Законодавство, яке тебе захищає

В цій книзі надаються юридичні поради, базові юридичні знання, необхідні молодій людині, яка вступає в самостійне життя. Книга включає в себе інформацію для тих, хто збирається продовжити навчання, знання, необхідні при працевлаштуванні, вирішенні житлових, майнових проблем, питань спадщини, шлюбно-сімейних відносин. Додатки містять приклади написання ділових паперів: автобіографії, різних видів заяв.

Що треба знати про право і закон. Кожна людина перебуває під впливом правових норм. Найважливіші для людини і для суспільства відносини упорядковані нормами права, тобто записаними в законах нормах.

Правовий статус особи – це юридичне закріплення положення людини і громадянина в сучасному суспільстві.

Законні інтереси особи – це дозволені нормативно-правовими актами прагнення особи до задоволення своїх потреб, до володіння тими чи іншими благами, соціальними цінностями, послугами.

Основні права, свободи і обов’язки людини – це правила поведінки особи, що закріплені в Конституції держави.

Всі права і свободи людини можна поділити на:

Економічні права – право на приватну власність; право на вибір професії; право на вибір роду занять і роботи за своїм покликанням; право на професійну підготовку і перепідготовку; право на справедливу оплату праці; право на відпочинок та ін.

Політичні права – право мати громадянство; право на участь в управлінні державними і громадськими справами; право обговорювати і приймати закони та рішення загальнодержавного і місцевого значення (референдум); право вносити пропозиції про поліпшення роботи і критикувати недоліки державних органів, громадських об’єднань, їх посадових осіб; право утворювати і брати участь в роботі об’єднань громадян; вибирати і бути обраним у державні органи і в органи місцевого самоврядування.

Громадянські права – право на життя; право на недоторканість особи, житла, особисту недоторканість; право на вибір місця проживання; право на належний рівень матеріального забезпечення та ін.

Соціальні права – під ними розуміють право на охорону здоров’я; право на житло; право на матеріальне забезпечення в старості, в разі хвороби, повної або часткової втрати годувальника тощо.

Екологічні права – це право людини і громадянина на безпечне екологічне середовище.

Культурні права – це можливість доступу людини до духовних цінностей свого народу та всього людства. А саме: право на освіту; право на користування досягненнями вітчизняної та світової культури; право на свободу наукової, технічної та художньої творчості.

Право – це система обов’язкових для всіх, формально визначених правил поведінки, які встановлюються або дозволяються державою, в окремих випадках, населенням держави в ході референдуму. Зазначені правила поведінки є універсальним регулятором відносин між людьми, людьми та організаціями, між організаціями.

Нормативно-правовий акт – це письмовий документ компетентного органу держави (чи різних держав), в якому закріплено правило поведінки загального характеру, що забезпечується і охороняється державою.

Закон – це документ, нормативний акт, прийнятий вищим представницьким органом державної влади, парламентом (в Україні – Верховна Рада), або шляхом безпосереднього волевиявлення населення (референдумом), який регулює найважливіші відносини і має найвищу юридичну силу щодо актів вищих державних органів і громадських організацій. Основним законом України є Конституція України.

Підзаконні акти – це акти компетентних органів, що видаються на підставі закону, відповідно до його положень і націлені на його виконання. До їх числа належать: постанови Верховної Ради України та її Президії; укази Президента України; декрети та постанови Кабінету Міністрів України, Ради Міністрів Республіки Крим.

Що таке статус дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування. Згідно Конвенції ООН про права дитини, дитиною є кожна людина до досягнення 18-річного віку.

У законодавстві України немає визначення “дитина-сирота і дитина, позбавлена батьківського піклування”, точніше, воно зустрічається у нор­мативно-правових актах, але не існує чіткого визначення цього терміна.

Документами, які підтверджують відсутність батьків чи неможливість виховання ними своїх дітей, тобто підтверджують, що ти сирота або позбавлений батьківського піклування, є:

– свідоцтво про смерть батьків;

– рішення суду про позбавлення батьківських прав;

– рішення суду про визнання батьків безвісно відсутніми та померлими;

– рішення суду про вилучення дитини з сім’ї без позбавлення батьківських прав;

– довідка з ЗАГСу про те, що батько був записаний за словами матері.

Випускник закладу для дітей-сиріт, який по юридичному і соціальному статусу є сиротою або залишений без піклування батьків, прирівняний до них (сиріт) по пільгам, має право на “особливий захист і допомогу, які надаються державою” (ст. 20, ч. 1 Конвенції ООН про права дитини, 1989 р.).