2. Аналогія права: поняття та логічна основа.

Аналогія права застосовується, коли суспільне відношення, яке потребує юридичного впливу, не врегульоване жодною нормою і відсутня норма, яка регулює схожі відносини. Це вирішення справи на основі принципів та загального смислу.

Логічну основу аналогії права складає сукупність прийомів та логічних методів, а саме:

- висновки на підставі тотожності. Встановивши тотожність двох явищ, можливо властивості та ознаки одного з них перенести без змін на інше;

- висновки від особливого до загального (індукція) – використовують для виокремлення із сукупності норм, регулюючих рід (вид) суспільних відносин, загального положення, яке є керівним при оцінці окремих відносин;

- висновки «a fortiori» (тим більше): існують трьох різновидів:

а) хто уповноважений уповноважений чи зобов’язаний до більшого, той уповноважений чи зобов’язаний до меншого;

б) кому заборонено менше, тому заборонено однорідно більше;

в) що вимагається для меншого, те зобов’язано для однорідно більшого;

- висновки по аналогії є одним із логічних прийомів заповнення прогалин при аналогії права. Ці висновки визначають зв’язки між найбільш близькими, схожими суспільними відносинами між способами їх юридичного опосередкування. Таким чином, аналогія допомагає встановити єдиний принцип правового регулювання відносин;

- висновки від протилежного – для визначення меж дії та специфіки правової норми, її властивостей застосування. Зміст – з правового припису, що регулює певне суспільне відношення, виводиться припис, необхідний для регулювання протилежного за змістом відношення;

- висновки від загального до одиничного (дедукція) застосовується для виокремлення із правового масиву конкретного юридичного припису, який покладається в основу вирішення випадку, не передбаченого нормами права.

3.Співвідношення аналогії права та аналогії закону.

Для аналогії права і закону притаманне співвідношення, що обумовлюється наявністю спільних та відмінних рис цих категорій.

Спільні риси:

1. аналогія закону та права є засобом подолання прогалин;

2. вони є структурними підрозділами правової системи;

3. вони є засобами забезпечення функціонування права як динамічної категорії;

4. мають процедурно-процесуальний характер;

5. забезпечують оперативне вирішення випадків нерегламентованих нормами права;

6. характеризуються наявністю визначених умов застосування;

7. є елементами механізму правового регулювання;

8. забезпечують своєчасне реагування на зміну чи появу нових суспільних відносин, які потребують правового впливу;

9. забезпечують стабільність та динамічність права, як засобу надання суспільним відносинам рис системності.

Відмінні риси:

Аналогія закону	Аналогія права
Визначається схожістю відносин;	Визначається логічними прийомами;
Передбачає застосування норми, яка регулює схожі відносини;	Передбачає застосування загальних принципів права;
Застосуванню підлягають норми тієї ж чи суміжної галузі;	Застосовується загальні принципи, принципи галузі чи інституту;
Правову основу складає норма права;	Правову основу складає ідея, що характеризується як принцип;
Принципи права відіграють допоміжну роль;	Правові принципи є основою формування припису;
Передбачає прогалини у нормах права;	Передбачає відсутність правових норм;
Передбачає норми, яка вже існує;	Має творчий характер, оскільки створює норму на основі загальної ідеї.