- •Навчально – методичний посібник
- •Частина і
- •Лабораторна робота № 1
- •5. Порядок виконання роботи
- •Лабораторна робота № 2
- •5. Теоретичне обгрунтування|
- •Зміна вмісту аскорбінової кислоти при технологічних обробках.
- •6. Порядок|лад| виконання| роботи|
- •6.2. Визначити масову частку вітаміну с у овочах і плодах.
- •7. Оформлення звіту|
- •8. Література
- •Лабораторна робота № 3
- •6. Порядок|лад| виконання| роботи|
- •6.2 Визначити масову частку кислот в овочах і плодах.
- •7. Оформлення звіту|
- •8. Література
- •Лабораторна робота № 4
- •5. Порядок виконання роботи
- •1. Скласти цифри штрихового коду, що стоять на парних місцях|місце-милях|
- •6. Оформлення звіту
- •7. Література
- •Лабораторна робота № 5
- •2. Будова і забарвлення м'якуша.
- •3. Центральна частина.|частку|
- •4. Насінні камери, чашечка.
- •5. Глибина, ширина і забарвлення|фарбування| воронки.
- •6. Порядок|лад| виконання| роботи|
- •6.3. Провести дегустаційну оцінку яблук.
- •7. Оформлення звіту|
- •8. Література
- •Ознаки помологічних сортів яблуні
7. Оформлення звіту|
7.1 Тема та ціль| роботи|.
7.2 Коротке теоретичне| обґрунтування|.
7.3 Визначення масової| частки| вітаміну|із|| С в овочах| і плодах.
7.4. Таблиця результатів вимірювань.
7.5 . Висновки.
8. Література
8.1. Товарознавство продовольчих товарів (лабораторний практикум): Навч. посіб. – Є.В. Тищенко, Г.Б. Рудавська та ін. – К.: Київ. держ. торг. – екон. ун-т, 2000. – 411 с.
8.2. Николаев М.А. Товароведение плодов и овощей: Учебник. – М.: Экономика, 1990. – 288 с.
8.3. І.В.Сирохман, І.М.Задорожний, П.Х. Пономарьов. Товарознавство продовольчих товарів. Підручник.- Київ: Лібра, 2003.- 368 с.
8.4. Колесник А.А., Елизарова Л.Г. Теоретические основы товароведения продовольственных товаров: Учеб. для вузов. - 3-е изд., перераб. и доп. - М.: Экономика, 1990. - 287 с.
Лабораторна робота № 3
ТЕМА: Визначення титрованої кислотності в плодах та овочах.
1. МЕТА РОБОТИ:
1.1 Навчитися визначити| масову| частку| кислот в овочах| і плодах.
У результаті| виконання| даної| роботи| студент повинен
ЗНАТИ: методи визначення масової частки кислот плодів і овочів.
ВМІТИ: визначати масову частку кислот в плодах і овочах.
2. Самостійна підготовка| до заняття|
2.1 За підручниками| та лекційним| курсом ознайомитися| з теоретичним| матеріалом| по темі| лабораторної| роботи|.
3. Пітання для самоперевірки|
1. Що таке органічні кислоти ? Які групи органічних кислот ви знаєте ?
2. Які кислоти містяться в |утримується|свіжих плодах і овочах?
3. Що таке антисептики?
4. Методика визначення вмісту кислот у плодах та овочах.
4. Прилади, обладнання, реактиви:
1. Ваги електронні або технічні.
2. Мірна колба місткістю 250 см3, суха конічна воронка 250см3, скляна воронка.
3. Термометр градуйований на 100°С.
4. Піпетка на 25 або 50 см3.
5. Установка для титрування, сухий складчастий фільтр.
6. Розчин гідроокису калію або натрію концентрації 0,1 моль/дм3, 1%-ний спиртовий розчин фенолфталеїну.
7. Плоди, овочі.
