1) Право на участь у розподілі прибутку акціонерного товариства;

2) Право на участь у розподілі активів акціонерного товариства у разі його ліквідації;

3) Інші майнові корпоративні права.

- Право на участь у розподілі прибутку акціонерного товариства.

Включає у себе дві правомочності:

1. Право на вибір напрямів спрямування прибутку товариства;

2. Право на одержання дивідендів.

- Дивіденд – це частина чистого прибутку акціонерного товариства, що виплачується акціонеру з розрахунку на одну належну йому акцію певного типу та/або класу.

За акціями одного типу або класу акцій нараховується однаковий розмір дивідендів. Розмір дивідендів за привілейованими акціями всіх класів визначається у статуті акціонерного товариства.

Товариство виплачує дивіденди виключно грошовими коштами.

Дивіденди виплачуються на акції, звіт про результати розміщення яких зареєстровано у встановленому законодавством порядку.

Виплата дивідендів здійснюється з чистого прибутку звітного року та/або нерозподіленого прибутку в обсязі, встановленому рішенням загальних зборів акціонерного товариства, у строк не пізніше шести місяців після закінчення звітного року.

У разі відсутності або недостатності чистого прибутку звітного року та нерозподіленого прибутку минулих років виплата дивідендів за привілейованими акціями здійснюється за рахунок резервного капіталу товариства.

Рішення про виплату дивідендів та їх розмір за простими акціями приймається загальними зборами акціонерного товариства.

Для кожної виплати дивідендів наглядова рада акціонерного товариства встановлює дату складення переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів, порядок та строк їх виплати.

Дата складення переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів, не може передувати даті прийняття рішення про виплату дивідендів.

Товариство повідомляє осіб, які мають право на отримання дивідендів, про дату, розмір, порядок та строк їх виплати.

Протягом 10 днів після прийняття рішення про виплату дивідендів публічне товариство повідомляє про дату, розмір, порядок та строк виплати дивідендів фондову біржу (біржі), у біржовому списку якої (яких) перебуває таке товариство.

У разі відчуження акціонером належних йому акцій після дати складення переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів, але раніше дати виплати дивідендів право на отримання дивідендів залишається в особи, зазначеної у такому переліку.

- Право на одержання дивідендів може бути здійснено з моменту прийняття рішення загальними зборами акціонерного товариства про затвердження звіту за рік та виплату дивідендів.

Рішення про виплату дивідендів оформляється протоколом Загальних зборів, і, як правило, повинно містити відомості про:

1) розмір дивідендів, що припадає на відповідну акцію;

2) дату початку та закінчення виплати дивідендів;

3) порядок виплати дивідендів.

Разом з тим, законом встановлено випадки, коли акціонерне товариство не має права приймати рішення про виплату дивідендів, або здійснювати їх виплату.

Акціонерне товариство не має права приймати рішення про виплату дивідендів та здійснювати виплату дивідендів за простими акціями у разі, якщо:

1) звіт про результати розміщення акцій не зареєстровано у встановленому законодавством порядку;

2) власний капітал товариства менший, ніж сума його статутного капіталу, резервного капіталу та розміру перевищення ліквідаційної вартості привілейованих акцій над їх номінальною вартістю.

Акціонерне товариство не має права здійснювати виплату дивідендів за простими акціями у разі, якщо:

1) товариство має зобов'язання про викуп акцій на вимогу акціонерів;

2) поточні дивіденди за привілейованими акціями не виплачено повністю.

3. Акціонерне товариство не має права приймати рішення про виплату дивідендів та здійснювати виплату дивідендів за привілейованими акціями у разі, якщо:

1) звіт про результати розміщення акцій не зареєстровано у встановленому законодавством порядку;

2) власний капітал товариства менший, ніж сума його статутного капіталу, резервного капіталу та розміру перевищення ліквідаційної вартості привілейованих акцій над їх номінальною вартістю, власники яких мають переваги щодо черговості отримання виплат у разі ліквідації.

Товариство не має права здійснювати виплату дивідендів за привілейованими акціями певного класу до виплати поточних дивідендів за привілейованими акціями, власники яких мають перевагу щодо черговості отримання дивідендів.

- Право на участь у розподілі активів акціонерного товариства у разі його ліквідації.

- Майно, що належать акціонерному товариству, після розрахунків із кредиторами розподіляються між акціонерами.

- Порядок та умови розподілу майна акціонерного товариства при його ліквідації визначаються за рішенням загальних зборів акціонерного товариства.

