
- •6.030503 «Міжнародна економіка»,
- •6.030509 «Облік і аудит»,
- •6.030505 «Управління персоналом та економіка праці»
- •Мета: сформувати поняття визначника; ознайомити з визначниками 2-го та 3-го порядків, властивостями визначників, теоремою Лапласа, визначниками n-го порядку та їх обчисленням
- •2. Властивості визначників.
- •Завдання додому
- •Питання для самоконтролю
- •Література: 1, с. 13-18; 6, с. 44-61].
- •Завдання додому
- •Питання для самоконтролю
- •Завдання додому
- •Питання для самоконтролю
- •Література: 1, с. 24-25; 6, с. 72-74].
- •Завдання додому
- •Питання для самоконтролю
- •Література: 1, с. 18-20; 6, с. 68-72].
- •Теорема Кронекера –Капеллі*
- •Завдання додому
- •Питання для самоконтролю
- •Література: 1, с. 25-31; 6, с. 80-99].
- •Елементарні перетворення системи
- •Питання для самоконтролю
- •Література: 1, с. 32-39; 6, с. 102-107].
- •Приклад: Чи колінеарні вектори
- •Завдання додому
- •Питання для самоконтролю
- •Література: 1, с. 50-55; 6, с. 109-116].
- •Система n-вимірних векторів
- •Розклад вектора за даним базисом
- •Завдання додому.
- •Питання для самоконтролю
- •Література: 1, с. 75-83; 6, с. 131-142].
- •Дослідження загального рівняння прямої
- •Завдання додому
- •Питання для самоконтролю
- •Література: 1, с. 84-96; 6, с. 167-179].
- •Якщо прямі паралельні, то їх
- •Завдання додому
- •Питання для самоконтролю
- •Література: 1, с. 148-164; 6, с. 205-218].
- •Нескінченно малі величини
- •Властивості нескінченно малих величин
- •Нескінченно великі величини.
- •Властивості нескінченно великих величин
- •Зв’язок між нескінченно великими і нескінченно малими величинами
- •Правило обчислення границі
- •Властивості границь
- •Односторонні границі
- •Завдання додому
- •Питання для самоконтролю
- •Література: 1, с. 169-183; 6, с. 212-216].
- •Завдання додому
- •Питання для самоконтролю
- •Література: 1, с. 191-222; 6, с. 237-260].
- •Економічний зміст похідної:
- •Геометричний зміст диференціала
- •Завдання додому
- •Питання для самоконтролю
- •Література: 1, с. 246-266; 6, с.249-254].
- •Достатні умови монотонності функції.
- •Достатні умови існування екстремуму.
- •Необхідні умови існування точки перетину
- •Завдання додому.
- •Питання для самоконтролю
- •Література: 1, с. 284-300; 6, с. 276-307].
- •Способи задання функції:
- •Правила знаходження частинних похідних
- •Завдання додому
- •Питання для самоконтролю
- •Література: 1, с. 310-318; 6, с.297-307].
- •Завдання додому
- •Питання для самоконтролю
- •Література: 1, с.320-327; 6, с.313-326].
- •Необхідні умови існування екстремуму.
- •Достатні умови існування екстремуму
- •Питання для самоконтролю
- •Література: 1, с. 330-336; 6, с. 337-342].
- •Властивості невизначеного інтеграла
- •Завдання додому
- •Питання для самоконтролю
- •Література: 1, с. 336-342; 6, с. 345-353].
- •1. Метод безпосереднього інтегрування.
- •Література: 1, с. 352-355; 6, с. 358-364].
- •Завдання додому
- •Питання для самоконтролю
- •Література: 1, с. 365-385; 6, с. 392-400].
- •Формула Ньютона-Лейбніца
- •Завдання додому
- •Питання для самоконтролю
- •Завдання додому
- •Питання для самоконтролю
- •Питання для самоконтролю
- •Завдання додому
- •Питання для самоконтролю
- •1. Невласні інтеграли з нескінченними межами інтегрування (першого роду).
- •Література: 1, с. 412-420; 6, с. 408-415]. План
- •Питання для самоконтролю
- •Література: 1, с. 421-430; 6, с. 436-443].
- •Завдання додому.
- •Питання для самоконтролю
- •Література: 1, с. 427-438; 6, с. 438-443].
- •Завдання додому.
- •Питання для самоконтролю
- •Література: 1, с. 470-482; 6, с. 449-459].
- •Теорема (про структуру загального розв’язку лодр)
- •Формули для загального розв’язку лодр
- •Теорема (про структуру загального розв’язку лндр)
- •Завдання додому
- •Питання для самоконтролю
- •Література: 1, с. 478-483; 6, с. 441-444].
- •Формула для загального рівняння:
- •Завдання додому
- •Питання для самоконтролю
- •Література: 1, с. 493-497; 6, с. 464-473].
- •Властивості збіжних рядів
- •Завдання додому
- •Література: 1, с. 498-505; 6, с. 476-480].
- •Ознаки порівняння
- •Ознаки Коші
- •Ознака Лейбніца
- •Алгоритми перевірки на абсолютну збіжність.
- •Завдання додому
- •Питання для самоконтролю
- •Література: 1, с. 512-527; 6, с. 492-504].