5. Теоретичне обґрунтування|
Органічні кислоти — найважливіші компоненти сухої речовини. Беруть участь у процесі дихання як енергетичний матеріал, формують кислий смак. Крім того, деякі органічні кислоти (бензойна, саліцилова, лимонна і ін.) володіють бактерицидними властивостями.
Вміст їх в плодах і овочах коливається в досить широких межах: у плодах — від 2 до 7%, в овочах — від 0,1 до 1,5%.
Залежно від кількісного вмісту кислот плоди і овочі умовно поділяють на три групи:
- з високим вмістом кислот
1. Кисло-солодкі плоди — 2,0—7%: чорна, червона, біла смородина, вишня, горобина, алича, обліпиха, журавлина, лимони;
2. Кислі овочі — 1—1,5%: щавель, ревінь;
- з середнім змістом кислот
1. Солодко-кислі плоди — 0,5—1,5%: плоди зерняткових та кісточкових культур, ягоди, цитрусові;
2. Овочі - 0,5-0,8 %: томати;
- з низьким змістом кислот
1. Некислі плоди - 0,1-0,4%: груші, банани, інжир, фініки, хурма;
2. Овочі — 0,1—0,2%: всі види, окрім|крім| щавлю, ревеню і томатів.
Кислий смак плодів і овочів залежить від кількісного і якісного|| складу кислот. Для об'єктивної оцінки смаку плодів і овочів розраховують цукро-кислотний| коефіцієнт (К ск ) з урахуванн|з врахуванням|ям різного ступе|міри|ня солодкості цукрів.
С глюкози × 100 + С фруктози × 200 + С сахарози × 145
К ск = С кислоти
де С|із| — вміст|вміст| речовин %
У свіжих плодах і овочах міститься:
|утримується| - відносно багато| - яблучної, лимонної, винної кислоти,
- в менших кількостях — щавлевої, бензойної, саліцилової, мурашиної кислоти;
- у продуктах переробки| плодів і овочів — молочної і оцтової.
- при псуванні свіжої і перероблен|переробляти|ої продукції можуть з'явити|появлятися|ся летк|і кислоти: оцтова, масля|олійна|на.
Яблучна кислота (СООН-СНОН-СН2-СООН) відома в трьох стереоізомерах: права, ліва та недіюча. Ліва яблучна кислота поширена в рослинах, особливо в плодах; вона відсутня тільки в цитрусових плодах і журавлині. Ця кислота застосовується при виробництві безалкогольних напоїв і кондитерських виробів. Яблучну кислоту отримують синтетичним шляхом з малеїнової кислоти, яка легко утворюється при окисленні бензолу. Яблучна кислота переважає в плодах зерняткових та кісточкових культур, томаті і ревені.
Лимонна кислота дуже поширена в рослинах, особливо в цитрусових плодах, ягодах, ананасах. У цитрусових міститься тільки лимонна кислота, наприклад в лимонах її до 8 %. У лимонах і стеблах махорки в перерахунку на суху речовину знаходиться до 5 % кальцієвих солей лимонної кислоти.
В порівнянні з іншими кислотами лимонна кислота відрізняється м'якшим, приємнішим кислим смаком, не надає дратівливої дії на слизисті оболонки і тому широко застосовується в кондитерській, лікеро-горілчаній промисловості, виробництві безалкогольних напоїв, а також використовується в медичній практиці. Лимонну кислоту отримують біохімічним шляхом, а в деяких південних країнах — з лимонного соку (зазвичай з 1 т лимонів отримують близько 25 кг лимонної кислоти).
Винна кислота (СООН-СНОН-СНОН-СООН) зустрічається в природі в чотирьох стереоізомерах: права, ліва, виноградна і мезовинна (у винограді, інжирі). У рослинах знаходиться переважно права винна кислота у вигляді кислот калієвої солі, яку ще називають винним каменем. В основному винна кислота і її солі містяться у винограді в кількості 0,3—1,7 %.
Винна кислота володіє незначною дратівливою дією, тому цю кислоту і її кислі солі використовують в кондитерській і безалкогольній промисловості.
