3. Функціонування слухового аналізатора

Слуховий аналізатор починає формуватися у людини на 4 тижні ембріонального життя, від зародкової нервової системи відгалужується внутрішнє вухо і відразу ж ділиться на кохлеарну вестибулярну частини. У 5-місячного ембріона равлик має форму (2,5 завитка) і розміри (6-7 мм), характерні для дорослого. Диференціація нейроцитів слухового епітелія равлика закінчується на 6 місяці внутрішньоутробного розвитку.

Мієлінізація провідникового відділу слухової сенсорної системи починається в області ядра кохлеарного нерва і розповсюджується як в аферентному, так і в еферентному напрямках; закінчується мієлінізація провідникових шляхів слухового аналізатора у віці 4 років.

Виділення слухової зони кори спостерігається ще на 6 місяці утробного життя, формування центрального, кіркового відділу слухового аналізатора й оформлення його в 41 поле, притаманне дорослій людині, особливо інтенсивно відбувається в період від 1 до 2 років і триває до 7-річного віку. Таким чином, до моменту народження дитини слуховий аналізатор є ще не повністю сформованим. Зовнішній слуховий прохід у новонародженого вузький, складається зі шкіри і хрящової тканини. Середнє вухо малюка заповнене слизистою рідиною. У зв'язку з цим у новонароджених слух знижений, але не відсутній повністю. Окостеніння стінок слухового каналу остаточно закінчується у віці 10-12 років.

Функціонування слухового аналізатора. Електричні реакції з різних відділів слухового аналізатора у відповідь на звукові подразники відображають ступінь їх функціональної зрілості в процесі розвитку. Оскільки дослідження біоелектричної активності слухового аналізатора у дитини й дорослої людини викликає певні труднощі, вивчення її параметрів проводиться в основному в експериментальних дослідженнях. Але встановлено, що в тім'яній області голови у 32-38-тижневого плоду через стінку живота матері реєструється у відповідь на короткий тон вертекс- потенціал (вертекс-макушка) з тривалим латентним періодом. Усе це дозволяє констатувати той факт, що плід здатний реагувати на звуки, про що свідчить також посилення рухів плоду і зміни його серцебиття у відповідь на сильні звукові подразнення. У новонароджених дітей спостерігається відносна глухота: вони чують тільки гучні звуки. У відповідь на такі звуки у малюка відбувається рефлекторне здригання і скорочення мімічних м'язів. Диференціальна чутливість слухового аналізатора виявляється вже у новонародженого; новонароджені діти можуть розрізняти звуки з різницею у 0,5-3 тони. Слухові функції в ранньому онтогенезі поступово поліпшуються до кінця другого, початку третього місяця.

У новонародженого найнижчі пороги слухової чутливості виявляються в області середніх звукових частот; пороги збудливості слухового аналізатора на низькі частоти є меншими порівняно з порогами слухової чутливості на високі звукові частоти.

У процесі раннього онтогенезу спостерігається процес зниження порогів слухової чутливості, що найінтенсивніше відбувається в перші дні життя і поступово продовжується протягом подальших 3 років. Слід підкреслити, що наявність високих порогів слухової чутливості у дітей раннього віку пояснюється не тільки недосконалістю функціонування центрального відділу слухового аналізатора, а й відсутністю постійної уваги. У дітей 4 років підвищується чутливість до фонем слів, оскільки в цей період інтенсивного розвитку набуває мовленнєва функція. У дітей 6,5-9 років пороги слухової чутливості є вищими, ніж у дорослих. Різниця між величинами порогів чутливості до вербальних сигналів у дорослих і дітей є значно більшою (10-14 дб), порівняно з порогами чутливості слухового аналізатора до окремих тонів (4-8 дб). З віком дитини гострота її слуху поступово збільшується і є найвищою у 14-18 років. Слуховий аналізатор дитини сприймає до 32 тис звукових коливань на секунду, в той час як слухова сенсорна система дорослого - від 16 до 20 тис звукових коливань на секунду.

Важливо підкреслити, що оптимальному формуванню слухової сенсорної системи у дітей сприяють спеціальні музичні заняття, спрямовані на розвиток слухової чутливості та всіх важливих компонентів мовлення.