- •Лекція № 1-2 Поняття про наукову й аналітико-синтетичну обробку документів, її суть і види План
- •Суть і значення наукової обробки документів
- •2. Поняття „згортання інформації”
- •3. Види наукової (аналітико-синтетичної) обробки документів
- •4. Наукова обробка документів як сукупність процесів аналізу і синтезу
- •5. Використання наукової обробки документів
- •Лекція № 3-4 Бібліографічний опис документів План
- •Поняття бібліографічного опису, його функції, вимоги до нього
- •Основні етапи розвитку теорії та практики бібліографічного опису
- •Створення міжнародних правил складання бібліографічного опису
- •Лекція № 5-7 Методика складання бібліографічного опису План
- •Поняття загальної і спеціальної методики складання бібліографічного опису
- •Види бібліографічних описів. Загальні правила складання бо
- •Області й елементи бо. Загальні правила наведення їх
- •Процес складання бібліографічного опису
- •Спеціальна методика складання бібліографічних описів деяких документів
- •Складання бо документів, що мають індивідуальних авторів
- •Складання бо безавторських творів
- •Складання аналітичного бібліографічного опису
- •Лекція № 8-10 Індексування документів План
- •Суть індексування документів
- •Поняття документних класифікацій
- •Вимоги до документних класифікацій
- •Види документних класифікацій
- •Лекція № 11-12 Предметизація документів План
- •Поняття предмет у предметизації
- •Інформаційно-пошукова мова
- •2.1. Поняття мови предметних рубрик
- •2.2. Функції предметної рубрики. Види предметних рубрик
- •2.3. Прийоми формалізації мови предметних рубрик
- •Тканини (біол.); Тканини (текст.).
- •Методика предметизації документів
- •3.1. Поняття загальної і спеціальної методики предметизації
- •3.2. Суть і послідовність процесу предметизації документів
- •Лекція № 13-14 Систематизація документів План
- •Систематичні документні класифікації
- •1.1. Систематичні класифікації та класифікації наук
- •1.2. Типи систематичних документних класифікацій
- •1.3. Таблиці класифікацій
- •1.4. Індексація
- •Документні систематичні класифікації, які використовуються в Україні
- •Універсальна десяткова класифікація (удк)
- •Бібліотечно-бібліографічна класифікація (ббк)
- •3. Методика систематизації документів
- •Поняття загальної і спеціальної методики систематизації. Основні принципи систематизації
- •Загальні правила і методи систематизації
- •Лекція № 15-16 Анотування документів План
- •Поняття про анотації, їхні функції, види
- •Функції анотацій
- •Класифікація анотацій
- •Методика анотування документів
- •2.1. Основні положення методики анотування
- •2.2. Складання анотацій різних типів для бібліографічних покажчиків
- •Лекція № 17-18 Реферування документів План
- •Реферат: поняття, призначення, функції
- •Класифікація рефератів
- •3. Процес реферування
- •4. Особливості реферування статей і книг
- •Основні інформаційні продукти наукової обробки документів
- •Наукова обробка документів як складова інформаційної діяльності
- •Інформаційний продукт (продукція) як результат інформаційної діяльності
- •Основні види інформаційних документів: загальна характеристика
- •Види і різновиди вторинних документів
- •Бібліографічний документ
- •Реферативний документ
- •Оглядово-аналітичний документ
- •Оглядовий документ
- •Аналітичний документ
2.2. Функції предметної рубрики. Види предметних рубрик
Предметна рубрика виконує такі функції: інформаційну, евристичну, комплексоутворювальну, термінологічну. Сутність інформаційної функції в тому, що рубрика інформує про зміст документа, його форму та призначення. Виконуючи евристичну функцію, предметна рубрика сприяє пошуку документа, що відповідає інформаційній потребі. Комплексоутворювальна функція полягає в тому, що завдяки предметній рубриці можна створити комплекс, у якому зібрані документи про певний предмет або відомості про такі документи. Термінологічна функція реалізується шляхом використання у формулюваннях рубрик сучасної наукової термінології, що сприяє ознайомленню з нею користувачів і опануванню нею.
Виконання означених функцій предметною рубрикою можливе за умови володіння методикою формулювання різних видів рубрик. За структурою предметні рубрики бувають простими і складними. Прості рубрики складаються тільки з предметного заголовка. їх застосовують у предметизаціях документів, які розглядають предмет у цілому, з різних боків. Наприклад:
Автомобілі.
Вища школа.
Складна предметна рубрика містить заголовок і підзаголовок. Підзаголовки конкретизують зміст документа, обмежують його, відтворюючи аспект розгляду предмета. Наприклад:
Автомобілі – Ремонт.
Підзаголовки можуть також уточнювати форму і призначення документів.
При формулюванні предметних рубрик використовують підзаголовки чотирьох видів: тематичні, географічні (регіональні), хронологічні та формальні (призначення і форми). Тематичні підзаголовки дають змогу відобразити такі аспекти предмета, як його властивості, стан, структуру, процеси, в яких він бере участь, тощо. Наприклад:
Літаки – Експлуатація.
Сонце – Корона.
Географічні (регіональні) підзаголовки відображають територіальний аспект розгляду предмета:
Клімат – Крим.
Хронологічні підзаголовки застосовують, коли зміст документа має певний часовий аспект. Наприклад:
Українське мистецтво, 18 ст.
Формальні підзаголовки підкреслюють форму, цільове та читацьке призначення документа.
Фізика – Підручники і посібники.
Медицина – Довідники.
До складних рубрик належать і так звані описові предметні рубрики. Вони становлять цілі речення, до складу яких входять сполучники та прийменники, і не поділяються на заголовок і підзаголовок.
За обсягом змісту предметні рубрики можуть бути адекватними та узагальнюючими. Адекватні рубрики максимально точно відображають тему документа, узагальнюючі формулюють предмет більш широко, ніж тема документа. Для одного документа можна сформулювати як адекватну, так і узагальнюючу рубрику.
2.3. Прийоми формалізації мови предметних рубрик
Формалізація мови вимагає перш за все позбавитися полісемії, синонімії та омонімії. Полісемія – це наявність у одного й того самого слова кількох різних, але пов’язаних між собою значень. Омоніми – слова, що збігаються за звучанням, написанням, але мають різне значення. У випадку полісемії та омонімії заголовок предметної рубрики доповнюють поясненнями, що уточнюють галузь знання, до якої належить предмет. Наприклад:
