
- •1.5.1 (1)Який метод зйомки підземних комунікацій найбільш ефективний?
- •5.7(1)Яка основна вимога повинна виконуватись при прокладанні самоплинних трубопроводів?
- •5.12(2) Яка точність визначення висот лотків сусудніх колодязів слід забезпечити, якщо похил комунікації 0,004?
- •5.13(1) Якою допускається похибка нівелювання кабелів?
- •5.14(1) Якими способами визначають (координують)положення підземних комунікацій?
- •5.15(1) Висоти чого визначають при виході комунікації на поверхню в колодязях?
- •5.16(2) В якій точці і чому вертикальна складова вектора напруженості дорівнює 0, як це використовують?
- •5.17(2) В якій точці і чому вертикальна складова вектора напруженості дорівнює максимуму, як це використовують?
- •5.19(2) В якій точці і чому горизонтальна складова вектора напруженості дорівнює максимуму, як це використовують?
- •5.20(2) Які основні положення методики визначення положення осі і напрямку комунікації індуктивними приладами?
- •5.21(1) В чому суть пасивного режиму пошуку положення осі і напрямку підземної комунікації?
- •5.22(1) В чому суть активного режиму пошуку положення осі і напрямку підземної комунікації?
- •5.23(1) В чому суть зондового режиму пошуку положення осі і напрямку підземної комунікації?
- •5.24(1)В чому суть методу ударного збудження, як його використовують?
- •5.25(2) Яка погода більш сприятлива для роботи георадара і чому?
- •5.26(1) Яка роздільність георадарних зображень, від чого залежить?
1.5.1 (1)Який метод зйомки підземних комунікацій найбільш ефективний?
Виконавча зйомка в відкритих траншеях відразу після монтажу підземної комунікації (до засипки траншей). Це найбільш ефективний, достовірний і точний метод. Тому слід добиватися 100% зйомки комунікацій, які вводяться в експлуатацію, саме цим методом. Не допускати випадків, на жаль розповсюджених на практиці, коли комунікації наносяться на виконавчі генплани без їх зйомки в натурі, ніби то, за проектними даними. При геодезичній виконавчій зйомці підземних комунікацій СКП в визначенні їх планового положення не повинна перевищувати ±0,2 мм в масштабі зйомки відносно ближчих пунктів знімальної основи [4].
5.2(1)Чому в поземній мірі повинна дорівнювати СКП визначення положення підземної магістралі відносно пунктів знімальної основи при виконавчій зяомці в масштабі 1:500?
При геодезичній виконавчій зйомці підземних комунікацій СКП в визначенні їх планового положення не повинна перевищувати ±0,2 мм в масштабі зйомки відносно ближчих пунктів знімальної основи. Тоді матимемо 0,2*0,5=0,1м.
5.3(1)Чому в поземній мірі повинна дорівнювати СКП визначення положення підземної магістралі відносно пунктів знімальної основи при зйомці в масштабі 1:500 електронними методами пошуку?
Зйомка існуючих підземних комунікацій електронними приладами пошуку. СКП в визначенні планового положення за допомогою цих приладів не повинна перевищувати ±0,7 мм відносно ближчих пунктів знімальної основи чи найближчих капітальних споруд. Тоді матимемо для нашого масштабу 0,7*0,5=0,35м.
5.4(2)Чому дорівнює СКП визначення висотного положення обичайки колодязів при нахилах комунікації більше 0,03?
Визначення висотного положення обичайки колодязів повинно виконуватись з СКП ± 2 см при нахилах до 0,001 і ±4 см при більших. Для нашого випадку при нахилу комунікації 0,03 мптимемо другий випадок ±4 см.
5.5(2)Глибина комунікації 3м, виходу на поверхню немає. З якою СКП повинно проводитись визначення її висотного положення?
Визначення висотного положення існуючих комунікацій, які не мають виходу на поверхню, повинно проводитись з СКП ± 20 см при глибинах до 2,5 м і ±30 см при більших.В нашому випадку глибина комунікації становить 3м, отже, СКП в межах ±30 см.
5.6(1) Які основні групи підземних комунікацій ви знаєте?
Підземні мережі та їх споруди поділяють [4] на три основні групи: трубопроводи, кабельні прокладки і колектори (тунелі). До трубопроводів належать:
- самотічні трубопроводи : каналізація (побутова, зливова, промислова) і дренаж;
- напірні трубопроводи: водопровід (питний, пожежний, промисловий), теплофікація (водяна й парова) і газопроводи;
-трубопроводи спеціального призначення (стисненого повітря, золо-, нафто-,
мазуто-, масло-, ацетиленопроводи та ін.);
Самотічні трубопроводи будуються з неметалічних труб: азбестоцементних, керамічних і при діаметрах більше 600мм залізобетонних.
Теплові мережі поділяють на безканальні в теплоізоляції і в каналах, або тунелях. Через 150÷200м влаштовують П подібні температурні компенсатори. Мережі заглубляють на 0,5÷0,7м нижче поверхні землі.
Газопроводи розділяють на газопроводи високого тиску, середнього тиску і низького. Їх прокладають на глибині 0,7м. На газопроводах також влаштовують температурні компенсатори, колодязі з засувками і ковери (контрольні трубки для виявлення місць витіку газу)
З-поміж кабельних прокладок розрізняють:
-телефонну і кабельну каналізацію (труби і блоки);
-електрокабелі високої напруги (силові, освітлювальні);
-кабелі низької напруги (телефон, сигналізація, радіо, телебачення та ін.);
-кабелі спеціального призначення.