Тема 5. Корпоративні права учасників товариств з обмеженою та додатковою відповідальністю.

1. Підстави виникнення корпоративних прав учасників товариств з обмеженою та додатковою відповідальністю.

2. Особисті немайнові корпоративні права учасників товариств з обмеженою та додатковою відповідальністю.

3. Майнові корпоративні права учасників товариств з обмеженою та додатковою відповідальністю.

4. Припинення корпоративних прав учасників товариств з обмеженою та додатковою відповідальністю.

1. - Первісними підставами виникнення корпоративних прав учасників товариств з обмеженою та додатковою відповідальністю є:

1) установчий акт про створення товариства з обмеженою та товариства з додатковою відповідальністю;

2) вступ особи до товариства з обмеженою або з додатковою відповідальністю;

3) придбання частки в товариства з обмеженою або з додатковою відповідальністю, попередньо придбаної ним у свого учасника (учасників).

Первісні підстави.

- Установчий акт про створення товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю.

- Відповідно до ч.2 ст. 114 ЦК України товариство з обмеженою або з додатковою відповідальністю може бути створене однією особою, яка стає його єдиним учасником.

Якщо засновником товариства з обмеженою або з додатковою відповідальністю є одна особа, то вона вважається такою, що створює його. Відповідно до ч.2 ст. 141 ЦК України товариство з обмеженою та з додатковою відповідальністю не може мати єдиним учасником інше господарське товариство, учасником якого є одна особа.

Особа може бути учасником лише одного товариства з обмеженою відповідальністю, яке має одного учасника.

Якщо засновниками товариства з обмеженою або з додатковою відповідальністю є дві або більше особи, то вони вважаються такими, що беруть участь у створенні товариства.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦК України законом встановлюється максимальна кількість учасників товариства з обмеженою або з додатковою відповідальністю. При перевищенні цієї кількості товариство з обмеженою або з додатковою відповідальністю підлягає перетворенню на акціонерне товариство протягом одного року, а зі спливом цього строку – ліквідації у судовому порядку, якщо кількість його учасників не зменшиться до встановленої межі.

Відповідно до ч.2 ст. 50 Закону України «Про господарські товариства» максимальна кількість учасників товариства з обмеженою відповідальністю може досягати 100 осіб.

- При створенні товариства з обмеженою або з додатковою відповідальністю однією особою вона в односторонньому порядку:

1) приймає рішення засновника про створення товариства (установчий акт, який викладається у письмовій формі, і на якому підпис засновника-фізичної особи засвідчується нотаріально);

2) розробляє і затверджує статут товариства;

3) формує (вносить вклад) статутний капітал;

Відповідно до ч.2 ст. 115 ЦК України вкладом у статутний (складений) капітал товариства з обмеженою або з додатковою відповідальністю можуть бути гроші, цінні папери, інші речі або майнові чи інші відчужувані права, що мають грошову оцінку, якщо інше не встановлене законом.

Забороняється використовувати для формування статутного капіталу товариств з обмеженою або з додатковою відповідальністю:

• бюджетні кошти;

• кошти, одержані в кредит;

• кошти одержані під заставу;

• векселі;

• майно державних (комунальних) підприємств, яке відповідно до закону (рішення органу місцевого самоврядування) не підлягає приватизації;

• майно, що перебуває в оперативному управлінні бюджетних установ.

Статутний капітал підлягає сплаті учасниками товариства до закінчення першого року з дня державної реєстрації товариства.

4) подає необхідні документи для державної реєстрації товариства.

- При створенні товариства з обмеженою або з додатковою відповідальністю двома або більше особами:

1) вони, у разі необхідності визначити взаємовідносини між собою щодо створення товариства, укладають договір у письмовій формі, який встановлює порядок заснування товариства.

Відповідно до ч.2 ст. 142 ЦК України договір про заснування товариства з обмеженою або з додатковою відповідальністю не є установчим документом. (подання цього договору при державній реєстрації не є обов’язковим).

2) розробляють і затверджують статут товариства;

3) формують (вносять вклади) статутний (складений) капітал товариства;

4) скликають збори засновників (порядок скликання, компетенція та порядок прийняття рішень зборами засновників товариства з обмеженою або з додатковою відповідальністю визначаються у засновницькому договорі, а разі його відсутності – за домовленістю між засновниками; на зборах засновників товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю приймається рішення засновників про створення товариства (установчий акт, який оформляється протоколом зборів засновників, у якому підписи засновників-фізичних осіб засвідчуються нотаріально);

5) подають необхідні документи для державної реєстрації товариства.

