Психомоторні стимулятори

Психомоторні стимулятори - це ЛЗ, під впливом яких вибірково стимулюється психічна діяльність, покращується розумова і фізична працездатність, поліпшується настрій, зменшується відчуття втоми, голоду, спраги, зникають сонливість і негативні емоційні хвилювання.

Класифікація

Похідні пурину (метилксантини):

• кофеїн;

• кофеїн-бензоат натрію.

Похідні фенілалкіламіну:

• фенамін.

Похідні сиднониміну:

• сиднокарб.

Похідні піперидину:

• меридил.

Фармакодинаміка

• Механізм дії метилксантинів полягає у блокаді фосфодіестерази тканин мозку, накопиченні цАМФ та стимуляції глікогенолізу.

• Тривале застосування кофеїну призводить до утворення в клітинах мозку нових аденозинових рецепторів, і дія кофеїну поступово зменшується, а при раптовому припиненні введення кофеїну аденозин займає всі доступні рецептори, що може викликати посилення гальмування з явищами втоми, сонливості і депресії.

• За даними школи Павлова, механізм дії кофеїну полягає в збудженні кори головного мозку. Зокрема, він вибірково підсилює процес збудження, відновлює рівновагу між процесами збудження і гальмування. Причому характер психостимулюючої дії цього алкалоїду значною мірою визначається типом вищої нервової діяльності і дозою препарату.

• Механізм дії фенаміну полягає у звільнені із адренергічних центрів ЦНС медіаторів норадреналіну і дофаміну, а також у зменшенні їх нейронального захоплення. Також він проявляє інгібуючу дію на активність МАО. Ці властивості фенаміну призводять до стимуляції висхідної активуючої формації стовбура головного мозку. Допускається і прямий вплив препарату на кору головного мозку. Фенамін проявляє і периферичну адреноміметичну активність (стимулює α- і β- адренорецептори).

• Сиднокарб, на відміну від фенаміну, більш сильніше діє на норадренергічні, чим на дофамінергічні структури мозку.

Фармакологічні ефекти

• психостимулююча дія (всі препарати);

• підвищення АТ (кофеїн-бензоат натрію, фенамін);

• тимолептична дія (сиднокарб);

• послаблення дії снодійних, наркотичних, седативних та транквілізуючих засобів, алкоголю (всі препарати);

• аналептична, кардіостимулююча дія, зниження агрегації тромбоцитів, підвищення секреції шлункового соку, помірне посилення діурезу, прискорення глікогенолізу, ліполізу властиві для кофеїну, анорексигенна дія (фенаміну);

Показання до застосування

• Підвищення психічної та фізичної працездатності (усі препарати).

• Мігрень (кофеїн, кофеїн-бензоат натрію).

• Енурез у дітей (кофеїн-бензоат натрію, сиднокарб).

• Депресія (фенамін).

• Патологічна сонливість (кофеїн-бензоат натрію, фенамін).

• Астенічні стани (фенамін).

Побічні ефекти

• Звикання, психічна та фізична залежність (фенамін, кофеїн).

• Кофеїн може викликати нудоту, блювання, неспокій, збудження, інсомнію, тахікардію та серцеву аритмію, сиднокарб – нервово-психічні розлади.

• При тривалому застосуванні чи вживанні високих доз препаратів можуть розвинутися кардіоміопатія, артеріальна гіпертензія, психотичні реакції, зниження потенції, маси тіла, сплутаність свідомості, підвищення тактильної та больової чутливості, тремор, шум у вухах, судомний синдром.