Тема 11: Правове регулювання оціночної діяльності

1.Поняття та правова основа оціночної діяльності

2.Суб`єкти оціночної діяльності

3.Умови оціночної діяльності

4.Договір на проведення оцінки майна

5.Державне регулювання оціночної діяльності, відповідальність за порушення оціночної діяльності

1. Згідно ЗУ «про оцінку майна, майнових прав та професійно оціночну діяльність в Україні». Оціночна діяльність полягає в організаційному, методичному та практичному забезпеченні, проведення оцінки майна, розгляді та підготовці висновків, щодо вартості майна

Оцінка майна (майнових прав) – це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, яка встановлюється нормативно-правовими актами з оцінки майна.

Форма оціночної діяльності :

• Практична діяльність

• Консультаційна діяльність

• Навчальна діяльність

• Рецензування звіт про оцінку майна

Майно, що може бути оцінюване:

• Об’єкти у матеріальній формі

• Будівлі та споруди

• Машини, обладнання, транспортні засоби тощо

• Цінні папери

• Не матеріальні активи

• Цілості майнові комплекси

Законодавством передбачене – проведення оцінку майна, як в добровільному так і в обов’язковому порядку, наприклад, реорганізація, банкрутство державних або комунальних підприємств

Правова основа:

• ГК

• ЗУ «про страхування»

• ЗУ «про оцінку майна»

• Національні стандарти, щодо оцінки майна

• Нормативно-правові акти з оцінки майна

• Договір на проведення оцінки майна

2. Суб’єктами оціночної діяльності є:

• Оцінювач – ФО, громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які склали кваліфікаційний іспит та одержали кваліфікаційне свідоцтво оцінювача

• Суб’єкти господарювання, фізичні особи у складі яких працює, хоча б один оцінювач та яка отримали сертифікат суб’єкту оціночної діяльності

• Органи державної влади та місцевого самоврядування, які отримали повноваження на здійснення оціночної діяльності та у складі яких працюють оцінювачі

3 Оціночна діяльність визначається законодавством як – професійна оціночна діяльність, отримання відповідних документів:

• Сертифікат суб’єкта оціночної діяльності – документ, який засвідчує право на внесення до державного реєстру суб’єктів оціночної діяльності

• Кваліфікаційне свідоцтво – достатній фаховий рівень підготовки оцінювача за програмою базової підготовки для проведення самостійного оцінки майна, рішення приймається на підставі:

  • результатів складання іспиту

  • Сертифікат – видається фондом державного майна України

  • Внесення до державного реєстру оцінювачів, які отримали кваліфікаційне свідоцтво виданий фондом Державного майна

4. Договір на проведення (ст.11 ЗУ)

Укладається в письмовій формі. Замовниками оцінки майна можуть бути особи:

• Яким зазначене майно належать на законних підставах

• Особи, які замовляють оцінку за дорученням власників майна

Сторони договору:

• Замовник

• Платник

При цьому замовник має право вільного вибору суб’єкта оціночної діяльності. Законом передбачені істотні умови договору:

• Строк виконання робіт

• Права та обов’язки сторін

• Умови забезпечення конфіденційності результатів оцінки

Процедура оцінки встановлюється відповідними НПА. У випадках проведення незалежної оцінки складається звіт про оцінку майна

5. Державне регулювання:

Органом державної влади, який здійснює державне регулювання оціночної діяльності є

• Фонд Державного майна.

• Наглядова рада створюється фондом державного майна з числа його представників, представників саморегулівних організації оцінювачів, органів державної влади.

• КабМін.

• Органи державної влади та місцевого самоврядування ( у межах своїх повноважень)

Відповідальність (ст.32 ЗУ):

Сертифікат суб’єкта оціночної діяльності можу бути анульовано, наприклад:

• На підставі висновку наглядової ради

• Звільнення всіх оцінювачів, які були заявлені у штатному розкладі

• Виявлення порушень оцінювачами

• Позбавлення чи зупинення дії кваліфікаційних свідоцтв

Поновлення сертифікатів відбувається у порядку встановленому для їх видачі (ст.19)

Тема: Правове регулювання рекламної діяльності

1.Правова основа та поняття рекламної діяльності

2.Субєкти, їх права та обов’язки

3.Умови здійснення рекламної діяльності

4.Державний нагляд. Відповідальність за порушення умов рекламної діяльності

1. ЗУ закріплює загальні визначення реклами, як спеціальної інформації про осіб чи продукцію, яка розповсюджується в будь якій формі та в будь який спосіб з метою прямого або опосередкованого одержання прибутку.

Реклама має статус інформації, яка повинна відповідати вимогам Закону України «про інформацію».

Рекламна діяльність відповідно полягає у донесенні до споживача спеціальної інформації про предмет реклами.