- У разі ліквідації платоспроможного акціонерного товариства вимоги його акціонерів задовольняються у такій черговості:

у п'яту чергу - виплати нарахованих, але не виплачених дивідендів за привілейованими акціями;

у шосту чергу - виплати за привілейованими акціями, які підлягають обов’язковому викупу акціонерним товариством акцій на вимогу акціонерів;

у сьому чергу - виплати ліквідаційної вартості привілейованих акцій;

у восьму чергу - виплати за простими акціями, які підлягають обов’язковому викупу акціонерним товариством акцій на вимогу акціонерів;

у дев'яту чергу – розподіл майна між акціонерами – власниками простих акцій товариства пропорційно до кількості належних їм акцій.

Розподіл майна кожної черги здійснюється після повного задоволення вимог кредиторів (акціонерів) попередньої черги.

У разі розміщення товариством кількох класів привілейованих акцій черговість розподілу майна між акціонерами - власниками кожного класу привілейованих акцій визначається статутом товариства.

У разі недостатності майна товариства, що ліквідується, для розподілу між усіма кредиторами (акціонерами) відповідної черги майно розподіляється між ними пропорційно сумам вимог (кількості належних їм акцій) кожного акціонера цієї черги.

- Інші майнові корпоративні права. До інших майнових корпоративних прав в теорії корпоративного права відносять:

1) переважне право акціонерів на придбання акцій, що пропонуються їх власником до відчуження;

2) переважне право акціонерів при додатковій емісії акцій (у разі збільшення статутного капіталу акціонерного товариства);

3) право на обов’язковий викуп акціонерним товариством акцій на вимогу акціонерів;

4) право на обов’язковий викуп особою, яка стала власником контрольного пакета акцій товариства, акцій на вимогу акціонерів.

- Переважне право акціонерів на придбання акцій, що пропонуються їх власником до відчуження залежно від типу договору, за яким відбувається таке відчуження, поділяється на два види:

1) переважне право на придбання акцій, що пропонуються до продажу (на підставі договору купівлі-продажу – переважне право купівлі акцій);

2) переважне право на придбання акцій, що пропонуються до відчуження на підставі іншого договору (окрім купівлі-продажу, наприклад: міни, ренти, довічного утримання (догляду), управління майном, тощо).

Вказаними переважними правами наділені лише акціонери приватних акціонерних товариств за наявності однієї умови – якщо таке право передбачено статутом приватного акціонерного товариства.

• Преважне право не належить акціонерам публічного акціонерного товариства, а також акціонерам приватного акціонерного товариства, у статуті якого воно не встановлено.

• Якщо у статуті приватного акціонерного товариства передбачено переважне право купівлі акцій, то воно здійснюється у порядку встановленому ст. 7 Закону України «Про акціонерні товариства».

Акціонери приватного акціонерного товариства мають переважне право на придбання акцій, що продаються іншими акціонерами, за ціною та на умовах, запропонованих акціонером третій особі.

Це право здійснюється на пропорційній основі – відповідно до кількості акцій, що належать кожному акціонерові.

Уступка зазначеного переважного права іншим особам не допускається.

Переважне право акціонерів на купівлю акцій, що пропонуються до продажу іншими акціонерами, діє протягом 2 (двох) місяців з дня отримання товариством повідомлення акціонера про намір продати акції, якщо коротший строк не передбачено статутом товариства. Цей строк не може бути меншим ніж 20 днів з дня отримання товариством відповідного повідомлення. Строк переважного права припиняється у разі, якщо до його спливу від усіх акціонерів товариства отримані письмові заяви про використання або про відмову від використання переважного права на купівлю акцій.

Акціонер приватного акціонерного товариства, який має намір продати свої акції третій особі, зобов’язаний письмово повідомити про це решту акціонерів із зазначенням ціни та інших умов продажу акцій. Повідомлення акціонерів товариства здійснюється через товариство. Після отримання письмового повідомлення від акціонера, який має намір продати свої акції третій особі, товариство зобов’язане протягом двох робочих днів направити копії повідомлення всім іншим акціонерам товариства. Якщо інше не передбачено статутом товариства повідомлення акціонерів товариства здійснюється за рахунок акціонера, який має намір продати свої акції.

Якщо акціонери приватного акціонерного товариства не скористаються переважним правом на купівлю акцій, протягом встановленого строку, акції можуть бути продані третій особі за ціною та на умовах, що повідомлені акціонерам.

У разі порушення переважного права на купівлю акцій будь-який акціонер товариства має право протягом 3 (трьох) місяців з моменту, коли акціонер дізнався або повинен був дізнатися про таке порушення, вимагати у судовому порядку переведення на нього прав та обов’язків покупця акцій.

