3. Державний нагляд (контроль) за дотриманням конкурентного законодавства здійснює антимонопольний комітет України, правовий статус якого визначається Законом України « про антимонопольний комітет України».

Основні завдання антимонопольного комітету:

1.Розглядає справи про порушення конкурентного законодавства, та приймає рішення, за результатами розгляду в межах своїх повноважень.

2.Контролює дотримання конкурентного законодавства при створенні, реорганізації, ліквідації господарюючих суб’єктів ( в тому числі) – необхідність отримання, згоди на концентрацію.(СМ)

3.Проведення перевірок, розгляд заяв.

Структура антимонопольного комітету:

• Голова антимонопольного комітету

• Державні уповноваженні (10)

• Територіальні відділення антимонопольного комітету

У яких випадках розглядається кожним з цих?

У випадках порушення конкурентного законодавства, можуть бути застосовані такі санкції як (глава 28 ГК) Розмір штрафів?

Тема 2 : Правове регулювання ціноутворення у сфері господарювання

1.Поняття ціни, ті її функції. Правова основа ціноутворення.

2.Види цін та порядок їх встановлення

3.Державний нагляд за дотриманням дисципліни цін, відповідальність за її порушення

1.Ціна – має декілька значень:

• Як суттєва умова договору

• Ціна – як основа визначення податків, штрафних санкцій, збитків

Загальне визначення ціни – ст..189 ч.1 ГК

Функція ціни:

• Пропорційності та рівноваги (марлеві пов’язки )

• Стимулююча функція

• Розподільча (встановлення дотацій – не достатньо коштів для виробу продукції, Держава – дає кошти)

• Обліку та виміру затрат суспільної праці ( ціна на один товар відражає ціну на його здобуття (шахта – шахтарі чи комбайн)

Правова основа – складає сукупність НПА , ГК гл21, ЦК, ЗУ «про ціни та ціноутворення», підзаконні правові акти ( знайти 3 підзаконних акта стосовно цін)

2.Згідно законодавством ціни розподіляються на :

А) вільні ціни

Б) державні ціни

В) комунальні ціни

Вільні ціни – ст..190 – на всі види продукції, робіт на послуг, визначаються вільні ціни, тобто самостійно суб’єктами господарювання ( за згодою сторін). За винятком тих, на які встановлено державні ціни.

Державні ціни – встановлюються на (191):

• Товари, ресурси, що мають визначальний характер на динаміку цін та загальний рівень цін.

• Продукція та послуги, що мають суттєве соціальне значення для населення

• На продукцію підприємств монополістів

Державні ціни встановлюються:

1. Фіксованих цін

2. Граничний рівень ціни

3. Встановлення граничний рівень торгівельної надбавки

Встановлення державних та комунальних цін відбувається за рішенням певного державного органу, або органу місцевого самоврядування у межах своїх повноважень.

3.Контроль за дотриманням ціноутворення здійснює такі державні органи, як:

• Антимонопольний комітет України

• Податкова служба України

• Органи по захисту прав споживачів

• Органи місцевого самоврядування

• Державна інспекція з контролю за цінами (як структурний підрозділ міністерства економіки України) – має право проводити перевірки, накладати стягнення, в тому числі штрафні стягнення.

Санкція – стягнення штрафу у бюджет певного рівня.

Знайти приклади порушень дисципліни ціноутворення у сфері господарювання

Приклади притягнення до відповідальності

Тема 3 Правове регулювання в якості продукції, робіт та послуг у сфері господарювання

1.Поняття якості ті її правова основа

2.Стандартизація та сертифікація

3.Державний нагляд за дотриманням якості продукції, робіт та послуг. Відповідальність за порушення

1.Якість – визначений у законодавстві стан та форма товару, які відповідає усім нормам охорони здоров’я та іншим умовам

Якість – це сукупність властивостей, які відображають безпеку, новизну, довговічність, надійність, естетичність, екологічність та інші, які надають їй здатність задовольняти потреби споживача у відповідності з її призначенням

Правова основа – ГК, ЦК, Дикрет КабМіну «про стандартизації та сертифікацію», ЗУ «про стандартизацію» , ЗУ «про стандарти технічні регламенти, та процедури оцінки відповідності, ЗУ «про підтвердження відповідності» , окрема група – НПА із стандартизації, стандарти, технічні умови, класифікатори, кодекси усталеної практики, технічні регламенти,

Стандарти поділяються на:

• державні,

• міжрайонні,

• галузеві,

• регіональні.

Стандарт – це документ, що був затверджений уповноваженим органом, що встановлює правила призначені для багаторазового та загального використання

Технічні умови – документ, який встановлює технічні вимоги, яким повинні відповідати, продукція, процеси та послуги (можуть бути стандартом, частиною стандарта або окремим документом)

Кодекс усталеної практики – звіт правил документ, що містить правила, чи процедури проектування, виготовлення, монтажу, обслуговування, експлуатації, обладнання продукції чи виробу. Може бути стандартом, частиною чи окремим документом

2.Ста6ндартизація – це діяльність, що полягає у встановленні положень для загального та багаторазового використання з метою упорядкування у певній сфері результатом якої є:

• Підвищення ступеню відповідності продукції та послуг, іх функціонального призначення

• Усунення бар’єрів у торгівлі

• Сприяння науково-технічному співробітництву

Суб’єкти стандартизації –

1. Центральний орган виконавчої влади з питань стандартизації (державний комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики)

2. Технічні комітети стандартизації

3. Інші суб’єкти в тому числі підприємства

Сертифікація (ЗУ про підтвердження відповідності, декрет Кабміну «про сертифікацію та стандартизацію») – це діяльність (процедура), за допомогою якої визнаний у встановленому порядку, орган документально засвідчує відповідність продукції робіт на послуг, встановленим вимогам.

Підтвердження відповідності - видача документу (Сертифікат відповідності, декларація про відповідність) на основі рішення яке приймається після проведення відповідних необхідних процедур, які довели виконання, встановлених вимог.

Сертифікацію проводять органи, які пройшли відповідну процедуру акредитацію, згідно ЗУ « про акредитацію органів по підтвердженню відповідностей»

Українська національна система сертифікацію (Укрсепро), до якої входить 140 різних органів та 811 випробувальних лабораторій

Сертифікація поділяється на :

• Добровільну

• Обов’язкову

(с\м ЗУ «про безпечність та якість харчових продуктів» Iso 9001, ГМО)

3.Державний нагляд – декрет КабМіну «про держаний нагляд за додержанням стандартів, норм та правил та відповідальності за їх порушення»