Лекція № 11-12 Предметизація документів План

1. Поняття предмет у предметизації

2. Інформаційно-пошукова мова

   0. 2.1. Поняття мови предметних рубрик

   1. 2.2. Функції предметної рубрики. Види предметних рубрик

   2. 2.3. Прийоми формалізації мови предметних рубрик

3. Методика предметизації документів

   0. 3.1. Поняття загальної і спеціальної методики предметизації

   1. 3.2. Суть і послідовність процесу предметизації документів

1. Поняття предмет у предметизації

Предметизація базується на предметній класифікації до­кументів. У пошукових масивах, створених на основі пред­метних класифікацій, організуються комплекси бібліографіч­них записів документів про конкретні предмети, незалежно від галузевого аспекту розгляду цих предметів. Тому такі масиви дають відповіді на інформаційні запити міждисци­плінарного, міжгалузевого характеру.

Предметизація документів використовується при створенні традиційних предметних каталогів і різноманітних бібліографічних картотек, особливо широко при створенні електронних каталогів. Крім того, її застосовують при складанні деяких допоміжних апаратів – абетково-предметних покажчиків до таблиць систематичних класифікацій і систематич­них каталогів та картотек, до окремих друкованих видань (монографій, підручників, бібліографічних покажчиків).

Основним поняттям предметизації є поняття „предмет”, тому доцільно розглянути його суть. Будь-який предмет має певні ознаки, що його характеризують і відокремлюють від інших, роблять саме цим предметом. Кожна наука і галузь практичної діяльності мають справу з явищами, процесами, об’єктами, які виступають предметами спостереження, дослідження, використання, виробництва й т. ін., тобто предметами пізнання і предметами праці.

Як предмети можуть розглядатися:

– матеріальні об’єкти, природні та штучні, що сприймаються органами почуттів (планети, електрика, верстати);

– суспільно-історичні явища, події, процеси (політичні партії, війни, держави);

– явища і процеси духовного життя, мислення, свідомості (мистецтво, пам’ять, думка).

Відомості про процеси і результати вивчення предметів, тобто про пізнання їх віддзеркалюються в документах. Та­ким чином, ці відомості стають темами документів і розгля­даються при предметизації. Виходячи з цього, у вузькоспеціальному значенні „предмет” – це поняття або комбінація понять, які розкривають тему документа. Предмети документів відтворюються у предметних рубриках. Таким чином, з пев­ним ступенем узагальнення можна вважати, що предметна рубрика – це коротке формулювання теми документа. Крім теми, рубрика іноді містить відомості про форму і читацьке призначення документа. Суттю предметизації і є визначення предметної рубрики, що відповідає змісту, формі та призна­ченню документа.

2. Інформаційно-пошукова мова

2.1. Поняття мови предметних рубрик

Інформаційно-пошукова мова предметних рубрик ство­рюється на основі природної мови (української, англійської, будь-якої іншої). Отже, її абеткою є абетка відповідної при­родної мови.

Пошукові образи документів передаються, як уже зазна­чалося, предметними рубриками. Лексичними одиницями ІПМ виступають заголовки та підзаголовки предметних руб­рик. Заголовок – формулювання предмета документа, під­заголовок уточнює аспект розгляду предмета або форму чи призначення документа. Сукупність цих лексичних одиниць складає лексику ІПМ.

Лексика може бути контрольованою і неконтрольованою. У контрольованій усі лексичні одиниці, що використовуються в обробці документів, зафіксовані у спеціальних словниках або списках. У процесі предметизації потрібна лексична оди­ниця розшукується в словнику і використовується в обробці документа. Контрольована лексика властива предметним ка­талогам і картотекам, електронним ІПС. Неконтрольована лек­сика не фіксується, при предметизації конкретного докумен­та предметна рубрика формулюється заново. Така лексика властива допоміжним предметним покажчикам.

У процесі створення штучної мови предметизації природ­ну мову позбавляють її багатозначності, яскравості, емоцій­ності, оскільки ІПМ має бути точною, лаконічною й однознач­ною. Саме на граматику мови і покладено це завдання. Морфо­логія – це засоби і методи формування лексичних одиниць з лексики природної мови, синтаксис – правила поєднання за­головків і підзаголовків у предметній рубриці.