Хід роботи

1. Підготувати тканину для виконання тренувальних вправ.

2. Підібрати нитки для вишивання.

3. Вибрати голку відповідного розміру і виду.

4. Заправити тканину у п`яльця.

5. Виконати тренувальні вправи виконання декоративних початкових технік українського вишивання, виготовити зразки початкових швів: «уперед голка», «стебловий» «стебловий-ялинка», «тамбурний прямий», «тамбурний зигзагоподібний», «за голку», «змійка», «петельний», «обметниця», «петельки у прикріп», «строчка», «обкрутка крапкова», «обкрутка видовжена», «козлик», «оксамитовий»..

6. При виконанні роботи ураховувати техніку безпеки роботи з колючими і ріжучими інструментами.

Теоритичні відомості

До початкових швів (табл.) нале­жать контурні та оздоблювальні шви, що застосовуються в узорах рослинно­го орнаменту як основні, а в багатьох інших як допоміжні. У виконанні ці шви прості, однак під час вишивання слід стежити за тим, щоб стібки були одного розміру на певній кількості ниток і не стягували тканину. Почат­кові шви виконують за контуром ма­люнка або ж ними суцільно запов­нюють окремі елементи узору.

Під час виконання цих швів нитку закріплюють на лицьовому боці ткани­ни за допомогою швів уперед голкою, за голкою, у петлю, які потім покрива­ють настилом вишивки.

Щоб закріпити нитку швом уперед голкою або за голкою, голку з ниткою протягують між кількома нитками тка­нини в заданому напрямку. При цьому залишають невеликий кінець, який

потім покривають вишивкою, як пока­зано (на рис. 1, а.)

Для закріплення нитки методом у петлю вишивальну нитку складають удвоє та всилюють у вушко голки. Зробивши маленький стібок, нитку ви­тягують доти, доки на лицьовому боці не залишиться її невеликий кінець у вигляді петлі. У цю петлю пропуска­ють голку з ниткою, затягуючи її, як показано (на рис. 1, 6.)

Шов уперед голкою виконують справа наліво однаковими стібками через певну кількість ниток. Закріпив­ши робочу нитку, на голку беруть 3 — 4 нитки тканини, а під голкою таку ж кількість залишають. Виконавши пер­ший стібок, набирають наступний. При цьому голку спрямовують уперед паралельно двом ниткам піткання, між якими було зроблено перший прокол. Довжина і щільність стібків можуть бути різними (3 — 5 ниток), залежно від призначення шва. Виконавши шов, нитку обов'язково закріплюють під настилом вишивки. На лицьовому боці тканини і з вивороту робоча нитка утворює штришки. Шов виконують не тільки по прямих нитках, а й у різних напрямках. У таких випадках вишива­ють за допомогою попередньо нане­сених ліній узору.

Ц ей шов застосовують для обведення контурів узорів, настилу в різ­них гладях, для заповнення площин (рушникових швів), а також як само­стійний вид вишивки.

Шов за голкою виконують справа наліво так, щоб голка щоразу входила в тканину за ниткою, а виходила попе­реду.

Шиють цей шов двома способами.

Перший спосіб. Закріпивши нитку, відраховують назад по піткан­ню певну кількість ниток, яка дорів­нює довжині стібка (наприклад, дві), і вколюють голку. Відрахувавши вліво шість ниток основи, виколюють її. Знову відступають назад на дві нитки основи і виконують другий стібок. Так шиють до другого краю зразка, де нитку закріплюють.

З лицьового боку утворюється штрихова лінія — рядок стібків з проміжками між ними, що дорівнюють довжині стібка.

Другий спосіб. Виконують його, як і перший, лише голку виколю­ють попереду не на потрійну, а на по­двійну кількість ниток (половина з них на перший лицьовий стібск і половина на наступний). Виконуючи наступний стібок, голку вколюють позаду нитки у початок попереднього стібка (де нит­ка виходить із тканини).

З лицьового боку шов схожий на машинну строчку, тому його ще нази­вають ручною строчкою.

З виворітного боку шов за голкою ; схожий на стебловий.

Швом за. голкою можна вишивати не тільки в один ряд, а й у кілька рядів із зміщенням стібків, виконуючи їх різної довжини.

