
- •Тема 1. Значення та місце філософії права в системі юридичних наук.
- •Філософія права в системі юридичних наук.
- •Відмінні риси філософії права та соціології права:
- •Предмет філософії права.
- •Структура філософії права.
- •4. Функції філософії права.
- •Тема 2. Гносеологія права.
- •2. Специфіка процесу правового пізнання. … і можливості пізнання правової реальності.
- •3.Взаємозв’язок гносеології права з онтологією.
- •Відмінності:
- •4.Сутність методології права.
- •Тема 2. Ч.2. Гносеологія права.
- •2. Способи обґрунтування права.
- •3.Екзистенціалізм, феноменологія, герменевтика права.
- •Тема 3. Онтологія права (ч.1)
- •Онтологічна природа права.
- •Теологічні погляди на сутність права.
- •Природне вчення.
- •Леоністичний підхід.
- •Соціологічний напрямок.
- •3. Правова реальність.
- •4.Право та комунікація. Право і правовий текст.
- •Тема 3. Ч.2 Онтологія права.
- •2.Форми буття права, ідея права, закон, правове життя.
- •3.Легістська онтологія права. Природно-правова онтологія. Ліберитарно-правова онтологія. Онтологія права інституціонального.
- •2.Людина, особа, громадянин: співвідношення категорій.
- •3.Право як форма буття, та забезпечення прав людини.
- •4.Права людини і громадянина: співвідношення.
- •5.Концепції прав людини і громадянина.
- •6.Об’єктивне та суб’єктивне право.
- •Тема 5. Аксіологія права.
- •Соціальні цінності і право.
- •3.Рівність, свобода, справедливість як аксіологічні аспекти права.
- •4.Справедливість і свобода як головні сутнісні риси права.
- •Модуль іі. Проблеми застосування правових норм.
- •Тема 1. Форми реалізації права і форми правової поведінки.
- •Форми реалізації правових норм і їх загальна характеристика: виконання, дотримання, використання і застосування правових норм як особлива форма реалізації права.
- •Взаємозв’язок різноманітних форм реалізації права і видів правомірної поведінки особи. Поняття правомірної поведінки особи. Класифікація видів правомірної поведінки (діяльності) особи.
- •Тема 2. Застосування правових норм.
- •Підстави застосування права.
- •Правове регулювання та правовий вплив.
- •5.Механізм та стадії застосування права.
- •6.Акти правозастосування.
- •Усвідомлення змісту норми права (прийоми тлумачення)
- •Результати тлумачення (тлумачення норм права за обсягом)
- •5.Інтерпретаційні акти: юридична природа, поняття, види.
- •6.Нормативно-правові акти, акти застосування права та інтерпретаційні акти: співвідношення.
- •7.Акти Конституційного Суду України в системі національного законодавства.
- •Види прогалин та шляхи їх усунень.
- •Колізії у праві: поняття, причини, види.
- •Колізійні норми.
- •Шляхи усунення колізій у законодавстві.
- •Аналогія права: поняття та логічна основа.
- •3.Співвідношення аналогії права та аналогії закону.
- •Спільні риси:
- •4.Особливості аналогії у правозастосуванні: вимоги та стадії.
Аналогія права: поняття та логічна основа.
Аналогія права застосовується, коли суспільне відношення, яке потребує юридичного впливу, не врегульоване жодною нормою і відсутня норма, яка регулює схожі відносини. Це вирішення справи на основі принципів та загального смислу.
Логічну основу аналогії права складає сукупність прийомів та логічних методів, а саме:
- висновки на підставі тотожності. Встановивши тотожність двох явищ, можливо властивості та ознаки одного з них перенести без змін на інше;
- висновки від особливого до загального (індукція) – використовують для виокремлення із сукупності норм, регулюючих рід (вид) суспільних відносин, загального положення, яке є керівним при оцінці окремих відносин;
- висновки «a fortiori» (тим більше): існують трьох різновидів:
а) хто уповноважений уповноважений чи зобов’язаний до більшого, той уповноважений чи зобов’язаний до меншого;
б) кому заборонено менше, тому заборонено однорідно більше;
в) що вимагається для меншого, те зобов’язано для однорідно більшого;
- висновки по аналогії є одним із логічних прийомів заповнення прогалин при аналогії права. Ці висновки визначають зв’язки між найбільш близькими, схожими суспільними відносинами між способами їх юридичного опосередкування. Таким чином, аналогія допомагає встановити єдиний принцип правового регулювання відносин;
- висновки від протилежного – для визначення меж дії та специфіки правової норми, її властивостей застосування. Зміст – з правового припису, що регулює певне суспільне відношення, виводиться припис, необхідний для регулювання протилежного за змістом відношення;
- висновки від загального до одиничного (дедукція) застосовується для виокремлення із правового масиву конкретного юридичного припису, який покладається в основу вирішення випадку, не передбаченого нормами права.
3.Співвідношення аналогії права та аналогії закону.
Для аналогії права і закону притаманне співвідношення, що обумовлюється наявністю спільних та відмінних рис цих категорій.
Спільні риси:
аналогія закону та права є засобом подолання прогалин;
вони є структурними підрозділами правової системи;
вони є засобами забезпечення функціонування права як динамічної категорії;
мають процедурно-процесуальний характер;
забезпечують оперативне вирішення випадків нерегламентованих нормами права;
характеризуються наявністю визначених умов застосування;
є елементами механізму правового регулювання;
забезпечують своєчасне реагування на зміну чи появу нових суспільних відносин, які потребують правового впливу;
забезпечують стабільність та динамічність права, як засобу надання суспільним відносинам рис системності.
Відмінні риси:
-
Аналогія закону
Аналогія права
Визначається схожістю відносин;
Визначається логічними прийомами;
Передбачає застосування норми, яка регулює схожі відносини;
Передбачає застосування загальних принципів права;
Застосуванню підлягають норми тієї ж чи суміжної галузі;
Застосовується загальні принципи, принципи галузі чи інституту;
Правову основу складає норма права;
Правову основу складає ідея, що характеризується як принцип;
Принципи права відіграють допоміжну роль;
Правові принципи є основою формування припису;
Передбачає прогалини у нормах права;
Передбачає відсутність правових норм;
Передбачає норми, яка вже існує;
Має творчий характер, оскільки створює норму на основі загальної ідеї.