Центри для віл-інфікованих дітей та молоді

Епідеміологічна ситуація з ВІЛ/СНІДом в Україні погіршується і тим, що щороку зростає кількість інфікованих вагітних жінок. За даними Українського центру профілактики і боротьби зі СНІДом, дві третини зареєстрованих ВІЛ-позитивних жінок мають репродуктивний вік – 20–29 років. Зважаючи на це, значно зростає кількість народжених ВІЛ-інфі­кованих дітей.

Близько 5000 серед ВІЛ-інфікованого населення – діти. Більшість з них не відвідують дитячі установи, не мають досвіду спілкування з одноліт­ками та знаходяться вдома.

Починаючи з 2004 року, Державна соціальна служба для сім’ї, дітей та молоді на основі договору про співробітництво щодо надання кваліфікованої соціальної допомоги ВІЛ-позитивним дітям та їх найближчому оточенню від 15.12.2004 р. №. 01-04/164 співпрацює з Всеукраїнською благодійною організацією “Всеукраїнська мережа людей, які живуть з ВІЛ”. Результатом співпраці є функціонування 12 центрів денного перебування ВІЛ-інфікованих дітей у 11 містах країни (Київ (2), Одеса, Донецьк, Черкаси, Херсон, Миколаїв, Кривий Ріг, Сімферополь, Полтава, Харків, Чернігів).

Протягом 2005 року роботою центрів охоплено 464 ВІЛ-інфіковані дитини та 898 ВІЛ-інфікованих молодих осіб. Необхідність створення центрів для ВІЛ-інфікованих дітей та молоді як закладів соціального спрямування є дуже актуальна.

Дані центри будуть виконувати роль не тільки тимчасового перебування, а й роль центра, де ВІЛ-інфіковані діти та молодь будуть проходити адаптацію до подальшого життя.

Центр для ВІЛ-інфікованих дітей та молоді – спеціалізований заклад, що проводить роботу із соціальної адаптації ВІЛ-інфікованих дітей та молоді.

Нормативна база: постанова Кабінету Міністрів України від 15.02.2006 р. № 148 “Про затвердження Типового положення про центр для ВІЛ–інфікованих дітей та молоді”; наказ Міністерства України у справах молоді та спорту від 30.15.2006 р. № 1776 “Про затвердження кваліфікаційних характеристик посад “директора центру соціально-психологічної реабілітації дітей та молоді з функціональними обмеженнями”, “директор соціального гуртожитку”, “директор соціального центру матері та дитини”, “директор центру для ВІЛ-інфікованих дітей та молоді”; наказ Міністерства України у справах молоді та спорту від 08.09.2006 р. № 3075 “Про затвердження типових структури та штатних нормативів працівників центру для ВІЛ-інфікованих дітей та молоді”; наказ Міністерства України у справах молоді та спорту від 27.10.2005 р. № 2535 “Про Тимчасовий порядок погодження призначення на посади та звільнення з посад директорів центрів соціально-психологічної допомоги, центрів соціально-психологічної реабілітації дітей та молоді з функціональними обмеженнями, соціальних гуртожитків, соціальних центрів матері та дитини”.

Цільова група – ВІЛ-інфіковані діти та молодь.

Основна мета: створення умов для соціальної адаптації ВІЛ-інфікованих дітей та молоді, розроблення і здійснення заходів щодо соціальної підтримки і супроводу таких дітей та молоді, що спрямовані на їх інтеграцію в суспільство.

Послуги:

1. Центр надає ВІЛ-інфікованим дітям та молоді різні види соціальних послуг (соціально-побутові, психологічні, соціально-педагогічні, соціально-медичні, юридичні та інформаційні);

2. Здійснює лікувально-оздоровчі заходи, подає в разі потреби першу невідкладну допомогу;

3. Організовує клуби за інтересами, проводить конкурси;

4. Залучає батьків або осіб, що їх замінюють, до співпраці, дає їм методичні поради;

5. Організовує роботу груп взаємодопомоги для ВІЛ-інфікованих дітей та молоді, а також батьків або осіб, що їх замінюють;

6. Забезпечує харчування дітей та молоді, що в ньому перебувають, відповідно до установлених норм;

7. Співпрацює із закладами охорони здоров’я, навчальними закладами та іншими організаціями, які надають допомогу ВІЛ-інфікованим дітям та молоді;

8. Направляє у разі потреби осіб, що звернулися до центру, до закладів та установ, які можуть забезпечити задоволення їх потреб.

На 2007 рік заплановано створити: 4 центрів для ВІЛ-інфікованих дітей та молоді (в АР Крим, Луганській, Одеській, Харківській областях).

21 регіон має умови до створення 37 соціальних закладів (АР Крим, Вінницькій, Волинській, Донецькій, Житомирській, Закарпатській, Кіровоградській Луганській, Львівській, Миколаївській, Одеській, Полтавській, Рівненській, Тернопільській, Харківській, Херсонській, Черкаській, Чернігівській областях в м. Севастополь та м. Києві.)