
- •Лекція № 1-2 Поняття про наукову й аналітико-синтетичну обробку документів, її суть і види План
- •Суть і значення наукової обробки документів
- •2. Поняття „згортання інформації”
- •3. Види наукової (аналітико-синтетичної) обробки документів
- •4. Наукова обробка документів як сукупність процесів аналізу і синтезу
- •5. Використання наукової обробки документів
- •Лекція № 3-4 Бібліографічний опис документів План
- •Поняття бібліографічного опису, його функції, вимоги до нього
- •Основні етапи розвитку теорії та практики бібліографічного опису
- •Створення міжнародних правил складання бібліографічного опису
- •Лекція № 5-7 Методика складання бібліографічного опису План
- •Поняття загальної і спеціальної методики складання бібліографічного опису
- •Види бібліографічних описів. Загальні правила складання бо
- •Області й елементи бо. Загальні правила наведення їх
- •Процес складання бібліографічного опису
- •Спеціальна методика складання бібліографічних описів деяких документів
- •Складання бо документів, що мають індивідуальних авторів
- •Складання бо безавторських творів
- •Складання аналітичного бібліографічного опису
- •Лекція № 8-10 Індексування документів План
- •Суть індексування документів
- •Поняття документних класифікацій
- •Вимоги до документних класифікацій
- •Види документних класифікацій
- •Лекція № 11-12 Предметизація документів План
- •Поняття предмет у предметизації
- •Інформаційно-пошукова мова
- •2.1. Поняття мови предметних рубрик
- •2.2. Функції предметної рубрики. Види предметних рубрик
- •2.3. Прийоми формалізації мови предметних рубрик
- •Тканини (біол.); Тканини (текст.).
- •Методика предметизації документів
- •3.1. Поняття загальної і спеціальної методики предметизації
- •3.2. Суть і послідовність процесу предметизації документів
- •Лекція № 13-14 Систематизація документів План
- •Систематичні документні класифікації
- •1.1. Систематичні класифікації та класифікації наук
- •1.2. Типи систематичних документних класифікацій
- •1.3. Таблиці класифікацій
- •1.4. Індексація
- •Документні систематичні класифікації, які використовуються в Україні
- •Універсальна десяткова класифікація (удк)
- •Бібліотечно-бібліографічна класифікація (ббк)
- •3. Методика систематизації документів
- •Поняття загальної і спеціальної методики систематизації. Основні принципи систематизації
- •Загальні правила і методи систематизації
- •Лекція № 15-16 Анотування документів План
- •Поняття про анотації, їхні функції, види
- •Функції анотацій
- •Класифікація анотацій
- •Методика анотування документів
- •2.1. Основні положення методики анотування
- •2.2. Складання анотацій різних типів для бібліографічних покажчиків
- •Лекція № 17-18 Реферування документів План
- •Реферат: поняття, призначення, функції
- •Класифікація рефератів
- •3. Процес реферування
- •4. Особливості реферування статей і книг
- •Основні інформаційні продукти наукової обробки документів
- •Наукова обробка документів як складова інформаційної діяльності
- •Інформаційний продукт (продукція) як результат інформаційної діяльності
- •Основні види інформаційних документів: загальна характеристика
- •Види і різновиди вторинних документів
- •Бібліографічний документ
- •Реферативний документ
- •Оглядово-аналітичний документ
- •Оглядовий документ
- •Аналітичний документ
Складання бо безавторських творів
Бібліографічні описи творів народного епосу й анонімних класичних творів складаються за загальними правилами. В описах для каталогів невеликих бібліотек, бібліографічних покажчиків, списків першим елементом виступає основна назва. У виданнях цих творів, як правило, наводять відомості про авторів обробки, переказу, укладачів, авторці передмов, коментарів і т. ін. Незалежно від місця наведення даних, в описах прізвища цих осіб подають у відомостях про відповідальність.
Деякі загальновідомі твори можуть публікуватися під різними назвами, наприклад, „Слово о полку Ігоревім, Ігоря, сина Святославля, внука Ольгова”, „Героїчна пісня про похід Ігоря, сина Святослава, внука Ольгова”, „Слово о поході Ігоревім сина Святославого внука Олегового”. У бібліографічних описах для каталогів великих бібліотек на перше місце виносять заголовок, у якому відображають найбільш відому назву твору. Це так званий заголовок, що містить уніфіковану назву. Основною назвою опису виступає назва твору, наведена на титульному аркуші, наприклад:
Слово о полку Ігоревім.