Основні принципи рекламної діяльності:

• Законність (ЗУ «про захист від недобросовісної конкуренції»)

• Точність та достовірність

• Використання форм та засобів, які не завдають споживачам реклами моральної, фізичної або психічної

Ознаки рекламної діяльності, як виду господарської діяльності:

• Ініціативність та самостійність

• Здійснення на постійній та професійній основі

• Ризиковий характер

Рекламна діяльність – це діяльність, яка охоплює такі різновиди, як замовлення, виготовлення та розповсюдження реклами

Рекламна діяльність – це самостійна, систематична на власний ризик діяльність, яка спрямована на виготовлення реклами та здійснення посереднецких функцій, шляхом надання послуг, пов’язаних з просуванням товару на ринок від безпосереднього виробника до споживачів за допомогою рекламних засобів. Мета – одержання прибутку

Правова основа: ГК, ЗУ «про рекламу», ЗУ «про захист від недобросовісної конкуренції»

2. Суб’єкти відповідно до змісту рекламної діяльності треба виокремити 3 професійних учасників рекламної діяльності:

• Рекламодавець – це юридична або фізична особа, яка є джерелом рекламної інформації для виробництва розміщення та розповсюдження реклами (замовляє та оплачує рекламу)

• Виробник реклами – ФО або ЮО, що надає рекламній інформації готову для розповсюдження форму

• Розповсюджувач реклами – ЮО чи ФО, що розміщують і\або розповсюджують рекламну інформацію шляхом надання або використання майна включаючи технічні засоби, радіо та телемовлення , каналів зв’язку та іншими засобами

Споживачі реклами – є учасниками відносин, які виникають у процесі здійснення рекламної діяльності.

Вищевказані суб’єкти – наділяються певними правами та обов’язками (ЗУ «про рекламу»)

3. Умови – умови здійснення рекламної діяльності стосуються вимог, які закріплено у загальних НПА, ГК, конкурентне законодавство та інші норми та умови, що закріплені на рівні спеціального законодавства – ЗУ «про рекламу» та деякі підзаконні нормативні акти (правила)

4. Контроль за здійсненням державної діяльності здійснюють такі держані органи як: Антимонопольний комітет України, Національна рада України з питань радіомовлення та телебачення, органи по захисту прав споживачів.

Відповідальність за недобросовісну рекламу, приховану рекламу

Тема: Будівельна діяльність

1.Поняття та правова основа будівельної діяльності

2.Субєкти та умови будівельної діяльності

3.Договори, які опосередковують будівельну діяльність

4.Державний контроль за здійсненням будівельної діяльності. Відповідальність

1. Законодавство України використовує такі терміни як – будівництво, будівельні роботи, будівельна діяльність. Будівництво та будівельна діяльність – можуть розглядатися у декількох значеннях:

• Будівництво, як галузь економіки, сфери матеріального виробництва.

• Будівництво, як різновид інвестиційної діяльності

• Будівельна діяльність, як вид господарської діяльності, який об’єднує комплекс будівельних робіт, а саме – проектні, пошукові, монтажні, будівельні та інші види робіт, які виконуються в певній технологічній послідовності з метою створення будівельної продукції.

Будівельна продукція – це закінчене виробництвом будівництвом, підготовлені до використання та прийняті в експлуатацію об’єкти виробничого та не виробничого призначення (підприємства, споруди, будівлі)

Будівельна продукція класифікується на види (всього більші ніж 1500 найменувань). Існує класифікатор будівельної продукції

Етапи виконання будівельних робіт:

• Здійснення предпроектних робіт, підготовка необхідних даних, для проектування.

• Пошук архітектурного рішення

• Розробка та узгодження проекту

• Виконання робочої документації

• Будівництво об’єкту

• Прийняття об’єкту в експлуатацію

Розрізняють таки види будівництва, як:

А)Нове будівництво

Б)Реновація (реконструкція, реставрація, капітальний ремонт

В)Консервація

Способи будівництва:

• Підрядний спосіб – існують відносини між замовником та виконавцем

• Підрядогосподарський спосіб – частина робіт виконується забудовником, а частина робіт підрядником

• Господарський спосіб – виконання робіт здійснюється силами самого забудовника

Правова основа будівельної діяльності – господарський кодекс, цивільний кодекс, ЗУ «про основи містобудування», ЗУ «про архітектурну діяльність», ЗУ «про відповідальність установ та організацій в сфері містобудування», відомчі нормативні акти, положення «про державний архітектурно-будівельний контроль», положення «про державну архітектурно-будівельні інспекцію», Ліцензійні умови на певні види робіт, державні будівельні норми, державні стандарти, технічні умови.

Державні будівельні норми, правила визначення вартості будівництва, ресурсні елементні кошторисні норми, ДБН 2.Д.2.2.99, ДБН 2.4.-2000, ДНБ 2.5.-2001.

2. У сфері будівельної діяльності виникає ціла низка правовідносин серед таких суб’єктів, як:

А)Господарські організації, предметом діяльності яких є виконання проектно-пошукових, будівельних та пов’язаних з ними робіт, в тому числі, холдингові компанії та господарські обєднання.

Б)Підрозділи господарських організацій, які спеціалізуються на виконанні певного роду робіт.

В)Підприємці громадяни, які мають право на здійснення певного виду, будівельних робот.

Г)Держані органи в особі:

• КабМін

• Міністерство регіонального будівництва та архітектури

• Органи місцевого самоврядування

Підрядник, замовник та інвестор:

Підрядник – підряджається, виконувати на замовлення, певні види робіт

Замовник - особа, яка замовляє у підрядника виконання проектно-пошукових, будівельних та інших видів робіт

Інвестор – це суб’єкт, який приймає рішення, щодо вкладення коштів у сфері будівництва

Отримання ліцензії тільки у випадку закріпленому Законом, сертифіката відповідності, дотримання вимог певних стандартів та технічних умов.

3. Договір підряду (с\м) – цивільний кодекс та господарський кодекс

4. Держаний контроль – забезпечення публічних та приватних інтересів є визначальним, щодо державного регулювання будівельної діяльності

Форми держаного управління:

• Нормативне регулювання

• Планування

• Контроль за дотриманням встановлених вимог у сфері будівництва

• Адміністративна відповідальність, кримінальна відповідальність, господарсько-правова відповідальність (с\м) санкції