Тема 5. Страхова організація План

1. Страхові компанії як частина економічної системи.

2. Класифікація страхових компаній.

3. Організаційна структура страхової компанії.

Основні поняття: страхова система, страхові компанії, акціонерне страхове суспільство, суспільство взаємного страхування, страхові агенти й брокери, перестрахувальні компанії, структура керування страховою компанією.

1. Страхові компанії як частина економічної системи

Діяльність будь-якої страхової компанії завжди перебуває в тісній залежності від економічного середовища, у рамках якої здійснюють свою діяльність страховики. Сукупність страхових компаній, що функціонують у даному економічному середовищі, утворить страхову систему. В економіці ринкового типу основним завданням страхової системи є надання комплексу послуг, які будуть забезпечувати певні гарантії клієнтам, незалежно від того, яким видом діяльності вони зайняті.

Страхові компанії, що мають закордонні відділення або дочірні компанії, особливо чутливі до змін у міжнародній політиці. Великий вплив на страхові компанії роблять зміни в соціальній сфері, тісно взаємозалежні із запитами клієнтів до персоналу. Об'єктивно високі критерії рівня життя населення в індустріально розвинених країнах привчили клієнтів страхових компаній вимагати високі стандарти в обслуговуванні. Клієнти страхових компаній цих країн менш схильні беззастережно приймати те, що їм пропонують.

Страхові компанії систематично повинні проводити вивчення ринку, щоб їхньої послуги відповідали запитам клієнтів. В останні десятиліття в банківській практиці одержав досить широке поширення термін «банкассюранс» (bankassurance), дослівно перекладний як «банківське страхування» або «страхування, проведене банками». Уперше комерційні банки стали проводити страхові операції у Франції, але потім до цих операцій стали прибігати банки Великобританії й ряду інших країн. Багато банків прагнуть до придбання вже функціонуючих страхових компаній. Такий сполучник виявляється вигідним як для банків, що одержують стабільно прибуткові доходи, так і для страхових компаній, яким надається можливість використати широку мережу банківських філій і відділень на території всієї країни й за рубежем.

Однієї з форм впровадження комерційних банків у страхову справу є створення страхових трастів. Це довірчі операції комерційних банків, які здійснюються за домовленістю із клієнтом.

2. Класифікація страхових компаній

Страхові компанії підрозділяють:

по приналежності: на приватні й публічно-правові, акціонерні (корпоративні), взаємні, державні й урядові;

по характеру виконуваних операцій: на спеціалізовані (особисте або майнове страхування), універсальні й перестрахувальні;

по зоні обслуговування: на місцеві, регіональні, національні й міжнародні (транснаціональні);

по величині уставного капіталу й обсягу надходження страхових платежів, по інших техніко-економічних показниках, що визначає їхнє місце на страховому ринку: на великі, середні й дрібні.

Акціонерне страхове суспільство – форма організації страхового фонду на основі централізації коштів за допомогою продажу акцій. Існують закриті акціонерні страхові суспільства, акції яких поширюються серед їхніх засновників, і відкриті акціонерні страхові суспільства, акції яких вільно продаються й купуються. Співвласником об'єднаного майна відкритого акціонерного товариства формально може стати всякий, хто купив хоча б одну акцію. Однак для того, щоб мати реальну владу в керуванні й розпорядженні майном акціонерного страхового суспільства, необхідно володіти значною кількістю акцій (сама більша частка, що теоретично перевищує 50%, хоча практично може бути набагато менше, утворить так званий контрольний пакет).

Статутний капітал акціонерного страхового суспільства формується за допомогою акцій. Акціонерне страхове суспільство може включати, крім головної компанії, різні за рівнем самостійності й чинених операцій підрозділу. У країнах з ринковою економікою юридичними особами є тільки філії страхового суспільства, а представництва, агентства й відділення такою самостійністю не володіють. Представництво страхової компанії займається, як правило, збором інформації, рекламою, репрезентативними функціями, пошуком клієнтів в інтересах страховика в даному регіоні або іншій країні, але не веде комерційну діяльність. Агентству страхової компанії дозволено виконувати всі функції представництва й певні страхові операції: висновок і обслуговування договорів страхування. Філія (відділення) страхової компанії є відособленим підрозділом страховика без права юридичної особи. Свою діяльність філія страхової компанії здійснює на підставі положення, затвердженого президентом компанії, керується законодавством, нормативними актами, уставом компанії, а також рішеннями загальних зборів акціонерів, ради директорів, виконавчий дирекції й президента компанії. Результати роботи філії (відділення) відбиваються в консолідованому балансі страхової компанії.

Суспільство взаємного страхування (СВС) – форма організації страхового фонду на основі централізації засобів за допомогою пайової участі його членів. Учасник товариства взаємного страхування одночасно виступає як страховик і страхувальника. Створення суспільств взаємного страхування характерно для сполучників середніх і великих власників (домовласників, власників готелів і т.д.). Страхувальник стає членом суспільства взаємного страхування, бере участь у розподілі прибутку й збитків за результатами за рік. Страхувальникам – членам СВС належать всі активи компанії. Вищим органом СВС є загальні збори його членів. Загальні збори обирають правління для оперативного керівництва страховою справою й ревізійною комісією, що перевіряє роботу правління й доповідає результати перевірки загальним зборам пайовиків СВС.

Страхові агенти й страхові брокери – особи, через які страховики здійснюють страхову діяльність. Агенти – громадяни або юридичні особи, які діють від імені й з доручення страховика й виконують частина його діяльності. Брокери – громадяни або юридичні особи, зареєстровані у встановленому порядку як суб'єкти підприємницької діяльності й здійснюючі її на страховому ринку від свого імені на підставі доручень страховика або страхувальника.

Перестрахувальні страхові кампанії (TICK) – організації, які приймають у перестрахування ризики інших страховиків і можуть передавати їх багаторазово.

Моторне (транспортне) страхове бюро – юридична особа, що втримується за рахунок страховиків і займається страхуванням відповідальності власників транспортних засобів.

Урядові страхові організації (УСО) – некомерційні компанії, діяльність яких заснована на субсидуванні. Спеціалізація – страхування від безробіття, компенсації робітникам та службовцям, професійній непрацездатності.

Державна страхова компанія (ДСК) – страхові компанії, засновані державою, у вигляді публічно-правової форми.

Приватна страхова компанія (ПСК) – страхові компанії, засновані й приналежному одному власникові або його сім'ї. Типовим прикладом є англійська страхова компанія «Ллойд».

Спеціальний уповноважений центральний орган виконавчої влади по справах нагляду за страховою діяльністю – здійснює функції, пов'язані з контролем, наглядом, ліцензуванням, розробкою нормативів і методичної документації, координацією страхової діяльності в Україні.