Героїчна пісня про похід Ігоря...
Якщо назва книги збігається із заголовком, що містить уніфіковану назву, опис складають під назвою.
Заголовок бібліографічного запису на повне за складом видання Біблії складається зі слова Біблія. Якщо у виданні подано лише Старий Заповіт або Новий Заповіт, це зазначається в заголовку за формою: Біблія. С. 3. ; Біблія. Н. 3. Бібліографічні записи на розділи, окремі книги Біблії отримують заголовки, у яких назви цих розділів або книг подано як третю ланку уніфікованої назви, наприклад: Біблія. Н. 3. Діяння святих апостолів.
Складання аналітичного бібліографічного опису
Бібліографічний опис складової частини документа (аналітичний опис) широко використовується в бібліографічних покажчиках, списках, картотеках, в інформаційних виданнях, більш обмежено – у бібліотечних каталогах. Цей опис може бути складено на окремий твір (статтю, оповідання з журналу чи збірника) або частину твору (главу, розділ).
Аналітичний опис складається з двох частин. Перша містить відомості про складову документа, а друга – відомості про документ, у якому вміщено складову. Вони розділяються знаком дві скісних риски ( // ).
Схема аналітичного опису має такий вигляд:
Відомості про складову документа // Відомості про документ, у якому вміщено складову. – Примітки.
У відомостях про складову документа наводять заголовок бібліографічного запису, основну назву, підназву, відомості про відповідальність з відповідними розділовими знаками. У другій частині опису елементи наводять залежно від виду документа, до якого входить складова. Слід зазначити, що назву документа, у якому вміщено складову, можна скорочувати (Пр.; Зібр. творів; Тез. доп.).
При складанні бібліографічного опису статті з журналу в другій частині опису зазначають назву журналу, рік видання, номер та сторінки, на котрих уміщено статтю:
Білоцерківець Н. Із янголом на плечі : поезія на межі століть / Н. Білоцерківець // Укр. культура. – 2000. – № 2. – С. 14–15. |
Якщо складають опис на статтю з газети, то в другій його частині подають назву газети і дату видання, тобто рік, місяць і число. Для газет обсягом більше 8 сторінок вказують також сторінки, на яких опубліковано матеріал.
Пирогов С. Шедевр Верді на сцені дитячого театру / С. Пирогов // Молодь України. – 2000. – 18 трав. |
Складаючи описи статей з газет і журналів, доцільно наводити відомості про характер матеріалу, наприклад, „Передовиця”, „Ред. ст.”, „Виклад постанови” тощо. Часто назви статей не дають повного уявлення про їх зміст, а це важливо для бібліографічних покажчиків, картотек та інших пошукових масивів, тому в підназві часто самостійно формулюють дані, які допомагають орієнтуватися у змісті.
В описах бесід, інтерв’ю, попереду наводять заголовок, яким виступає, як правило, прізвище особи, з якою ведеться бесіда. Ім’я журналіста, що провів і записав бесіду, зазначають у відомостях про відповідальність. Якщо ж такий матеріал підписаний журналістом, у тексті переважає його коментар, опис складають під прізвищем журналіста. Складаючи записи діалогів, у заголовку називають обох осіб, що його вели.
На офіційні матеріали, опубліковані в періодичних виданнях, збірках, складають бібліографічні записи, першим елементом яких виступає колективний автор або основна назва. Вибір його здійснюється за загальними правилами. Під назвою складають опис викладів офіційних матеріалів, що друкуються під назвами „У Верховній Раді України”, „У Кабінеті Міністрів України”, „З офіційних джерел” тощо. Саме ці назви виступають в описах як основні, зміст повідомлення розкривають у підназві.
Аналітичний опис складають на рецензії, надруковані в журналах і газетах. Є різні способи його складання. Один з них такий: спершу складають аналітичний опис рецензії, а відомості про рецензований твір подають у примітках після слів „Рец. на кн.:” „Рец. на ет.: ”. Іноді рецензія не має назви, тоді нею стає слово [Рецензія], узяте в квадратні дужки.
Васильєва Г. Предтечі / Г. Васильєва // Друг читача. – 2003. – 20 верес. – Рец. на кн. : Нудьга Г. А. На літературних шляхах : (Дослідження, пошуки, знахідки) / Г. А. Нудьга. – К. : Дніпро, 1990. – 349 с. |