5.23(1) В чому суть зондового режиму пошуку положення осі і напрямку підземної комунікації?

Прилад RD 4000 фірми "Radiodetection" працює у таких режимах: пасивний, активний, зондовий, СМ, СО, БР та глибинний.

У зондовому режимі визначають положення струмонепровідних магістралей (трубопроводів, колекторів, каналізаційних труб і т. п.), по яких можна пропустити автономний міні-генератор-зонд, що створює електромагнітне поле, вловлюване на поверхні.

Такий зонд може прив'язуватися тонким провідником, при­кріпленим до поплавка і опущеним у каналізаційний колектор. Його роль може виконувати стаціонарний провідник, укладений поверх пластмасової або бетонної труби під час будівництва з виходами на поверхню (колодязь) для підключення до генератора (саме такі провідники треба застосовувати в сучасному будівництві підземних комунікацій), або ж гальванізована генератором рідина як переносник електромагнітного поля (принцип електричної діасоціації).

5.24(1)В чому суть методу ударного збудження, як його використовують?

Перший наземний радіорадар з ударним збудником був виготовлений в 1966 р в Рижському інституті інженерів цивільної авіації.

Розповсюдження електромагнітних хвиль в твердому середовищі значно різниться від іх розповсюдження в повітрі. В звичайних радарах ППО на протязі короткого часу генерується імпульс певної частоти, а потім реєструють ехо, тобто сигнали відбиті від об’єкта. В твердому середовищі сигнали дуже швидко затухають. Відбиті сигнали накладаються на імпульси і не можуть бути зареєстровані. Тому в георадарах використовують зверх широкосмугові імпульси, які не мають чіткої несучої частоти (відео імпульси). Для генерації цих імпульсів в більшості використовують метод ударного збудження. Суть його в наступному. До певної напруги заряджають конденсатор, який через транзистор підключається безпосередньо до антени. Георадар визначає затухання і швидкість хвиль, які породжуються антеною. Параметри затухання визначають глибину зондування, а швидкість необхідно знати для підрахунку часової затримки відбитого сигналу від об’єкту розміщеного на певній глибині в грунті.

Втрати (затухання) при розповсюджені хвилі в середовищі характеризуються тангенсом кута витрат - tgδ = ε'/ε, де ε'- уявна частка діелектричної проникності, ε - відносна діелектрична проникність, які зв’язані з провідністю речовини - ω і частотою електричного поля- σ залежністю:

ε j ε' = j4𝜋σ/ω , (5.4)

Швидкість хвиль в діелектриках -С залежить від електричної і магнітної

5.25(2) Яка погода більш сприятлива для роботи георадара і чому?

Прилад знаходить підземний об’єкт тільки тоді, коли сигнал затухає не більше ніж в 100 раз за амплітудою. Стійкі результати одержують, якщо грунт має низьку електропровідність ( сухий). Великі перешкоди виникають, якщо внизу залягають вологі глини ( так званий “дзвін антени”).

5.26(1) Яка роздільність георадарних зображень, від чого залежить?

Роздільність георадарних зображень у плані та профілі становить переважно 5-10% від глибини зондування, що сприяє застосуванню георадара для виявлення багатьох об'єктів інженерної інфраструктури населених пунктів, промислових під­приємств, транспорту, енергетики тощо. Комплектація радара потужним комп'ю­тером дозволяє будувати масштабовані профілі та розрізи споруд.

В сучасній практиці георадари широко використовують для виявлення під­земних комунікацій і споруд, археологічних об'єктів, побутових відходів, оцінки стану гребель, дамб, фундаментів мостових опор, тунелів і каналізаційних колекторів, обсте­ження зсувних процесів, карстових структур, дна акваторій, донних відкладів тощо.