2.2. Зміст соціальних послуг, які надаються в ході соціаль­ного супроводу випускників інтернатних закладів з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклу­вання

Відповідно Закону України “Про соціальні послуги” види та зміст соціальних послуг є такими:

• соціально-побутові (забезпечення продуктами харчування, м’яким та твердим інвентарем, гарячим харчуванням, транспортними послугами, здійснення соціально-побутового патронажу тощо);

• психологічні послуги (надання консультацій з питань психічного здоров’я та поліпшення взаємин з оточуючим соціальним середовищем, застосування психодіагностики, спрямованої на вивчення соціально-психологічних характеристик особистості, з метою її психологічної корекції або психологічної реабілітації, надання методичних порад);

• соціально-педагогічні (виявлення та сприяння розвитку різнобічних інтересів і потреб осіб, які перебувають у складних життєвих обставинах, організація індивідуального навчального, виховного та корекційного процесів, дозвілля, а також залучення до роботи різноманітних закладів, громадських організацій);

• соціально-медичні послуги (консультації щодо запобігання виникненню та розвитку органічних розладів особи, збереження, підтримка та охорона її здоров’я, здійснення профілактичних, лікувально-оздоровчих заходів);

• соціально-економічні послуги (задоволення матеріальних інтересів і потреб осіб, які перебувають у складних життєвих обставинах, що реалізуються у формі надання натуральної чи грошової допомоги, а також допомоги у вигляді одноразових компенсацій);

• юридичні послуги (надання консультацій з питань чинного законодавства, здійснення захисту прав та інтересів осіб, які перебувають у складних життєвих обставинах, сприяння застосуванню державного примусу і реалізація юридичної відповідальності осіб, що вдаються до протиправ­них дій щодо цієї особи (оформлення правових документів, адвокатська допомога, захист прав та інтересів особи тощо);

• послуги з працевлаштування (пошук підходящої роботи, сприяння у працевлаштуванні та соціальне супроводження працевлаштованої особи);

• послуги з професійної реабілітації осіб з обмеженими фізичними можливостями (комплекс медичних, психологічних, інформаційних заходів, спрямованих на створення сприятливимх умов для реалізації права на професійну орієнтацію та підготовку, освіту, зайнятість);

• інформаційні послуги (надання інформації, необхідної для вирішення складної життєвої ситуації (довідкові послуги), розповсюдження просвітницьких та культурно-освітніх знань (просвітницькі послуги), поширення об’єктивної інформації про споживчі властивості та види соціальних послуг, формування певних уявлень і ставлення суспільства до соціаль­них проблем (рекламно-пропагандистські послуги);

• інші соціальні послуги.

Відповідно до видів та змісту соціальних послуг соціальна робота із випускниками інтернатних закладів з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування здійснюється за такими напрямами:

1. Психологічна корекція стану клієнта.

Найбільші перешкоди в процесі адаптації до самостійного життя у вихованців інтернатних закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, полягають саме у сфері психолого-соціальних характеристик: відсутність комунікативних навичок, невміння будувати стосунки з оточуючими, безвідповідальність, завищена або занижена самооцінка, низька вмотивованість для швидкого набуття самостійного життя, очікування продовження постійної опіки з боку органів влади, дорослих тощо.

У цьому плані дуже важливим кроком буде робота соціальних працівників, спрямована на проведення тренінгів з питань соціальних цінностей, розвитку комунікативних навичок та навичок висловлювання власної думки, розвитку вмінь брати на себе відповідальність та усвідомлювати значення та наслідки своїх вчинків; стимулювання розвитку позитивних рис характеру, формування впевненості в собі та позитивної самооцінки, набуття навичок планування власного майбутнього, усвідомленого ставлення до власного майбутнього, навичкам уникнення та розв’язання конфліктів тощо. Зазвичай, проведення психокорекційної роботи не обмежуються тільки груповими заняттями, соціальні працівники можуть проводити індивідуаль­ні заняття.

Проведення психокорекційної роботи дозволить випускникам стати більш впевненими у власних силах, зросте їх мотивація до трудової діяльності, вони зможуть вирішувати конфлікти, які будуть виникати під час роботи.

При проведенні психокорекційної роботи, необхідно врахувати, що біль­шість випускників навчальних закладів з числа дітей-сиріт та дітей, позбав­лених батьківського піклування, здебільшого є пасивними споживачами соціальних послуг. Хоча можуть бути й такі молоді люди, які будуть самостійно звертатися до соціального працівника з проханням допомогти у вирішенні різноманітних питань, самі ініцювати зустрічі, охоче брати участь у різних заходах тощо.

2. Правова допомога у формі групових та індивідуальних консультацій з питань трудового законодавства, прав та пільг, передбачених законодавством для осіб з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

Під час здійснення соціального супроводу соціальні працівники надають індивідуальні консультації з питань трудового та житлового законодавства України. Почасто соціальні працівники виступають і в ролі захисника інтересів своїх клієнтів у частині дотримання вимог законодавства щодо 8-годинного робочого дня, умов праці неповнолітніх, офіційного оформлення на роботу, офіційного нарахування оплати праці, наданні робочого місця відповідно до отриманої спеціальності тощо.

3. Допомога у працевлаштуванні або перекваліфікації, підвищенні кваліфікації, продовженні навчання.

У роботі з різними категоріями клієнтів головним завданням соціального працівника є дії, спрямовані на вирішення проблем зайнятості молоді. Це можуть бути як дії, спрямовані на закріплення молодої людини на робочому місці, яке вона вже має (стабілізація ситуації), а також дії, спрямовані на досягнення змін (влаштування на нову роботу, сприяння у перекваліфікації, продовженні навчання тощо). Адже для ведення прийнятного способу життя в суспільстві необхідно бути зайнятим корисною справою, мати легальний заробіток. Ці проблеми, як правило, вирішуються найбільш важко, але без цього психолого-педагогічні методи втручання (консультації, тренінги тощо) скоріше за все не матимуть належного ефекту.

4. Допомога у вирішенні складних соціальних проблем отримання житла або поновлення права на житло, погашення заборгованості за комунальні послуги.

Соціальний супровід клієнта полягає у вирішенні таких складних соціальних проблем, які виникають у них. Практично всі випускники мають житлові проблеми: реєстрація в гуртожитку, поставлення на квартирний облік, поновлення права на житло, погашення заборгованості за комунальні послуги тощо.

5. Медична допомога (у разі необхідності).

Деякі випускники можуть мати проблеми зі здоров’ям. У вирішенні медичних проблем своїх клієнтів, соціальний працівник виступає як посередник, надаючи інформацію про медичні заклади, види допомоги, які вони надають і як представник інтересів молоді з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, тощо.

6. Робота з найближчим оточенням – родичами, роботодавцями, колегами по роботі, сусідами тощо.

На етапі соціального супроводу до практичної роботи залучаються треті сторони – організації, спеціалісти, що надають послуги, найближче оточення. Найчастіше соціальні працівники зверталися до працівників ЖЕКів, організацій і установ, де працювали випускники навчальних закладів, до медичних установ тощо.

7. Формування соціальних навичок.

Як вже зазначалося, під час реалізації плану соціального супроводу, зусилля соціальних працівників спрямовані й на формування навичок самодопомоги у вирішенні складних життєвих ситуацій.