Цей шов застосовують для вико­нання бісерного шва, білої гладі, зуб-цювання на чоловічих та жіночих со­рочках, для виконання більш складних узорів.

Шов козлик виконують зліва на­право. Кожний наступний стібок вико­нують поверх попереднього. Закріп­люють робочу нитку, наприклад, на нижній лінії і виконують стібок на верхню лінію правіше першого вколю­вання голкою на б ниток. Після цього на голку набирають по лінії вліво З нитки і виколюють. Відраховують від початкової точки по лінії вправо 9 ни­ток, знову вколюють голку, набирають на неї по лінії вліво 3 нитки і виколю­ють. Таким чином, зверху утворилося два перехрещених стібки. Третій пересічеться з другим знизу, четвертий з третім — зверху і т. д. У кінці ряду стібків робочу нитку закріплюють. Козлик буває вузьким і широким. Це залежить від відстані між верхнім та нижнім його краями. На лицьовому боці цей шов утворює ряд схрещених стібків, а на виворітному — дві пара­лельні прямі лінії з маленькими стібками.

Існує багато варіантів цього шва: козлик з верхоплутом, козлик зі швом уперед голкою, оксамитовий та ін. їх можна використовувати для обробки країв виробів, оздоблення одягу, пред­метів побуту і заповнення елементів різних узорів квітів, листя тощо.

Стебловий шов виконують здебіль­шого зліва направо або знизу вгору двома способами,

Перший спосіб. Від місця за­кріплення нитки відраховують вправо 6 ниток, вколюють голку в тканину, набирають 3 нитки вліво і виколюють. Від проколу вправо знову відрахову­ють 6 ниток і виконують другий стібок. Так вишивають до правого краю зразка і закріплюють робочу нитку.

Другий спосіб. Від місця закріплення нитки відраховують впра­во 8 ниток, вколюють голку в тканину, набирають на неї 6 ниток вліво і ви­колюють. Знову відраховують 8 ниток і виконують другий стібок. Так виши­вають до правого краю зразка, де за­кріплюють робочу нитку. В такому способі стібки виходять один з-під одного. Слід постійно стежити, щоб робоча нитка завжди виходила з одного боку вже прокладених стібків, бо

інакше шов не буде рівним.

Лицьовий бік стеблового шва має ви­гляд крученої нитки, а виворітний за першим способом — машинної строчки.

Стебловим швом вишивають кон­тури рослинних узорів або зашивають весь узор. Ним також роблять мітки на білизні, оздоблюють дитячий одяг і різні предмети побуту.

Тамбурний шов виконують за кон­туром малюнка справа наліво. Закріп­люють робочу нитку на лицьовому боці тканини. Голку вколюють у місце виходу нитки і утворюють петлю, яку притримують великим пальцем. Від проколу відраховують 5 ниток, які беруть на голку, що виколюється все­редині петлі. Наступний прокол роб­лять в місце виходу нитки, знову на­бирають на голку 5 ниток і виколю­ють всередині утвореної з нитки нової петлі і т. д. Петлі затягують рівномір­но, формуючи правильні округлі еле­менти. Закінчивши ряд, останню пет­лю фіксують стібком через край і за­кріплюють робочу нитку. На виворіт­ному боці утворюються дрібні стібки, що окреслюють контури малюнка.

Тамбурним швом вишивають рос­линні орнаменти, доповнені гладдю та різноманітними сітками і швами, наносять лінії, заповнюють середину узору, зашивають усю площину або ж окремі деталі малюнка.

Петельний шов із закріпленої ро­бочої нитки на лицьовому боці ткани­ни утворюють повітряну петлю, вко­люють голку в місце виходу нитки і виколюють посередині у верхній, ча­стині петлі, яка утворює, наприклад, пелюстку. Виколовши голку, прикріп­люють петлю-пелюстку зверху неве­личким стібочком. Так само викону­ють другу петлю під кутом до першої, а тоді третю і т. д.

Петельний шов може бути крайо­вим, оскільки ним обшивають краї різних виробів — одягу, рушників, серветок, доріжок тощо. Закріпивши нитку на рубці петелькою, відступа­ють від цього місця кілька ниток і роблять стібок, виводячи голку поверх нитки, завдяки чому в процесі затягування утворюється петля. Ритмічно повторюючись, такі петлі утворюють гарно оздоблений і міцний край.