• Якщо у статуті приватного акціонерного товариства передбачено переважне право акціонерів на придбання акцій, що пропонуються їх власником до відчуження на підставі іншого договору (окрім купівлі-продажу), порядок його здійснення встановлюється статутом, а не законом.

Переважне право на придбання акцій не поширюється на випадки переходу права власності на акції в результаті їх спадкування чи правонаступництва юридичної особи-акціонера.

У разі виникнення права звернення стягнення на акції приватного акціонерного товариства у зв’язку з їх заставою, відчуження таких акцій здійснюється з дотриманням переважного права акціонерів на придбання цих акцій.

Таке ж право повинно виникати і в інших випадках реалізації акцій для задоволення вимог кредиторів.

• Переважне право акціонерів при додатковій емісії акцій залежно від типу акцій, які належать акціонерам, та які випускаються товариством, поділяється на два види:

1. право акціонера-власника простих акцій придбати прості акції, що розміщуються товариством, пропорційно частці належних йому простих акцій у загальній кількості простих акцій;

2. право акціонера-власника привілейованих акцій придбати привілейовані акції, що розміщуються товариством цього або іншого класу, якщо акції іншого класу надають їх власникам перевагу щодо черговості отримання дивідендів чи виплат у разі ліквідації товариства, пропорційно частці належних акціонеру привілейованих акцій певного класу у загальній кількості привілейованих акцій цього класу.

• У власників простих акцій товариства не виникає переважне право на придбання привілейованих акцій додаткової емісії, і навпаки.

• Не виникає переважне право на придбання акцій додаткової емісії публічного розміщення.

• У процесі приватного розміщення переважне право надається акціонеру-власнику простих акцій обов’язково. Преважне право надається акціонеру-власнику привілейованих акцій, якщо це передбачено статутом товариства.

• Переважне право акціонерів при додатковій емісії акцій (у разі збільшення статутного капіталу акціонерного товариства) здійснюється у порядку, встановленому ст. 27 Закону України «Про акціонерні товариства».

• Не пізніше ніж за 30 (тридцять) днів до початку розміщення акцій з наданням акціонерам переважного права товариство письмово повідомляє кожного акціонера, який має таке право, про можливість його реалізації та публікує повідомлення про це в офіційному друкованому органі. Повідомлення має містити дані про загальну кількість акцій, що розміщуються товариством, ціну розміщення, правила визначення кількості акцій, на придбання яких акціонер має переважне право, строк і порядок реалізації зазначеного права. У разі розміщення привілейованих акцій повідомлення має містити інформацію про права, які надаються власникам зазначених акцій.

• Акціонер, який має намір реалізувати своє переважне право, подає акціонерному товариству в установлений строк письмову заяву про придбання акцій та перераховує на відповідний рахунок кошти в сумі, яка дорівнює вартості акцій, що ним купуються.

У заяві акціонера повинно бути зазначено його ім’я (найменування), місце проживання (місцезнаходження), кількість акцій, які він купує. Заява та перераховані кошти приймаються товариством не пізніше дня, що передує дню початку розміщення акцій.

Товариство видає акціонеру письмове зобов’язання про продаж відповідної кількості акцій.

• У разі порушення акціонерним товариством порядку реалізації акціонерами переважного права Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку може прийняти рішення про визнання емісії недобросовісною та зупинення розміщення акцій цього випуску.

• Право на обов’язковий викуп акціонерним товариством акцій на вимогу акціонерів залежно від типу акцій власником яких акціонер, поділяється на два види:

1. право акціонера-власника простих акцій вимагати здійснення обов’язкового викупу акціонерним товариством належних йому голосуючих акцій;

2. право акціонера-власника привілейованих акцій вимагати здійснення обов’язкового викупу акціонерним товариством належних йому привілейованих акцій.

• Це право, як і для прикладу право на одержання дивідендів, має умовний характер – може бути здійснено за умови прийняття загальними зборами акціонерів одного із передбачених законом рішень.

Окрім того, акціонери, які претендують на обов’язковий викуп акцій, мають бути включені до Переліку акціонерів, які мають право вимагати здійснення обов’язкового викупу належних їм акцій. Цей перелік складається на підставі переліку акціонерів, які зареєструвалися для участі в загальних зборах, на яких було прийнято рішення, що стало підставою для вимоги обов’язкового викупу акцій.

Зокрема, акціонер-власник простих акцій може вимагати примусового викупу у нього акцій, якщо він зареєструвався для участі у загальних зборах та голосував проти прийняття рішення про:

1. злиття, приєднання, поділ, перетворення, виділ, зміну типу товариства;

2. вчинення товариством значного правочину;

3. зміну розміру статутного капіталу.

