Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ПодЗарКр-Лк4.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
280.06 Кб
Скачать

3. Місцеві податки

Місцеві бюджети наповнюють три основні податки: муніципальний податок, рентний збір з житлових приміщень, рентний збір з приміщень ділового призначення.Основу місцевого оподаткування складає муніципальний податок (council tax), що замінив собою в 1993 р. непопулярний суспільний збір подушного типу (community charge). Муніципальний податок накладають на майно, призначене для житла, як то: будинки, квартири, дачі (бунгало), житлові фургони і яхти незалежно від того, знаходяться вони у власності чи орендуються. Податок справляють на основі диференційованої по регіонах країни вартісної оцінки житла за вісьмома рівнями (А-Н) та в залежності від кількості проживаючих. Наприклад, у Лондоні для власника чи орендаря помешкання середні оцінної категорії Б (вартістю від 68 до 88 тис. ф. ст.), в якому проживають дві особи, ставка муніципального податку складає 1332 ст. у рік. Для тієї ж категорії Б в Единбурзі (Шотландія) і оцінки (45-58 тис. ф. ст.), і податки (1169 ф. ст.) нижчі. Подібні відмінності властиві всім 433 муніципалітетам. У цілому по країні ставки муніципального податку не вище 4% від оцінної вартості оселі.

Рентний збір з житлових приміщень (rental income tax) — податок на доходи від здачі в найми житлових приміщень. Відрізняється від звичайного податку на доходи фізичних осіб лише походженням доходу та тим, що надходить до місцевих бюджетів. Справляється на основі декларації за ставками (10% - 40%), установленими для податку на доходи фізичних осіб.

Рентний збір з приміщень ділового призначення (business rates) – аналог rental income tax з тією різницею, що стосується приміщень, використовуваних з комерційною метою. Справляється на основі оцінної вартості (ratable value) приміщень, котру один раз у п’ять років визначає Valuation Office Agenсу, опираючись на динаміку ринкових цін на оренду. Податкове зобов'язання розраховують так: оцінна вартість множиться на установлений урядом коефіцієнт для кожного з регіонів країни. Для Англії на 2010-2011 ф. р. чинний коефіцієнт становить 41,4 пенси на кожен фунт оцінки. Отже, – власник приміщення, оціненого в 10 тис. ф. ст., має спла­тити 4140 ф. ст. податку (10000 х 41,4). Малий бізнес користується пільгами.

Велика Британія – єдина з країн Заходу, де податки на нерухоме майно забезпечують 100% доходів місцевих бюджетів. На відміну від вітчизняної практики справляння плати за землю на основі площі земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено (стаття 271 Податкового кодексу України), у Великій Британії оподаткування землі та іншої нерухомості здійснюється виключно на базі вартісної оцінки.

4. Адміністрування податків

Загалом управління, регулювання, а також розробку податкової політики у Великобританії здійснює Казначейство. Воно розробляє державну економічну та фінансову політику.

Фіскальне відомство Великої Британії – Королівська служба державних доходів і митниці (Her Majestys Revenue & Customs, HMR&C) має статус напівавтономного органу з колегією у складі Ка­значейства (Міністерства фінансів, Тhе Тreasury). Очолює HMR&C виконавчий голова (executive chairman). Фіскальні відомства типу HMR&C властиві більшості країн ОЕСР. Автономна фіскальна адміністрація існує лише в Україні та Китаї.

У силу прецедентного характеру британського права та відсутності писаної конституції у Великій Британії немає єдиного податкового кодексу. Система оподаткування регламентується при­йнятими у різний час законами, а також щорічними бюджетними законами (financial acts). Адміністрування податків регламентові окремим Taxes Management Act.

Структурно HMR&C складається зі спеціалізованих департаментів і відділів, а на місцях має свої регіональні управління. Території, підзвітні останнім, у свою чергу поділені на податкові дільниці (districts), очолювані дільничним інспектором, якому підпорядковані безпосередні виконавці – податкові інспектори Її Величності (Her Majestys inspectors of taxes) зі штатом допоміжного персон (клерків). Податкові дільниці несуть відповідальність за визначення податкової бази та нарахування податків.

