Заліковий модульний контроль з клінічної імунології та алергології

ВАРІАНТ № 2

1. Питання і рівня (1 правильна відповідь) кожен тест 1 бал

1.1. До антигенпрезентуючих клітин належать: макрофаги, дендритні клітини та В-лімфоцити

А. так

В. ні

1.2. Т-кілери переважно беруть участь в захисті від позаклітинних збудників

А. так

В ні

1.3. Антитіла продукуються природними кілерами після зустрічі з антигеном

А. так

В. ні

1.4. Кількість Т-лімфоцитів кілерів - супресорів у периферичній крові становить 20-30%

А. так.

В. ні.

1.5. Усі клітини імунної системи походять від єдиного попередника – гемопоетичної поліпотентної стовбурової клітини

А. так

В. ні

1.6. Т- лімфоцити - хелпери 2-го типу продукують цитокіни, які забезпечують переважний розвиток клітинної імунної відповіді

А. так

В. ні

1.7. Активація комплементу за класичним шляхом починається з першого субкомпоненту комплементу (С1q), що фіксується до Fc - фрагментів імуноглобулінів

А. так

В. ні

1.8. ТФРβ супресорний цитокін, який синтезується Т-регуляторними клітинами

А. так

В. ні

1.9. Тимусзалежні антигени – це антигени, імунну відповідь на які здійснено з обов’язковою участю Т- лімфоцитів - кілерів

А. так

В. ні

1.10. В разі Т-незалежної стимуляції В-лімфоцитів швидко зростає вміст антигенспецифічних антитіл тільки одного класу – IgM

А. так

В. ні

2.Тести і рівня(1 правильна відповідь) кожен тест 2 бали

2.1. Вкажiть, якi з нижчеперерахованих методiв виявлення антитiл, найбiльш широко використовуються при дiагностицi аутоiмунних захворювань:

1. Iмунофлюоресцентні методи.

2. Реакцiя аглютинацiї.

3. Радiоiмунологiчний аналiз.

4. Дані методи взагалі не використовуються.

2.2. Показання для довенного введення імуноглобулінів всі, крім:

1. Природжені імунодефіцити.

2. Набуті імунодефіцити.

3. Бактеріальна інфекція.

4. Вірусна інфекція.

5. Алергія.

6. Ендотоксичний шок.

2.3. Зв’язок між факторами природної резистентності та специфічним імунітетом здійснюється на рівні

А. Т-лімфоцитів.

В. В-лімфоцитів.

С. Імуноглобулінів.

D. Макрофагів.

2.4. Які механізми вродженої резистентності не беруть участі в антибактеріальному iмунiтеті?

1. Активація комплементу по альтернативному шляху.

2. Виділення цитокінів макрофагами та їх активація.

3. Виділення цитокінів природними кілерами.

4. Активація еозинофілів.

2.5. Яку дію індукують Т-лiмфоцити хелпери 2 типу

1. Пролiферацiю В-лiмфоцитiв.

2. Диференціювання В-лiмфоцитiв у плазматичні клiтини.

3. Розширення пулу В-клiтин пам’яті.

4. Переключення синтезу важких ланцюгів імуноглобулінів.

5. Усі відповіді вiрнi.

3. Тести іі рівня (одна правильних відповідь) кожен тест 3 бали

1. У пацієнта 50 років застосування традиційної терапії щодо загострення хронічного некалькульозного панкреатиту протягом 1,5 місяців виявилося неефективним. При УЗД тіла залози винайдено ділянку, підозрілу на наявність пухлинного росту. Які дані при дообстеженні будуть найбільш інформативними?

1. Лейкоцитоз та прискорена ШОЕ.

2. Атипові клітини у панкреатичному соку.

3. Ретроградна дуоденопанкреатографія.

4. Гастродуоденоскопія.

5. Специфічні онкологічні маркери у крові.

2. Пацієнтка 32 років, на протязі місяця непокоїть кашель, підвищення температури до 38,0 градусів. В анамнезі – аскаридоз. На R – грамі виявлено гомогенний окремий інфільтрат без чітких контурів. В аналізі крові – еозинофіли до 55\%. Який найбільш вірогідний діагноз?

1. Вогнищева пневмонія.

2. Туберкульоз легенів.

3. Хронічний бронхіт, загострення.

4. Еозинофільний інфільтрат (синдром Лефлера).

5. Пухлина легень.

3. При перевірці крові донорів на станції переливання крові, в сироватці одного з них виявлені антитіла до вірусу імунодефіциту людини. Який метод рекомендується для підтвердження діагнозу ВІЛ-інфекції?

1. Вестернблоту.

2. Електронної мікроскопії.

3. Імуноферментного аналізу.

4. Імунофлюоресценції.

5. Радіоімунного аналізу.

