2. Ярий ячмінь - досліджувана культура в селекційній роботі.

2.1 Народно-господарське значення ярого ячменю.

Ярий ячмінь є однією з найцінніших і найдавніших сільськогосподарських культур. У країнах Близького Сходу був відомий ще за 8 тис. років до н.е.. Він вирощується в усіх грунтово - кліматичних зонах країни. За посівною площею (понад 60 млн. га) посідає 4 місце у світі після пшениці, рису, кукурудзи. В Україні (3.2- 3.7 млн. га) — 2 місце після пшениці.

Близько 60-70% валового збору зерна ячменю використовується на корм. Кормові властивості його залежать від умов вирощування та сорту. У західному Лісостепу та полісській зоні зерно містить сирого білка 9.5-12.5%, а в східному Лісостепу та степовій зоні — 12-15%. До складу білка ячменю входять всі незамінні для організму тварин амінокислоти, в тому числі лізин - 3.8 - 4.3%, метіонін - 2, цистин - 1.6

• 1.9, триптофан — 1.2 — 1.7 сирого білка. Зерно містить також багато заліза, фосфору, кальцію, вітаміни - зокрема групи В, РР, а також біологічно активні речовини типу холіну. У зерні ячменю міститься 7- 25% білка, 45-61% крохмалю, 2.6-4.2% ліпідів, 2.6-2.8% золи.

Для кормових цілей широко використовують відходи борошномельного виробництва. У 100 кг висівок ячменю міститься

3. кг перетравного білка, за поживністю вони становлять 70.7 кормової одиниці.

Зерно ячменю є також основною сировиною пивоварної промисловості.

Додатковим резервом кормів є відходи пивоварної промисловості. У 100 кг висушеної пивної дробини міститься 14.4 кг перетравного білка, поживність її становить 83.8 кормової одиниці.

2.2 Біологічні особливості ярого ячменю

Закономірності росту і розвитку.

Проростання насіння. Для проростання потрібно 48-70% води від маси сухого насіння. В сприятливих умовах фаза проростання триває 2-5 днів. Під час проростання ячмінь дуже чутливий до несприятливих умов середовища — недостатку вологи, низької температури, надлишку вологи, щільності грунту. Забезпечення оптимальних умов для дружньої появи сходів є важливим прийомом агротехніки.

Сходи. Час від посіву до появи сходів залежить від вологості і температури грунту, умов обробітку. Тривалість фази може коливатися від і днів до 2-3 неділь. Більша глибина посіву насіння і ґрунтова кірка призводить до зниження схожості ячменю. При проростанні спочатку з’являються зародкові корені, а потім перший зародковий листок, захищений з усіх сторін безкольоровим колеоптилем. Коли колеоптиль досягає поверхні грунту, згорнутий перший листок прориває верхівку і розгортується. На дружність проростання великий вплив має якість посадочного матеріалу. Вирівняне, добре виповнене насіння має високу енергію проростання і дає дружні сходи.

Кущіння. Поява нових пагонів із вузла кущіння визначає нову фазу росту рослин - кущіння. Головний козел кущіння розташований в грунті на глибині 1-Зсм, в залежності від її типу і вологості. Початок кущіння у ячменя співпадає з появою третього листка.

В фазі кущення (через 8-12 днів після сходів) закінчується формування зачаткового колосу та протікає процес коренеутворення.

Вихід в трубку. Фаза виходу в трубку настає через 3-4 тижні після появи повних сходів. У основи головного стебла з’являється бугорок першого стеблового вузла. В цей період закінчується формування колосу, колосків і квіток і ячмінь чутливий до недостатку вологи, живлення і світла, що призводить до зменшенню кількості зерен в колосі.

Колосіння. Наступна фаза відмічається появою остей із піхви листка. До настання колосіння повністю формуються генеративні органи.

Цвітіння. Ячмінь - самозапильна рослина, але інколи запилюється і перехресно. В кожній розвинутій квітці в нього знаходяться чоловічі і жіночі органи Цвітіння ячменю співпадає з початком колосіння. Цвітіння починається зі середніх колосків і одночасно розповсюджується на верхні і нижні частини колосу.

Найбільш інтенсивне цвітіння і запліднення спостерігається в ранкові години. Весь процес запліднення продовжується 6-8 годин. Цвітіння важливий період в житті рослин, так як в його кінці припиняється ріст вегетативних органів і ріст кореневої системи.

Формування і дозрівання зерна. В процесі дозрівання зерна у ячменя розрізняють 3 фази стиглості - молочну, воскову і повну. Молочна стиглість настає через 10-15 днів після цвітіння і триває 10-12 днів. До її кінця зерно досягає максимальних розмірів, має вологість 40-60%. Рослина і зерно зеленого кольору. В цій фазі відмирає нижнє листя, а інше трошки жовтіє. При здавлюванні зерна виділяється біла рідина. В подальшому зерно поступово висихає і на початок воскової стиглості його вологість знижується майже в 2 рази. В фазі воскової стиглості рослини мають жовтий колір, зеленуватий відтінок зберігається лише у верхніх двух-трьох стеблових вузлів. Вологість зерна знижується до 20-25%. Воно по консистенції нагадує віск, легко мнеться і розрізується нігтем.

Після воскової стиглості листя і стебла поступово відмирають, зерно зменшується в розмірі. Вологість зерна складає менше ніж 20%. У плівчастих форм ячменю зерно склеюється з квітковими лусочками, а у гол озерних навпаки - відділяються плівочки

Вегетаційний період ячменю коливається в широких межах — ранньостиглі сорти ярого ячменю дозрівають на протязі 53-60 днів, пізньостиглі - 100-120 днів.