Задача №7

Провести грошову оцінку землі лісового фонду.

Вихідні дані:

• нормативна вартість деревини за період рубки – 25000грн./га;

• термін періоду обороту рубки – 30 років;

• загальна сума витрат за планом ведення лісового господарства – 3800грн.;

• загальна площа лісових земель - 12 га;

• термін капіталізації - 50 років;

• поправка (коефіцієнт) на додатковий ефект від використання не деревної продукції та природних корисних властивостей – 1,4;

• поправка (коефіцієнт) на різноманітність лісистості території - 1,2.

Процедура грошової оцінки земель лісового фонду проводиться наступним чином:

• спочатку визначають нормативну середньорічну вартість деревини з гектара лісових земель:

О = О_Н : Р

де О - нормативна середньорічна вартість деревини, грн./га;

О_Н - нормативна вартість деревини за період рубки, грн./га:

Р - термін періоду обороту рубки, роки;

• далі обчислюють нормативні середньорічні витрати на ведення лісового господарства, грн./га:

В= В_Л : П_Л

де В - нормативні середньорічні витрати на ведення лісового господарства, грн./га;

В_Л — загальна сума витрат за планом ведення лісового господарства, грн.;

П_Л - загальна площа лісових земель, га;

• наступним кроком є розрахунок нормативного середньорічного ефекту від вирощування лісу:

Е_Л = О - В

де Е_Л - нормативний середньорічний ефект від вирощування лісу, грн./га;

• потім визначають капіталізований нормативний середньорічний економічний ефект, який є основою грошової оцінки лісових земель:

Ц = Е_л х Т_к,

де Ц - капіталізований нормативний середньорічний економічний ефект, грн./га;

Т_к - термін капіталізації (Т_к = 50 років);

• отриманий результат коригується на дві наступні поправки:

Цн = Ц х К₁ х К₂,

де Цн - грошова оцінка земель лісового фонду, грн./га;

К₁- поправка на додатковий ефект від використання недеревної продукції та природних корисних властивостей, коефіцієнт;

К₂ - поправка на різноманітність лісистості території, коефіцієнт.

Задача №8

Здійснити грошову оцінку ставка площею 8,5 га.

Вихідні дані:

• водозабезпечення міського та сільського населення = 3000грн./га;

• промислове та агропромислове водопостачання = 2800грн./га;

• виробництво гідроелектроенергії = 2500грн./га;

• зрошення та обводнення сільськогосподарських земель = 1250грн./га;

• ведення рибного господарства = 2300грн./га;

• транспортне сполучення = 1750грн./га;

• лікувально – оздоровча та рекреаційна функції = 650грн./га;

• частка нормативного ефекту, утворена земельним чинником = 0,33;

• термін капіталізації рентного доходу = 33роки;

• коефіцієнт щодо особливостей місця розташування земельної ділянки з урахуванням значення водного об’єкта = 1,2;

• коефіцієнт відмінностей у якісному стані та екологічній цінності водойм = 0,85;

• коефіцієнт різноманітності функціонального використання водного об’єкта = 1,15.

Процедура грошової оцінки земель водного фонду проводиться наступним чином:

1. Визначаємо нормативний середньорічний економічний ефект від використання водних об’єктів, утворених земельним чинником (Ен) за формулою:

Ен = (Ев + Еп +Ег + Ез + Ерг + Евт + Ер) : 7 х Чз,

де Ев - водозабезпечення міського та сільського населення;

Еп - промислове і агропромислове водопостачання;

Ег - виробництво гідроелектроенергії;

Ез - зрошення та обводнення сільськогосподарських земель;

Ерг - ведення рибного господарства;

Евт - транспортне сполучення;

Ер - лікувально-оздоровча та рекреаційна функції;

Чз - частка нормативного ефекту, утвореного земельним чинником - 0,33.

2. Розраховуємо капіталізований нормативний середньорічний економічний ефект (Ц) за формулою:

Ц = Ен х Тк,

де Тк - термін капіталізації рентного доходу - 33 роки.

3. Враховуємо поправку на особливості місця розташування земельної ділянки з урахуванням значення водного об’єкту (Цм) за формулою:

Цм = Ц х К₁,

де К₁ – поправка, яка враховує такі чинники: тип водних об’єктів за значенням (загальнодержавним, регіональним, зональним, місцевим); прояв регіональних, зональних та локальних особливостей місця розташування у розрізі територій з надмірним, нормальним та недостатнім природним зволоженням.

4. Враховуємо поправку на відмінності у якісному стані та екологічній цінності водойм (Це) за формулою:

Це = Цм х К₂,

де К₂ – поправка, яка враховує наступні чинники: якісний стан водних ресурсів (чисті, умовно чисті, малозабруднені, середньозабруднені, сильнозабруднені); екологічне значення поверхневих водних об’єктів (унікальні, особливо цінні, цінні, інші).

5. Враховуємо поправку на різноманітність функціонального використання водного об’єкта (Цн) за формулою:

Цн = Це х К_З,

де К_З – поправка, яка враховує напрямки використання водного об’єкта: одно-, дво-, трьох- та багатоцільове використання.