
- •Тема №1: «Правове регулювання економічної конкуренції».
- •2. Відповідальність за порушення антимонопольного конкурентного законодавства.
- •Правовий статус селянських господарств і особистих селянських господарств.
- •Правове регулювання забезпечення якості продукції, товарів, робіт і послуг.
- •Спеціальний режим господарювання
- •Правове регулювання лізингу концесії.
Правове регулювання лізингу концесії.
Поняття, види та правова основа лізингу. Суб’єкти та об’єкти лізингу. Лізинговий договір.
Правова основа концесії. Суб’єкти, об’єкти концесії. Концесійний договір.
Поняття та правова основа оренди. Суб’єкти та об’єкти оренди. Договір оренди.
Завдання: приготувати приклади по 3 лізингових відносин та концесії. Підготувати договір лізингу та концесії.
Загальні положення щодо регулювання лізингу містять такі нормативні акти як Господарський кодекс(ст.292), Цивільний кодекс(ст. 806, 807, 808), ст.6 ЗУ «Про фінансовий лізинг», Податковий кодекс України, та інші НПА.
З точки зору ГК лізинг це господарська діяльність. Зміст: надання основних фондів землі, іншого майна на визначений строк. Майно належить лізингодавцю або набувається ним у власність у відповідного постачальника майна (за дорученням чи погодженням лізингоодержувача). Майно передається лізингодавцем у виключне користування лізингоодержувачю за умови сплати лізингоодержувачем лізингових платежів.
Відносини виникають на підставі договору лізинга, розрізняють фінансовий та оперативний лізинг. Фінансовий лізинг передбачає передачу(придбання) орендодавцем на замовлення орендаря основних фондів з подальшою їх передачею у користування орендарю на певний строк з обов’язковою передачею права власності на такі фонди орендаря.
Оперативний лізинг також передбачає передачу орендарю права користування основними фондами на певний строк але з обов’язковим поверненням таких фондів власнику після закінчення строку дії лізингової угоди.
Фінансовий лізинг є різновидом фінансового кредиту. Форми лізингу: зворотний, пайовий, міжнародний тощо.
Суб’єкти: лізингодавєць – суб’єкт господарювання, який передає право володіння та користування предметом лізингу лізингоодержувачу.
Лізингоодержувач – фізична або юридична особа, яка отримує право користування, володіння предмета лізинга від лізингодавця.
Постачальники (продавець) – фізична або юридична особа, у якої лізингодавець набуває предмет лізингу.
Інші особи, які можуть бути сторонами багатостороннього договору лізингу.
Рухоме та нерухоме майно, яке визначається як основні фонди.
Умови: відсутність заборони щодо вільного обігу(наприклад, ч.5 ст.292 Господарського кодексу. Майно, яке є державною або комунальною власністю може бути об’єктом лізингу тільки за умови погодження умов лізингу з відповідним органом, що здійснює управління цим майном.
Укладається у письмовій формі: а) предмет лізингу; б) строк лізингу; в) розмір лізингових платежів; г) інші умови щодо яких за заявою однієї із сторін має бути досягнута згоди. Законодавство передбачає певні підстави та умови відмови від договору лізингу (ст.7 ЗУ «Про фінансовий лізинг»).
Договір концесії. Поняття: загальне поняття концесійної діяльності містить господарський кодекс ст.406, а також ЗУ «Про концесії». Концесія – це діяльність, яка має на меті задоволення громадських потреб уповноваженим органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування задоволення громадських потреб. Задоволення суспільних потреб відбувається на підставі концесійного договору згідно якого юридичні або фізичні особи(вітчизняним або іноземним суб’єктом господарювання незалежно від того концесіонери передається право (на платній та строковій основі). Створення(будівництво) об’єкта концесії, управління(експлуатація) об’єктом концесії.
Умови: згідно договору концесії концесіонер бере на себе певні зобов’язання, майнову відповідальність та можливий підприємницький ризик.
Сторони: консесієдавець – орган виконавчої влади, або відповідний орган місцевого самоврядування, уповноважений на укладення концесійного договору. Концесіонер – суб’єкт господарювання (підприємницької діяльності?), які відповідно до договору концесії отримав концесію(може бути декілька осіб).
Об’єкт концесії затверджується відповідним органом державної влади(кабмін), комунальна власність – засідання відповідних рад.
Договір концесії ст.408, ст. 9 та 10 ЗУ «Про концесії»(істотні умови такого договору). Зокрема об’єкт(склад і вартість майна) або технічні та фінансові умови створення об’єкта.
19.01.2011 року Мінюсту України дало роз’яснення щодо особливостей укладання договору концесії?
Договір має певні особливості: вибір концесіонерів здійснюється на конкурсній основі(умови проведення такого конкурсу?).
Концесійний договір – його строк має бути не менше ніж 10 років та не більше ніж 50. Кабмін може затверджувати типові концесійні угоди договору. Нормативний акт «Про оренду державного та комунального майна».