
- •Лекція № Тема: Клінічна фармакологія засобів, що стимулюють цнс Антидепресанти, психомоторні стимулятори, аналептики, ноотропи, адаптогени, актопротектори.
- •Фармакодинаміка
- •Фармакологічний ефект
- •Показання до застосування
- •Побічні ефекти антидеприсантів
- •Протипоказання
- •Передозування антидеприсантами
- •Психомоторні стимулятори
- •Фармакодинаміка
- •Фармакологічні ефекти
- •Показання до застосування
- •Побічні ефекти
- •Протипоказання
- •Аналептики
- •Фармакодинаміка
- •Фармакологічні ефекти
- •Показання до застосування
- •Побічні ефекти
- •Фармакологічний ефект
- •Показання до застосування
- •Побічні ефекти
- •Протипоказання
- •Адаптогени
- •Фармакодинаміка
- •Показання до застосування
Лекція № Тема: Клінічна фармакологія засобів, що стимулюють цнс Антидепресанти, психомоторні стимулятори, аналептики, ноотропи, адаптогени, актопротектори.
Депресія - одне з найбільш поширених психопатологічних станів. Її частота серед населення досягає не менше 15%, ризик розвитку впродовж життя — 30%. Тяжкість функціональних порушень, що викликаються депресією, еквівалентна або навіть перевищує відповідні показники при ревматоїдному артриті, артеріальній гіпертонії і цукровому діабеті.
ДЕПРЕСІЯ – це психічний розлад, основними ознаками якого є: зниження настрою (гіпотимія), негативна, песимістична оцінка самого себе, свого положення у суспільстві, свого майбутнього.
Біологічних складові патогенезу депресії: - пониження активності біогенних амінів (серотоніна, норадреналіну, допаміну), - гіперактивність системи гіпоталамус - гіпофіз - надниркові залози з підвищенням секреції кортизолу, - генетичні чинники.
Класифікація депресій згідно Американської асоціації психіаторів: 1. Реактивні (вторинні) — виникають у відповідь на реальні чинники (горе, хвороба, очікування болю) - 60%. 2. “Ендогенні”(великі депресії) — виникають внаслідок ендогнообумовлених порушень біохімічних процесів у ЦНС і прявляються нездатністю впоратися зі звичайним стресом - 25 %. 3. Маніакально-депресивні психози - 10-15 %.
Антидепресанти – це ЛЗ, які здатні усувати прояви депресії, тобто психічного розладу, який характеризується пригніченим настроєм, відчуттям туги, страху, байдужості, безнадійності і часто поєднується з розладами мислення та сомато-вегетативними порушеннями.
Класифікація антидеприсантів
І. Інгібітори МАО: Незворотньої дії:
Зворотньої дії:
ІІ. Інгібітори зворотнього нейронального захоплення медіаторних моноамінів: Невибіркові інгібітори зворотного нейронального захоплення нейромедіаторів (трициклічні антидепресанти):
|
Вибіркові інгібітори оборотного нейронального захоплення норадреналіну:
Вибіркові інгібітори оборотного нейронального захоплення серотоніну:
Вибіркові інгібітори оборотного нейронального захоплення серотоніну і норадреналіну:
ІІІ. Селективні стимулятори зворотнього захоплення серотоніну:
ІV. Різні антидепресанти:
|
Фармакодинаміка
Моноамінооксидаза (МАО) — фермент, що здійснює катаболізм моноамінів (ендогенних — нейромедіаторів, гормонів, екзогенні — надходять з їжею ібо ліками).
МАО існує у двох формах:
- МАО типу А — локалізована в печінки, ШКТ; забезпечує дезамінування норадреналіну, адреналіну, дофаміну, серотоніну і тираміну.
- МАО типу В - локалізована в тромбоцитах; забезпечує дезамінування фенілетиламіну і дофаміну.
Залежно від цього, серед антидепресантів – інгібіторів МАО виявлена група засобів невибіркової дії, тобто таких, які пригнічують МАО обох типів, внаслідок чого відбувається накопичення нейромедіаторних моноамінів у синаптичній щілині і активація синаптичної передачі, а також засобів, які вибірково, зворотньо і короткочасно інгібують лише МАО-А, що також сприяє накопиченню нейромедіаторних моноамінів та зниження виникнення побічних реакцій.
Трициклічні антидепресанти – неселективні антидепресанти, оскільки вони не лише невибірково інгібують зворотнє захоплення норадреналіну, дофаміну, серотоніну, збільшуючи їх концентрацію в синаптичній щілині, а також володіють високою спорідненістю до мускаринових холінергічних рецепторів, Н1-гістамінових рецепторів.
Вибіркові інгібітори оборотного нейронального захоплення норадреналіну, серотоніну, серотоніну і норадреналіну – вибірково інгібують зворотнє нейрональне захоплення норадреналіну, серотоніну, серотоніну і норадреналіну відповідно у синаптичній щілині, що призводить до їх накопичення в ній і до посилення їхньої дії.
Селективні стимулятори зворотнього захоплення серотоніну вибірково стимулюють зворотнє нейрональне захоплення серотоніну нейронами кори головного мозку та гіпокампу.
Міртазапін селективно блокує центральні пресинаптичні α2-адренорецептори і постсинаптичні 5-НТ2- і 5-НТ3-серотонінові рецептори, внаслідок чого покращується адренергічна і серотонінергічна передача.
Міансерин підвищує звільнення норадреналіну в синаптичну щілину внаслідок блокади пресинаптичних α2-адренорецепторів; блокує також 5-НТ2 -серотонінові рецептори.
Негрустин і деприм – рослинні препарати, що містять екстракт звіробою. Вважають, що активним компонентом екстракту звіробоя є гіперфорин, який інгібує зворотній захват серотоніну, дофаміну, норадреналіну, ГАМК і глютамінової кислоти.