Фактори, що впливають на токсичність хімічних речовин для гідробіонтів

Крім концентрації токсикантів і тривалості їх впливу на гідробіонтів кінцевий результат інтоксикації (загибель, пору­шення життєво важливих функцій), що досягається за певний період часу (або зовсім не виявляється), залежить від поєднаної дії токсичних речовин і природних фізико-хімічних факторів водного середовища, серед яких найбільше значення мають вміст кисню, рН, лужність, вміст діоксиду вуглецю, загальний вміст органічних речовин у воді, її жорсткість, солоність, температура та освітленість. Остання має особливе значення для водоростей і вищих водяних рослин.

На фоні кисневого дефіциту інтоксикація розвивається особливо гостро. Найбільш яскраво це виявляється щодо аеробних гідробіонтів. Тим часом донні тварини, добре пристосовані до умов анаеробіозу, більш токсикорезистентні. За несприятливих умов, у тому числі і токсичного середовища, такі організми переходять з тканинного дихання на гліколіз, що зменшує їх залежність від навколишнього середовища.

Температура води активує, а при її значному зростанні (понад 25°С), навпаки, пригнічує ферментативну активність, пов’язану з забезпеченням біоенергетичних процесів в орга­нізмі риб і безхребетних. При температурі нижчій від 10°С прояви токсичності значно менш виражені, ніж, наприклад, при 20°С. У зимовий період, коли гідробіонти знаходяться у стані анабіозу, токсична дія хімічних речовин значно менш помітна. Навпаки, з підвищенням температури води за межі оптимальних спостерігається різкий стрибок прояву токсич­ності хімічних речовин. Цим пояснюється те, що при скиданні у водойми підігрітих вод теплових та атомних електростанцій навіть невеликі концентрації токсичних речовин стають гос­тро, токсичними для багатьох гідробіонтів.

При кумулятивному токсикозі риб летальні випадки вини­кають за умов різкого перепаду температури води. Взагалі, різкі зміни екологічних факторів середовища сприяють посиленню інтоксикації. Солоність води також істотно впливає на рівень токсичності, внаслідок чого параметри токсичності для морських і прісно­водних гідробіонтів істотно відрізняються. Токсичність важких металів для водяних рослин (ряска, елодея) істотно залежить від рівня освітленості.

Фізіолого-біохімічні механізми дії токсикантів на водяні організми

Функціональні зміни, які виникають під впливом токсикантів, найбільш повно вивчені на рибах, оскільки їх фізіологія і біохімія розроблені значно краще, ніж у безхребетних. У дослідах на рибах можна застосовувати всі методичні підходи, якими користуються сучасні фізіологія, біохімія і токсикологія. Цей напрям токсикологічних досліджень названо іхтіотоксикологією.

У токсичному середовищі порушується обмін білків, жирів, вуглеводів, вітамінів, тобто практично всі метаболічні цикли.

Дія токсикантів позначається на функціонуванні практично всіх органів і систем організму. Але токсиканти можуть мати і специфічну спрямованість. Тому розрізняють отрути загальної дії і отрути специфічної спрямованості, які негативно впливають на окремі органи і системи організму.