5. Загальні основи й принципи класифікації

Як ми вже відзначали, страхування проводиться спеціалізованими страховими організаціями, які можуть бути державними і недержавними й охоплює різні категорії страхувальників. Його умови відрізняються по обсязі страхової відповідальності; воно може проводитися в силу закону (обов'язкове) або на добровільних початках. Для впорядкування зазначеної розмаїтості страхових відносин і створення єдиної взаємозалежної системи й необхідна класифікація страхування. В основу класифікації страхування покладені дві категорії розходження:

1. в об'єктах страхування,

2. в обсязі страхової відповідальності.

Відповідно до цього застосовуються дві класифікації: по об'єктах страхування й по роду небезпеки. Перша класифікація є загальної, друга – часткової, що охоплює тільки майнове страхування. Класифікація страхування по об'єктах страхування – це система розподілу страхування по галузях, підгалузям і видам, які є ланками класифікації; за вищу ланку прийнята галузь, середнє – підгалузь, нижче – вид страхування. Усе ланки класифікації охоплюють дві основні форми проведення страхування – обов'язкову й добровільну.

6. Галузі, підгалузі, види й форми страхування

Всю сукупність страхових відносин можна підрозділити на кілька галузей: майнова – страхування майна й матеріальних цінностей юридичних і фізичних осіб; особиста – страхування рівня життя громадян, їхньої працездатності, іноді й цієї галузі виділяють окрему галузь – медичне страхування – страхування здоров'я громадян; галузь – страхування відповідальності — відповідальність громадян перед третіми особами, і в цьому випадку відповідне відшкодування нанесеної шкоди третій особі виробляється за страхувальника страховою компанією; перестрахування й співстрахування – передача страхових ризиків страховиків іншим страховим організаціям; страхування підприємницьких (економічних) ризиків страхуються різні підприємницькі операції; об'єктами страхування підприємницьких ризиків є доходи страхувальника, наприклад збиток від простоїв устаткування, упущена вигода й т.д., по що не відбулися або невдалим угодам, ризик впровадження нової техніки й технології. Для конкретизації страхових інтересів підприємств, організацій, громадян необхідне виділення з галузей підгалузей і видів страхування. Іноді в економічній літературі підгалузь страхування називають видом, а вид заміняють поняттям «різновид». Підгалузь страхування – це частина галузі страхування, що виражає конкретні інтереси страхувальників, зв'язані зі страховим захистом конкретних об'єктів. У такому випадку підгалузі діляться на види; види страхування – це страхування певних об'єктів у певному обсязі страхової відповідальності. Незалежно від розподілу галузей страхування на підгалузі й види або види й різновиди їхня економічна суть залишається незмінної.

Майнове страхування ділиться на наступні підгалузі залежно від форм покладу власності й соціальних груп страхувальників : страхування майна суб'єктів господарювання, колгоспів, радгоспів, орендарів, кооперативних і громадських організацій, майна громадян, іноді окремо виділяється страхування всіх видів транспорту. Страхування рівня життя громадян має дві великі галузі: соціальне страхування населення й особисті страхування громадян. У свою чергу, соціальне й особисті страхування може мати більше конкретні підгалузі. Наприклад, по соціальному страхуванню: страхування посібників, пенсій, пільг; по особистому страхуванню: страхування життя й страхування від нещасних випадків, страхування на дожиття, смерті.

При страхуванні відповідальності підгалузями є: страхування заборгованості й страхування на випадок відшкодування шкоди, що також називають страхуванням громадянської відповідальності.

У страхуванні підприємницьких ризиків виділяються підгалузі: страхування ризику прямих і непрямих втрат доходів, страхування підприємницьких ризиків.

При з'ясуванні видів страхування відбувається конкретизація страхувальника, обсягу страхової відповідальності й відповідних тарифних ставок.

Існує дві основні форми страхування – це обов'язкова й добровільна. Суспільство в особі держави встановлює обов'язкове страхування, тобто обов'язковість внесення відповідним колом страхувальників фіксованих страхових платежів; добровільне страхування здійснюють компанії всіх форм власності й вони несуть відповідальність перед страхувальниками.