Акціонер-власник привілейованих акцій може вимагати такого викупу, якщо він зареєструвався для участі у загальних зборах та голосував проти прийняття рішення про:

1. внесення змін до статуту товариства, якими передбачається розміщення привілейованих акцій нового класу, власники яких матимуть перевагу щодо черговості отримання дивідендів або виплат у разі ліквідації акціонерного товариства;

2. розширення обсягу прав акціонерів-власників розміщених привілейованих акцій, які мають перевагу щодо черговості отримання дивідендів або виплат у разі ліквідації акціонерного товариства.

• Порядок реалізації акціонерами права вимоги обов’язкового викупу акціоненим товариством належних їм акцій, встановлений у ст. 69 Закону України «Про акціонерні товариства».

Ціна викупу акцій не може бути меншою, ніж їх ринкова вартість. Вона розраховується станом на день, що передує дню опублікування в установленому порядку повідомлення про скликання загальних зборів, на яких було прийнято рішення, яке стало підставою для вимоги обов’язкового викупу акцій.

Договір між акціонерним товариством та акціонером про обов’язковий викуп товариством належних йому акцій укладається в письмовій формі.

Протягом 30 (тридцяти) днів після прийняття загальними зборами рішення, що стало підставою для вимоги обов’язкового викупу акцій, акціонер, який має намір реалізувати зазначене право, подає товариству письмову вимогу. У вимозі акціонера про обов’язковий викуп акцій мають бути зазначені його прізвище (найменування), місце проживання (місцезнаходження), кількість,, тип та/або клас акцій, обов’язкового викупу яких він вимагає.

Протягом 30 (тридцяти) днів після отримання вимоги акціонера про обов’язковий викуп акцій товариство здійснює оплату вартості акцій за ціною викупу, зазначеною в повідомленні про право вимоги обов’язкового викупу акцій, що належать акціонеру, а відповідний акціонер повинен вчинити всі дії, необхідні для набуття товариством права власності на акції, обов’язкового викупу яких він вимагає.

Оплата акцій здійснюється у грошовій формі, якщо сторони в межах строків, установлених законом, не дійшли згоди щодо іншої форми оплати.

• Право на обов’язковий викуп особою, яка стала власником контрольного пакета акцій товариства, акцій на вимогу акціонерів.

Особа, яка внаслідок придбання акцій товариства, стала власником контрольного пакета акцій, протягом 20 (двадцяти) днів з дати придбання зобов’язана запропонувати всім акціонерам придбати у них прості акції товариства.

Зазначена особа надсилає до товариства публічну безвідкличну пропозицію (оферту) для всіх акціонерів-власників простих акцій товариства про придбання акцій на адресу місцезнаходження товариства на ім’я наглядової ради або виконавчого органу (якщо утворення наглядової ради не передбачено статутом товариства). Наглядова рада (або виконавчий орган) зобов’язана надіслати зазначену письмову пропозицію кожному акціонеру відповідно до Переліку акціонерів товариства протягом 10 днів з моменту отримання відповідних документів від особи, яка придбала контрольний пакет акцій.

Пропозиція акціонерам про придбання належних їм акцій має містити дані про:

1. особу, яка придбала контрольний пакет акцій товариства, місце проживання (місцезнаходження), кількість, тип та/або клас акцій товариства, належних кожній із зазначених осіб;

2. запропоновану ціну придбання акцій та порядок її визначення;

3. строк, протягом якого акціонери можуть повідомити про прийняття пропозиції щодо придбання акцій;

4. порядок оплати акцій.

Строк, протягом якого акціонери можуть повідомити особу, яка придбала контрольний пакет акцій, щодо прийняття пропозиції про придбання акцій, має становити від 30 до 120 днів з дати надходження пропозиції.

Протягом 30 (тридцяти) днів з дня закінчення зазначеного у пропозиції строку особа, яка придбала контрольний пакет акцій, повинна сплатити акціонерам, які прийняли пропозицію, вартість їхніх акцій виходячи із зазначеної у пропозиції ціни придбання, а акціонер, який прийняв пропозицію, повинен вчинити усі дії, необхідні для набуття особою, яка придбала контрольний пакет акцій, права власності на його акції.

6. - Припинення корпоративних прав акціонерів за критерієм їх волі поділяється на дві групи:

1) припинення корпоративних прав акціонерів з їх волі (відчуження акцій, примусовий викуп акцій тощо);