4. Пацієнтка 26 років з підвищеною фоточутливістю, артритами променево-зап’ясних та ліктевих суглобів, дисковидним висипом на шкірі обличчя та тулуба. Було виставлено діагноз: СЧВ. В аналізі крові: гемоглобін-80 г/л, еритроцити-1,5·10¹²/л, лейкоцити-2,0·10⁹/л, лімфоцити-15%, тромбоцити-150·10⁹/л, ШОЕ-50 мм/год. Запропонуйте метод імунокорекції:

1. Призначення терапії ГМ-КСФ.

2. Призначення фото модифікації крові.

3. Призначення ГКС.

4. Замісні переливання крові.

5. Призначення терапії метилурацилом.

5. Каретою швидкої допомоги було доставлено юнака 16 років. Зі слів лікаря хворого турбувало утруднене дихання. Було введено димедрол, папаверин, еуфілін. Під час транспортування розвинулася асфіксія, що потребувало накладання трахеостоми. Об’єктивно: обличчя набрякле, бліде, у параорбітальній ділянці гематома. В анамнезі такі прояви у спостерігалися неодноразово, починаючись через кілька годин після тренувань з боксу. Який діагноз найбільш вірогідний?

1. Астматичний статус.

2. Вроджений ангіоневротичний набряк.

3. Закрита черепно-мозкова травма.

4. Вертебро - базилярна недостатність.

5. Алергічний набряк Квінке.

6. Подружжя скаржиться на безпліддя протягом 3 років. Чоловік лікується у андролога з приводу хронічного неспецифічного простатиту. Імунологічне обстеження засвідчило: у дружини показники в межах норми, в імунограмі чоловіка число CD4+ лімфоцитів підвищене у 1,5 рази, а CD8+ лімфоцитів - знижене порівняно до норми, ІРІ збільшений у 2 рази. Індекс гістосумісності - 25%. У чоловіка визначені аутоантиспермальні Ат у спермі та сокові простатиу діагностичному титрі. Вкажіть на можливу причину безпліддя.

1. Антигаметний конфлікт.

2. Вторинний імунодефіцит у чоловіка.

3. Підвищений індекс гістосумісності подружжя.

4. Зниженій індекс гістосумісності подружжя.

5. Первинний імунодефіцит у чоловіка.

7. Пацієнту 22 роки. За останній рік тричі лікувався з приводу лакунарної ангіни, впродовж трьох місяців рецидивує фурункульоз. В імунограмі: ФІ – 39% , ФЧ- 2, CD4/CD8- 0,25, IgM 0,24г/л, IgG,- 6,7 г/л, IgA 0,89г/л. Який синдром набутого (вторинного) імунодефіцитного захворювання у пацієнта?

1. Алергічний.

2. Нейроімуноендокринний.

3. Імунопроліферативний.

4. Автоімунний.

5. Інфекційний.

8. Пацієнту М, 49 років проведено алотрансплантацію нирки. Індекс гістосумісності 75% Після пересадки нирки призначено імуносупресивну терапію. На 16-ий день після операції відкрилася нориця з зеленуватим виділенням і раптово з’явилися ознаки гострої ниркової недостатності. В імунограмі: значне зменшення загального вмісту CD3⁺-та CD4⁺-клітин при підвищенні числа CD8⁺-та CD19⁺-лімфоцитів, ІРІ=0,8. Що загрожує пацієнту?

1. Гостра криз відторгнення.

2. Надгостра криза відторгнення.

3. Хронічна криза відторгнення.

4. Інфекційне ускладнення.

5. Медикаментозний гломерулонефрит.

9. Пацієнт 38 років скаржиться на свистяче утруднене дихання, сухий кашель, що з’явилися через місяць після зміни помешкання. Аускультативно: везикулярне дихання з подовженим видихом, розсіяні сухі, свистячі хрипи. При дослідженні виявлено обструкцію бронхіальної прохідності легкого ступеня. Прік-тестом у період ремісії виявлено реакцію (+++) на алергени домашнього пилу серій № 016, 018. Заключний діагноз:

1. Атопічна бронхіальна астма.

2. Обструктивний бронхіт.

3. Неалергічна бронхіальна астма.

4. Астматична форма полінозу.

5. Системний мастоцитоз.

10. Юнак 18-ти років у зв'язку з головним болем прийняв таблетку аспірину. Через 2 дні розвинувся набряк повік, губ, відмічає утруднене дихання, уртикарні елементи на шкірі тулуба. Реакція гальмування міграції лейкоцитів з аспірином негативна. Імуноглобулін Е - в нормі. Зазначте найбільш ймовірний діагноз:

1. Напал бронхіальної астми.

2. Набряк Квінке.

3. Спадковий ангіоневротичний на­бряк.

4. Алергічний дерматит.

5. Псевдоалергічна реакція.