Отримують винну кислоту з відходів виноробства — виноградних вижимок, залишкових винних дріжджів після бродіння і винного каменя, що утворюється на дні і стінках бочок при витримці вина. Сухі залишкові дріжджі містять 20—30 %, а бочечний винний камінь — 40—70 % винної кислоти.
Мурашина кислота (СН2 О2 ) міститься в невеликих кількостях в бджолиному меді, малині, черешні, хвойних голках. Ця кислота володіє сильними антисептичними властивостями і завдяки цьому в деяких зарубіжних країнах використовується для консервації фруктових соків і пюре в кількості 0,15—0,25 % їх маси. В Україні мурашину кислоту для консервації харчових продуктів не застосовують, оскільки вона викликає роздратування ниркового епітелію.
Оцтова кислота (СН3 СООН) широко використовується в харчовій промисловості, на підприємствах громадського харчування і в побуті.
Слабкий розчин оцтової кислоти, який називають оцтом, застосовується як добавка до приправ в кулінарії ( овочевих блюд, салатів і соусів), а також для приготування маринадів, соусів, майонезів.
Вміст оцтової кислоти в маринадах не повинен перевищувати 600—800 мг/кг. У підвищених кількостях оцтова кислота дратує слизову оболонку шлунку, а у великих кількостях може викликати навіть опік слизової оболонки.
Ця кислота утворюється також в харчових продуктах при оцтово-кислому та уксусно-кислому бродінні, що викликається бактеріями. Тому в невеликих кількостях оцтову кислоту знаходять у виноградних, плодово-ягідних винах, пиві, квасі і в продуктах квашення.
Молочна кислота (Сн3снон соон) поширена в харчових продуктах. У малих концентраціях вона сприятливо впливає на їх якість і не дратує слизових оболонок шлунково-кишкового тракту. У деяких продуктах (квашені плоди і овочі, кисломолочні продукти) молочна кислота накопичується в процесі бродіння, а при виробництві кондитерських виробів і безалкогольних напоїв додається спеціально. У організмі людини молочна кислота утворюється в невеликих кількостях з глікогену, але при напруженій мускульній роботі вміст її підвищується.
Молочна кислота володіє бактерицидною дією і в підвищених концентраціях пригнічує життєдіяльність гнильних бактерій.
Щавлева кислота (СООН— СООН) зустрічається в щавлі, ревені, шпинаті і інших рослинах. У рослинних продуктах щавлева кислота знаходиться зазвичай у вигляді середніх і кислих солей кальцію і калію. Солі кальцію щавлевої кислоти нерозчинні у воді і слабких розчинах органічних кислот. Кальцієві солі щавлевої кислоти при деяких станах організму людини можуть утворювати камені в нирках.
Щавлева кислота діє дратівливо на слизову оболонку навіть в невеликих концентраціях. У значних кількостях щавлева кислота отруйна, смертельна доза для людини — 5 г.
Інші органічні кислоти виявлені в дуже малих кількостях.
Бензойна кислота (С6н5соон) зустрічається в брусниці і журавлині у вільному і зв'язаному стані. В брусниці кількість вільної бензойної кислоти складає 0,05—0,15 %, а в журавлині — 0,01—0,4 %. Бензойна кислота володіє антисептичними властивостями, тому брусниця і журавлина добре зберігаються в свіжому вигляді. У невеликих кількостях бензойна кислота застосовується для консервації фруктових пюре, соків, фруктових кондитерських виробів.
Янтарна кислота (Соон-сн2-СН2-СООН) міститься в багатьох плодах і овочах, особливо її багато в недостиглих ягодах аґрусу, вишні, винограду, порічці, буряку і ін. Невелика кількість янтарної кислоти утворюється при спиртовому бродінні, і тому її виявляють в пиві.
Саліцилова кислота зустрічається в незначних кількостях в ягодах малини, суниці і в ще менших кількостях у винограді, вишні, смородині. Так, в 1 л соку малини зміст саліцилової кислоти складає 1,1 мг, а в 1 л соку суниці - 2,8 мг.