- •Теорема Абеля.
- •Метод знаходження інтервала збіжності степеневого ряду
- •Теорема (про достатні умови розкладання функції в ряд Тейлора)
- •Завдання додому
- •Питання для самоконтролю
- •Лекція 34
- •Література: 1, с. 538-564; 6., с. 508-510].
- •, Якщо – неперервна в точці ;
- •Література: 2, с. 450-472; 4, с. 385-396].
- •Питання для самоконтролю
- •Література: 2, с. 380-391; 4, с. 255-263].
- •1. Рахунки накопичення
- •2. Розрахунки ренти
- •Питання для самоконтролю
Розклад вектора за даним базисом
Нехай дана система n векторів . Потрібно перевірити, чи утворює дана система базис, і розкласти вектор за даним базисом.
1)
Вектор
подамо у вигляді лінійної комбінації
векторів
;
коефіцієнти лінійної комбінації
являються координатами
,
який потрібно знайти, тому позначимо
їх
:
(1)
2)
В рівності (1) замість
запишемо стовпці їх координат.
3) Виконавши дії над одержаною рівністю у вигляді матриць, одержимо систему n рівнянь з n невідомими, яку розв’язуємо методом Жордана-Гаусса.
- Якщо система має 1 розв’язок, то утворюють базис і вектор єдиним способом може бути розкладений за цим базисом.
- Якщо система рівнянь має безліч розв’язків або несумісна, то вектори базис не утворюють.
Зауваження: Довільний n-вимірний векторний простір має базис, який утворює система одиничних n-вимірних векторів:
= (1; 0; 0;...0) = (0; 1; 0;...0)
=
(0; 0; 1;...0) ...
=
(0; 0; 0;...1)
В
тривимірному просторі такими були
вектори
.
Приклад:
чи утворюють вектори
базис і якщо утворюють , то розкласти
за
цим базисом:
=
(1; 0; 1; 0)
=
(2; 1; -1; 2)
=
(-1; 1; 2; -1)
=
(0; 1; 1; 1)
=
(2; 2; 2; 1)
Розкласти вектор за даним базисом –значить записати його як лінійну комбінацію базисних векторів.
?
~
~
~
~
~
~
~
Всі стовпці основної матриці базисні, значить система має 1 розв’язок, а значить вектор можна єдиним способом розкласти за даним базисом. Всі чотири вектори утворюють базис.
х1=1, х2=1 х3=1 х4=0
В новому базисі вектор має координати: =(1; 1; 1; 0).
Завдання додому.
1. Конспект; підготовка до практичного заняття.
2. [2] с. 70-76
Питання для самоконтролю
1. n-вимірні векторні простори.
2. Лінійна комбінація векторів.
3. Лінійно залежні та лінійно незалежні комбінації векторів.
4. Базисний мінор.
5. Базис.
6. Розклад вектора за даним базисом.
7. Ранг системи векторів
Л Е К Ц І Я 10
Тема: Пряма лінія на площині
Мета: ознайомити з різними видами рівнянь прямої на площині, кутом між двома прямими, відстанню від точки до прямої
Література: 1, с. 75-83; 6, с. 131-142].
П Л А Н
1. Різні види рівнянь прямої на площині.
2. Кут між двома прямими.
3. Відстань від точки до прямої.
1
.
Точка на площині характеризується двома
координатами: абсцисою та ординатою (М
(х; у)). Рівняння прямої містять координати
х та у у першому степені.
1)
у
Нехай
дана пряма на площині.
М1 М1 (х1; у1) – фіксована точка прямої.
М (х; у) – довільна точка прямої (змінна)
М
0 х
Вектор
= (m;
n)
паралельний прямій.
Потрібно за цими даними скласти рівняння прямої.
Вектори
і
колінеарні, значить їх координати
пропорційні.
= (х-х1; у-у1)
Умова колінеарності:
-
Канонічне рівняння
прямої на площині
2) Перетворимо одержане рівняння прямої:
Відношення
називають кутовим коефіцієнтом
прямої
=k
|
Рівняння прямої, яка проходить через т. М в |
|
напрямі (напрям вказує k) |
у
М1
0 х
- кут
нахилу прямої до осі абсцис
k>0 – кут гострий, k<0 – тупий
3) Перетворимо одержане рівняння:
-
Рівняння прямої з кутовим коефіцієнтом
– ордината
точки, в якій пряма перетинає вісь Оу
у
0 х
4) Рівняння прямої, яка проходить через дві задані точки.
у
М2 М1
(х1;
у1)
М1 М2
(х2;
у2)
0 х Запишемо рівняння прямої:
у-у1=к (х-х1)
у2-у1=к (х2-х1)
Так як М2 (х2; у2) лежить на прямій, то її координати задовольняють рівнянню прямої, тому замість х і у можна підставити координати т. М2 .
Розділимо обидві частини рівнянь і одержимо:
-
Рівняння прямої, яка проходить через дві задані точки
5) Загальне рівняння прямої
М1
М
=(А;
В)
прямій
позначимо С
-
Загальне рівняння прямої, де А і В – координати
нормального вектора прямої, С – вільний член