Безпосереднє справляння податків забезпечують збирачі податків (соlectors of taxes). До їхніх функціональних обов'язків відноситься збір податків, визначених і нарахованих податковими інспекторами. В разі виникнення податкового боргу збирачі мак право через суд оформлювати адміністративний арешт активів несправних платників податків.

Оригінальна риса британської системи податкової адміністрації – існування інституту так званих загальних і спеціальних уповноважених, призначуваних на посади парламентом. Оскільки уповноважені незалежні від фіскального відомства, вони виконують роль нейтральної сторони при розгляді конфліктів між платником і податковим інспектором.

Склад загальних уповноважених (general commissioners) комплектують за рекомендацією органів місцевого самоуправління з числа людей, які добре знають економічні умови на місцях, у і чому і полягає цінність їхньої ролі в податковому процесі. Працюючи безплатно на громадських засадах, вони розглядають апеляції платників. Діяльність кожного із 2000 загальних уповноважених обмежена певною територією.

Спеціальні уповноважені (special commissioners), числом 27, мають статус оплачуваних висококваліфікованих професіоналів. Вони заслуховують і виносять рішення стосовно складних податкових справ. Апеляції розглядають у Лондоні, але в необхідних випадках уповноважені виїжджають на місця.

У платника є право вибору між уповноваженими, їх рішення мають рекомендаційний, необов'язковий характер. Але завдяки існуванню інституту уповноважених британська податкова адміністрація поряд з бюрократичним апаратом у своїй структурі перед­бачає наявність незалежних представників громадянського суспільства. Тим самим одна з найстаріших демократій світу демонструє переваги участі в іманентно конфліктному податковому процесі безсторонніх посередників, свого роду примирливої, третейської інстанції.

Щороку мільйони платників недоплачують або переплачують податки. В цьому зв'ячку численні приватні консультанти і фірми через блоги та веб-сайти пропонують свої послуги. Зокрема, на умовах аутсорсингу вони визначають і сплачують податкові зобов’язання, готують відповіді на листи HMR&C, надають поради щодо вирішення податкових проблем та ін.

Аутсо́рсинг (англ. outsourcing) – передача компанією частини її завдань або процесів стороннім виконавцям на умовах субпідряду. Це може бути й угода, за якою робота виконується людьми з зовнішньої компанії, яка зазвичай є також експертом в цьому виді робіт.

Для індивідуального користування платників через Інтернет доступні так звані діалогові калькулятори (interactive calculators), котрі в автоматичному режимі визначають податкове зобов'язання за введеними у них даними.

Повноваження і заходи HMR&C щодо перевірки податкоспроможності платників, мінімізації податкового боргу, електронного декларування, взагалі податковому аудиту багато в чому подібні до американського.

Платників податків прийнято іменувати customers (клієнти). Відповідно серед правил для функціонерів HMR&C є й такі:

- доброзичливе ставлення до клієнтів;

- напориста, але тактовна поведінка;

- розуміння складної інформації та вміння чітко пояснити її людям.

Заробітна плата англійського податківця на нижчій посадовій ланці складає 15 тис. ф. ст. на рік, що у перерахунку еквівалентно 15 тис. грн. на місяць.

Після вступу до Євросоюзу (1973 р.) йде процес поступової гармонізації податкової системи Великої Британії відповідно до вимог ЄС.

За оцінками Світового банку та аналітичної фірми РricewaterhouseCoopers рівень ефективності адміністрування податків у Великій Британії на початок 2011 р. характеризували наступні показники:

- кількість податкових платежів протягом року – 8;

- затрати часу, пов’язані з оформленням та сплатою податків, – 110 годин;

- норма оподаткування комерційного прибутку – 37,3%;

- місце в загальному рейтингу за простотою та зручністю податкової системи – 16.

1 Черчилль У.С. Рождение Британии: Пер. с англ. – Смоленск: Русич, 2005. – С. 265.