Ця кислота є сильним консервантом, але дуже дратує слизову оболонку, тому в Україні не застосовується як консервант.
Органічні кислоти знаходяться|перебувають| в клітинному|клітковому| соці вакуолей| плодів і овочів у вільному і зв'язаному стана|достатках|х у вигляді соле|соль|й, причому вільні кислоти, як правило, переважають над зв'язаними, за винятком винограду, в якому значна частин|частка|а винної кислоти| знаходить|перебуває|ся у вигляді калієвої со|соль|лі (винного каменя).
Співвідношення зв'язаної і вільної форм також впливає на смак. Якщо переважають зв'язані со|соль|лі органічних кислот, то смак продукту здаєть|видається|ся прісним (наприклад|, шпинат, в якому велика част|частка|ина кислот зв'язана у вигляді со|соль|лей, внаслідок чого він має прісний смак).
Смакові властивості кислот. Харчові кислоти володіють різною смаковою кислотністю. Для кожної кислоти існує поріг відчуття кислого смаку, тобто мінімальна концентрація кислоти у водному розчині, при якій починає відчуватися кислий смак.
Зазвичай поріг відчуття кислого смаку для різних кислот виражається в грамах на 100 мл водного розчину (таблиця. 3.1).
Таблиця 3.1
Поріг відчуття кислого смаку для різних кислот
Назва кислоти |
рН |
Молекулярна концентрація кислоти, мілімолей в 1л |
Кількість кислоти, г/100 мл розчину |
Оцтова Янтарна Винна Яблучна Лимонна Молочна
|
3,70 3,70 3,52 3,40 3,30 3,30
|
2,2 0,8 0,4 0,8 0,8 2,3
|
0,0132 0,0095 0,0060 0,0154 0,0154 0,0207
|
Різні кислоти володіють неоднаковим смаком:
лимонна і адіпінова кислоти мають чисто кислий, приємний, без присмаку, нетерпкий смак;
винна -кислий, терпкий;
молочна кислота - чисто кислий, нетерпкий, але на смак цієї кислоти впливають домішки і особливий вміст ангідридів;
яблучна кислота має смак кислий, м'який, з дуже слабким стороннім присмаком;
оцтова - різкий кислий;
янтарна кислота відрізняється дуже неприємним смаком, унаслідок чого вона не використовується при виробництві харчових продуктів.
При зберіганні плодів і овочів кількість кислот зменшується за рахунок використання в процесі дихання, причому органічні кислоти легше залучаються до цього процесу, ніж цукри. Крім того, відбувається|походить| окислювання кислот, унаслідок|внаслідок| чого вміст|вміст| їх також знижується.
В окремих випадках кількість органічних кислот може зростати|, що тісно пов'язане з дихальним газообміном. У плодах і овочах , що зберігаються, спостерігаються якісні зміни за рахунок взаємоперетворень| окремих кислот в циклі Кребса. Так, янтар|Бурштин|на кислота може перетворюватися на фумарову, а та у свою чер|своєю чергою|гу — в яблучну. Кислоти що утворюються в циклі Кребса переміщуються у вакуоль|, де створюється запас пожив|живлячих|них речовин.
Перетворення кислот відбувают|походять|ься у цитоплазмі. Порушення в обміні кислот призводять|призводять| до фізіологічних захворювань в продукції (наприклад, загар у|біля| яблук і груш) .
Кислоти в плодах і овочах можуть служити донорами іонів водню|, а також початкови|вихідним|м субстратом для біосинтезу складніших з'єднан|сполучень|ь: складних ефірів|, етилену, амінокислот, ліпідів, летк|летких|их речовин. Участь в окисно-відновних і біосинтетичних процесах також|з'являється| є однією з причин зниження кислотності, що |зрештою призводи|призводить|ть до зменшення кислого смаку плодів.
В плодах і овочах органічні кислоти розподілені нерівномірно: | у шкірці і особливо в насінні їх менше, ніж в м'якот|м'якуші|і.