• Вступ особи до товариства з обмеженою або з додатковою відповідальністю.

Вступ особи до товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю залежно від впливу на розмір статутного капіталу поділяється на два види:

1. вступ до товариства нового учасника (зі збільшенням розміру статутного капіталу);

2. заміна учасника його спадкоємцем (у разі смерті фізичної особи-учасника), або правонаступником (у разі реорганізації юридичної особи-учасника) (без зміни розміру статутного капіталу).

- Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦК України у статуті товариства вказується порядок вступу до нього нових учасників. Він реалізується за умови прийняття рішення загальними зборами товариства про прийняття нового учасника до товариства.

У разі вступу нового учасника (учасників) до товариства з обмеженою або з додатковою відповідальністю підлягає збільшенню статутний (складений) капітал товариства.

Відповідно до ч.6 ст. 144 ЦК України збільшення статутного капіталу товариства з обмеженою або з додатковою відповідальністю допускається після внесення усіма його учасниками вкладів у повному обсязі.

Порядок внесення додаткових вкладів встановлюється законом і статутом товариства.

• Вступ до товариства передбачений також ст. 55 Закону України «Про господарські товариства» для правонаступників (спадкоємців) учасника товариства.

Згідно з ч.1 ст. 55 Закону України „Про господарські товариства” при реорганізації юридичної особи, учасника товариства, або у зв’язку із смертю фізичної особи, учасника товариства, правонаступники (спадкоємці) мають переважне право вступу до цього товариства.

Це право, за загальним правилом, реалізується за наявності згоди товариства, рішення про надання якої приймається загальними зборами учасників.

Згідно із п. 3.2.4. Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України від 28.12.2007 року № 04-5/14 «Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин» ч. 5 ст. 147 ЦК України передбачає право учасників товариства з обмеженою відповідальністю передбачити у статуті товариства необхідність отримання спадкоємцем або правонаступником учасника згоди інших учасників товариства на його вступ до товариства.

При цьому, така згода може бути виражена:

• як одноголосно прийнятим рішенням загальних зборів учасників про прийняття спадкоємця або правонаступника до складу учасників товариства;

• так і в інший спосіб, який підтверджує волевиявлення кожного з учасників товариства.

У разі надання згоди рішенням загальних зборів, слід мати на увазі, що голоси, які припадають на частку померлого або реорганізованого учасника, не беруть участі у голосуванні з питання про вступ спадкоємця або правонаступника до товариства. Відповідно, ці голоси не враховуються у визначенні правомочності загальних зборів для прийняття рішення про вступ спадкоємця або правонаступника учасника товариства до цього товариства.

Відмовивши спадкоємцю або правонаступнику учасника товариства з обмеженою відповідальністю у прийнятті до товариства, учасники товариства повинні розподілити частку учасника, що вибув, між собою або зменшити статутний капітал (п. 3.2.4. Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України від 28.12.2007 року № 04-5/14 «Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин»).

Якщо спадкоємцю чи правонаступнику не було надано згоди на вступ до товариства з обмеженою відповідальністю, а частка учасника, що вибув, була придбана самим товариством і реалізована третім особам без пропозиції спадкоємцю чи правонаступнику придбати її, спадкоємець (правонаступник) вправі вимагати переведення на нього прав покупця (набувача) частки у статутному капіталі товариства (п. 3.2.5. Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України від 28.12.2007 року № 04-5/14 «Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин»).

• Придбання частки в товариства з обмеженою або з додатковою відповідальністю, попередньо придбаної ним у свого учасника (учасників).

- Відповідно до ч.4 ст. 147 ЦК України товариство з обмеженою або з додатковою відповідальністю має право придбати частку (її частину) учасника товариства.

У разі придбання частки (її частини) учасника самим товариством воно зобов’язане реалізувати її іншим учасникам або третім особам протягом строку, що не перевищує одного року (ч.5 ст. 53 Закону «Про господарські товариства»).

Протягом цього періоду розподіл прибутків, а також голосування і визначення кворуму у вищому органі проводяться без урахування частки, придбаної товариством.