
Висновки
1. Дослідження структурної трансформації підприємств АПК дало можливість обгрунтувати висновок, що сутність трансформації полягає у зміні структури власності та організаційно виробничих структур суб’єктів підприємництва з метою підвищення ринкової вартості підприємств на основі ефективного використання їх потенціалу.
2. Визначено, що основною організаційною моделлю трансформації АПК України є реструктуризація його підприємств, яка полягає у зміні відносин власності та організації виробництва відповідно до потреб зовнішнього економічного середовища і можливостей суб’єктів підприємницької діяльності. З’ясовано, що структурна трансформація підприємств забезпечує необоротність трансформаційного процесу на макрорівні через реформування організаційних та виробничих структур на мікрорівні.
3. Оцінка підходів до трансформації структури підприємств АПК, які використовуються у вітчизняній практиці, підтверджує відсутність обґрунтованої програми реформування в АПК. При розробці планів реструктуризації підприємства керуються недосконалим нормативним механізмом регулювання реорганізаційних процесів.
4. Доведено, що ефективність трансформаційних процесів визначається, насамперед, двома чинниками: відносинами власності і рівнем концентрації виробництва. Тому метою реформування у агропромисловому комплексі стала зміна форм власності та створення підприємств ринкового типу. Трансформаційні зміни у агропромисловому комплексі відбуваються шляхом утворення нових підприємств, злиття підприємств в одне, поділу підприємств на декілька та поновлення діяльності раніше діючих підприємств.
Кількість підприємств, що зазнають структурних змін, щорічно не перевищує 5-15% від загальної кількості.
5. Ефективність трансформації структури підприємств полягає у раціональному використанні його потенціалу та зростанні його ринкової вартості. Загальна методологія визначення ефективності структурних змін повинна базуватись на співставленні результатів до і після реструктуризації та витрат на здійснення необхідних заходів.
6. Стратегічною метою реструктуризації є підвищення ринкової вартості підприємств за рахунок зміни структури активів та забезпечення акумуляції коштів на ринкових напрямках його розвитку.
7. Структурна трансформація агропромислового комплексу у напрямі досягнення максимальних показників ефективності його складових можлива лише за умови широкої державної підтримки, яка повинна включати, насамперед, загально визнані принципи державного регулювання розвитку АПК. Це можливо лише за умови розробки державної програми трансформації агропромислового комплексу, яка повинна включати принаймні не менше п’яти етапів її реалізації.
8. При організації фінансово-кредитного обслуговування трансформаційних процесів на підприємствах аграрного сектора як основи агропромислового комплексу, на відміну від інших галузей національної економіки, необхідно враховувати ряд специфічних особливостей, щодо тісноти зв’язку процесу відтворення у сільському господарстві з природними умовами, який визначає чітку періодизацію процесу виробництва та унеможливлює перерви в ньому, що викликає потребу в забезпеченні надання кредитів для товаровиробників галузі у чітко визначений час і в повному обсязі.