Тема 6 Спеціальний режим господарювання

1.Поняття і види спеціального режиму господарювання

2.Умови здійснення господарської діяльності на спеціального ериторіях пріоритетного розвитку та спеціальних економічних зонах

3.Особливості управління в умовах спеціального режима господарювання

1. Цілі встановлення спеціального режиму господарювання :

• Вирішення проблем (соціально-економічних, організаційно-правових, екологічних та інших), які стоять перед державою, окремими галузями економіки, окремими територіальними утворюваннями.

• Збільшення позабюджетних фінансових надходжень в економіку слаборозвинутих регіонів або галузей.

• Охорона територій або об’єктів, що мають державне або місцеве значення.

• Досягнення балансу приватних і публічних інтересів на певних територіях або в певних галузях економіки

Для досягнення вищевказаних цілей держава використовує різні правові засоби, а саме встановлення обмежень, надання різного роду заохочень, застосування сукупності обмежень та заохочень

Відповідно спеціальні режими господарювання залежно від правових засобів, можна поділити на 2 групи:

Обмежувальний спеціальний режим господарювання. До нього відносяться:

• Режим державного кордону

• Режим надзвичайного стану

• Режим воєнного стану

• Режим виняткової економічної зони ( морської)

• Господарська діяльність в збройних силах України

• ЗУ «про державний кордон України» ( ст.24 передбачає дозвіл на провадження робіт у прикордонній смузі)

• ЗУ «про правовий режим надзвичайної ситуації»

• ЗУ «про правовий режим воєнного стану»

• ЗУ «про природно-заповідний фонд»

Заохочувальний спеціальний режим господарювання. До нього відноситься:

• Спеціальні економічні зони території пріоритетного

• Заохочувально-обмежувальний (окремі галузі народного господарства, особливо охоронні території, концесія)

Спеціальний режим господарювання – це інститут господарського законодавства, що визначає особливий порядок здійснення господарської діяльності на певній території у певній галузі економіці, що відрізняється від загального режими господарської діяльності передбаченого законодавством і вводиться для досягнення за допомогою встановлення обмежень або\і заохочень для суб’єктів господарювання.

2. Спеціальні економічні зони та пріоритетний розвиток відноситься до заохочувальних спеціальних режимів господарювання, до створення яких використовується ЗУ «про загальні принципи створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон», а також загальних положень ГКУ. Зокрема, спеціальна економічна зона

Спеціальною (вільною) економічною зоною - вважається частина території України, на якій встановлено спеціальний правовий режим господарської діяльності, особливий порядок застосування та дії законодавства України. На території спеціальної (вільної) економічної зони можуть запроваджуватися пільгові митні, податкові, валютно-фінансові та інші умови підприємництва вітчизняних та іноземних інвесторів.

Особливості здійснення господарської діяльності на території пріоритетного розвитку

Законом може бути визначено за поданням відповідного органу місцевого самоврядування в межах міста, району територію, на якій склалися несприятливі соціально-економічні умови і на якій на підставах та в порядку, передбачених законом, вводиться спеціальний режим інвестиційної діяльності з метою створення нових робочих місць (територію пріоритетного розвитку). Порядок здійснення господарської діяльності на території пріоритетного розвитку встановлюється законом.

СЕЗ і ТПР Мають різні цілі мети і створення.

Цілі СЕЗ:

Спеціальні (вільні) економічні зони створюються з метою залучення інвестицій та ефективного їх використання, активізації спільно з іноземними інвесторами підприємницької діяльності з метою збільшення експорту товарів, поставок на внутрішній ринок високоякісної продукції і послуг, впровадження нових технологій, розвитку інфраструктури ринку, поліпшення використання природних, матеріальних і трудових ресурсів, прискорення соціально-економічного розвитку України.

Цілі ТПР:

Створення нових робочих місць (територію пріоритетного розвитку).

СЕЗ ті ТПР створюються за рішенням Верховної ради шляхом прийняття окремого Закону. Наприклад, ЗУ «про спеціальні економічні зони і спеціальний режим інвестиційної діяльності в Донецької області». ЗУ «про спеціальну економічну зону «яворів»», ЗУ «про спеціальну економічну зону «Славутич»»

Для здійснення діяльності в умовах СЕЗ та ТПР необхідно дотримання певних умов, а саме;

• схвалення інвестиційного проекту радою СЕЗ,

• отримання дозволу на здійснення підприємницької діяльності на території СЕЗ,

• укладення контракту з органом господарського розвитку СЕЗ

Отримання вищевказаних умов надає суб’єктам господарюванням певних пільг, а саме податкові пільги, фінансові пільги, митні пільги ( різні НПА )

3. Законодавство України визначає певну структуру органів управління СЕЗ та ТПР, зокрема, до таких органів управління слід віднести :

• Рада з питань спеціальних економічних зон,

• Органи місцевого самоврядування

• Орган господарського розвитку зон

Структура функції та повноваження органів управління залежить від типу СЕЗ. На території України можуть створюватися спеціальні (вільні) економічні зони різних функціональних типів: вільні митні зони і порти, експортні, транзитні зони, митні склади, технологічні парки, технополіси, комплексні виробничі зони, туристично-рекреаційні, страхові, банківські тощо. Окремі економічні зони можуть поєднувати в собі функції, властиві різним типам спеціальних (вільних) економічних зон, зазначених у цій статті. А також, від кількості працівників СЕЗ.

Органи місцевого самоврядування на території яких розташоване СЕЗ здійснюють свої повноваження в повному обсязі, якщо законодавчими актами про створення СЕЗ не передбачено іншого.