
- •Одеський державний аграрний університет
- •Економіка підприємства
- •Одеса 2007
- •Передмова
- •Тема 1. Предмет, завдання і методологія дослідження економіки підприємства Методичні рекомендації
- •Контрольні запитання
- •Рекомендована література
- •Тема 2. Підприємство як суб’єкт господарювання Методичні рекомендації
- •Контрольні запитання
- •Рекомендована література
- •Практичне завдання
- •Тема 3. Земельні ресурси та ефективність їх використання в аграрних підприємствах Методичні рекомендації При вивченні теми вирішуються наступні завдання:
- •Ознайомитися з особливостями землі як основного засобу виробництва в аграрних підприємствах та земельними відносинами, що склалися в підприємстві,
- •Контрольні запитання
- •Рекомендована література
- •Практичні завдання
- •Завдання для самостійної роботи
- •Тема 4. Персонал аграрних підприємств і продуктивність праці Методичні рекомендації
- •1. Зведені вартісні показники (повні прямі)
- •2.Часткові натуральні показники
- •3. Неповні (проміжні) показники
- •Контрольні запитання
- •Рекомендована література
- •Практичні завдання
- •Методичні поради до виконання завдання:
- •Методичні поради до завдання 3
- •Тема 5. Основний капітал аграрних підприємств та виробнича потужність Методичні рекомендації в ході вивчення теми необхідно навчитися
- •Контрольні запитання:
- •Рекомендована література
- •Практичні завдання
- •Тема 6. Оборотний капітал аграрних підприємств Методичні рекомендації в ході вивчення теми необхідно
- •Контрольні запитання
- •Рекомендована література
- •Практичні завдання
- •Тема 7 . Матеріально- технічна база аграрних підприємств та ефективність її використання Методичні рекомендації
- •Показники використання тракторного парку
- •Показники використання комбайнів
- •Показники використання автотранспорту Показники інтенсивності використання
- •Рекомендована література
- •Практичні завдання
- •Збиральна площа зернових – 2280 га
- •Тема 8 . Інвестиції та капітальні вкладення аграрних підприємств Методичні рекомендації
- •Контрольні запитання
- •Рекомендована література
- •Бень т. Методи визначення економічної ефективності інвестицій: порівняльний аналіз // Економіка України.- 2006.-№6, с. 41 – 46.
- •Практичні завдання
Тема 8 . Інвестиції та капітальні вкладення аграрних підприємств Методичні рекомендації
При вивченні теми необхідно:
засвоїти сутність понять «інвестиції», «інвестиційна діяльність підприємства» та «капітальні вкладення»;
ознайомитися з основними напрямами інвестицій та капітальних вкладень;
розглянути особливості методики визначення ефективності капітальних вкладень, навчитися визначати показники та виявляти фактори підвищення ефективності капітальних вкладень.
Значну частину обсягу фінансових коштів підприємств становлять інвестиції – всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об’єкт підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток (дохід) або досягається соціальний ефект.
Серед усіх напрямів інвестиційної діяльності аграрних підприємств провідне місце займають капіталовкладення, під якими розуміють витрати на будівництво нових тваринницьких комплексів, будівель, споруд, переробних виробництв. Їх розширення і реконструкцію, придбання техніки, обладнання, інвентаря, закладання багаторічних культурних насаджень та їх вирощування, формування основного стада, на меліорацію земель й охорону довкілля [ 4, с. 378 ].
У практиці господарювання підприємств приймаються різноманітні рішення, пов’язані з інвестуванням виробництва й соціальної інфраструктури. В зв’язку з цим на практиці прийнято розрізняти загальну (абсолютну) та порівняльну (оцінку доцільності) ефективності капітальних витрат [6, с. 179-181]. Абсолютна ефективність капітальних витрат показує загальну величину їх віддачі (їх результативність). Її розрахунки потрібні для оцінки очікуваного або фактичного ефекту від реальних інвестицій за певний період часу. Абсолютну ефективність характеризують два взаємопов’язані показники:
1. прямий – коефіцієнт економічної ефективності (прибутковості) капітальних витрат Ер
для окремих проектів (форм відтворення основних засобів діючих підприємств):
приріст прибутку (зниження собівартості)
Ер = --------------------------------------------------; ( 8.1)
капітальні вкладення
Приріст прибутку визначається як різниця величини прибутку за останній рік попереднього та розрахункового періодів ( в аграрних підприємствах – як середньорічний приріст прибутку), а капітальні вкладення враховуються сумарно за порівнянними цінами без будь-яких вирахувань.
для підприємств (окремих виробничих об’єктів, що будуються):
загальна сума прибутку
Ер = ----------------------------------------------------------. ( 8.2)
кошторисна вартість проекту (капітальні вкладення)
Розрахункові значення коефіцієнтів Ер порівнюють з нормативним Ен. Проект капітальних вкладень визнають доцільним (ефективним) за умови, коли Ер > Ен.
2. обернений – період (строк) окупності капітальних вкладень Т р:
Т р = 1 / Ер (8.3)
Порівняльна ефективність реальних інвестицій, основу якої становить вибір економічно найдоцільнішого проекту капітальних вкладень, визначається через обчислення показника зведених витрат (Z ):
Z = В пот. і + Ен Кі → min, ( 8.4)
де В пот.і – поточні витрати (собівартість всієї продукції) за і –тим проектом (варіантом);
Кі – капітальні вкладення за і –тим проектом ( варіантом)
або
Z = (С і + Ен К пит.і ) Q i→ min, ( 8.5)
де Сі – собівартість одиниці продукції за і-тим варіантом.
К пит.і – питомі капітальні витрати (на 1 ц продукції) за і-тим варіантом,
Q і- обсяг виробленої продукції за і-тим варіантом.
Проект (варіант) капітальних вкладень із найменшими зведеними витратами буде найдоцільнішим з економічної точки зору. Даний метод базується на припущенні, що вкладення здійснюються одноразово в повному обсязі.
Порівнювані проекти часто відрізняються один від одного розподілом інвестицій за термінами їх здійснення або тривалістю створення виробничих об’єктів. Тому економічну ефективність капітальних вкладень визначають з урахуванням чинника часу, тобто проводять розрахунок впливу неодночасності капітальних витрат на їх ефективність. Для цього інвестиції більш пізніх років приводять до одного розрахункового року (як правило, це перший рік інвестування) множенням їх на спеціальний коефіцієнт α:
α = 1 / (1 + h п ) t-1 , (8.6)
де h п - норматив приведення різночасних витрат, що дорівнює 0,08;
t – період приведення (t – й рік).
За розрахунками згідно формули (8.8) коефіцієнти приведення мають такі значення для відповідних років:
перший – 1.0;
другий – 0,926;
третій - 0.857;
четвертий – 0.793;
п’ятий – 0.734;
...
десятий – 0,5.