •Вимоги до документних класифікацій
- •Види документних класифікацій
- •Лекція № 11-12 Предметизація документів План
- •Поняття предмет у предметизації
- •Інформаційно-пошукова мова
- •2.1. Поняття мови предметних рубрик
- •2.2. Функції предметної рубрики. Види предметних рубрик
- •2.3. Прийоми формалізації мови предметних рубрик
- •Тканини (біол.); Тканини (текст.).
- •Методика предметизації документів
- •3.1. Поняття загальної і спеціальної методики предметизації
- •3.2. Суть і послідовність процесу предметизації документів
- •Лекція № 13-14 Систематизація документів План
- •Систематичні документні класифікації
- •1.1. Систематичні класифікації та класифікації наук
- •1.2. Типи систематичних документних класифікацій
- •1.3. Таблиці класифікацій
- •1.4. Індексація
- •Документні систематичні класифікації, які використовуються в Україні
- •Універсальна десяткова класифікація (удк)
- •Бібліотечно-бібліографічна класифікація (ббк)
- •3. Методика систематизації документів
- •Поняття загальної і спеціальної методики систематизації. Основні принципи систематизації
- •Загальні правила і методи систематизації
- •Лекція № 15-16 Анотування документів План
- •Поняття про анотації, їхні функції, види
- •Функції анотацій
- •Класифікація анотацій
- •Методика анотування документів
- •2.1. Основні положення методики анотування
- •2.2. Складання анотацій різних типів для бібліографічних покажчиків
- •Лекція № 17-18 Реферування документів План
- •Реферат: поняття, призначення, функції
- •Класифікація рефератів
- •3. Процес реферування
- •4. Особливості реферування статей і книг
- •Основні інформаційні продукти наукової обробки документів
- •Наукова обробка документів як складова інформаційної діяльності
- •Інформаційний продукт (продукція) як результат інформаційної діяльності
- •Основні види інформаційних документів: загальна характеристика
- •Види і різновиди вторинних документів
- •Бібліографічний документ
- •Реферативний документ
- •Оглядово-аналітичний документ
- •Оглядовий документ
- •Аналітичний документ
Тканини (біол.); Тканини (текст.).
За наявності синонімів до певного поняття, формулюючи предметну рубрику, перевагу надають одному сучасному науковому терміну.
Ефективним засобом формалізації мови предметних рубрик є використання методу типізації, основаного на категорійному аналізі документів. Суть категорійного аналізу в поділі термінів певної галузі знання на групи (категорії) відповідно до обраних ознак.
Для будь-якої науки виділені такі типові категорії предметів: розділи науки, дисципліни; об’єкти вивчення науки, процеси, які вивчає наука, методи дослідження, місце, час. Стосовно кожної науки ці категорії конкретизуються.
Визначення типових категорій предметів дає змогу формалізувати формулювання заголовків предметних рубрик. Відповідність конкретного поняття одній з категорій означає, що це поняття може виступати заголовком предметної рубрики.
У мові предметних рубрик намагаються типізувати не тільки заголовки, а й підзаголовки рубрик. Особлива увага приділяється типізації тематичних підзаголовків. Ці підзаголовки поділяються на три групи: загальні, типові і специфічні. Загальні тематичні підзаголовки використовують при розкритті понять, які є загальними для багатьох предметів різних галузей знань і практичної діяльності. Наприклад: „- Історія”, „- Генезис”, „- Організація”, „- Структура” та ін. Типові тематичні підзаголовка визначають поняття, характерні для групи однорідних предметів. Специфічні тематичні підзаголовки використовують у предметизації документів про окремі предмети, вони відтворюють специфічні особливості цих предметів: Шкіри – Дублення.
В установах, де здійснюється предметизація документів, намагаються збільшувати кількість типових підзаголовків до предметних заголовків окремих типових категорій предметів, складають списки їх. Створюються також списки типових стандартизованих підзаголовків форми і призначення, загальних тематичних підзаголовків. Це значно полегшує процес предметизації і процес пошуку, сприяє однозначності у формулюваннях предметних рубрик.
Методика предметизації документів
3.1. Поняття загальної і спеціальної методики предметизації
Здійснюючи предметизацію документів, керуються певними положеннями і правилами, які становлять методику предметизації. Методика предметизації поділяється на загальну і спеціальну. Загальна методика є сукупністю правил предметизації, які можна використовувати при обробці документів незалежно від їхньої тематики, форми та читацького призначення, а також незважаючи на мету здійснення предметизації (предметний каталог, предметний покажчик тощо).
Проте, щоб запредметизувати конкретний документ, необхідно володіти як загальною, так і спеціальною методикою. Спеціальна методика регламентує предметизацію документів з окремих галузей знань, окремих видів документів. До того ж вона певною мірою залежить від мети проведення предметизації.
У процесі розробки спеціальної методики предметизації документів з певної галузі знання вирішують такі основні завдання: визначення основної проблематики цієї галузі, виявлення на цій основі типових категорій предметів, виявлення типових аспектів розгляду предметів, визначення моделей типових комплексів предметних рубрик, складання словників предметних рубрик.
Великий вплив на спеціальну методику предметизації мають особливості конкретного пошукового масиву, для якого обробляються документи, потреби конкретних користувачів. Особливо яскраво це проявляється при предметизації для традиційних бібліотечних каталогів. Кожний предметний каталог складається з комплексів предметних рубрик, які відповідають запитам читачів, складу фонду, можливостям певної бібліотеки. Тому тривалий час спеціальна методика предметизації великою мірою залежала від потреб цих комплексів. Кожен традиційний предметний каталог є унікальним, і спеціальна методика предметизації враховувала це. З певним припущенням можна сказати, що кожна бібліотека розробляла її для себе.
Тепер, коли традиційні бібліотечні каталоги перетворюються в електронні й об'єднуються у бібліотечно-інформаційні мережі, зросли вимоги до уніфікації положень методики предметизації документів на галузевому і загальнодержавному рівнях. Вивчення й узагальнення досвіду предметизації для наявних ІПС, здійснення аналізу галузевих документів дають змогу визначити деякі типові методичні рішення спеціальної методики. Таким самим чином вирішуються питання спеціальної методики предметизації для абетково-предметних покажчиків, бібліографічних картотек допоміжних предметних покажчиків.