34Надавали обгрунтуванню логічного мислення, розробці методів пізнання, таких, як дедукція, гіпотеза, індукція, аналогія речей та аналогія понять.

Названі вище школи зумовлювали тривалий час спрямованість стародавньокитайської філософської думки, тоді як школи законників, номіналістів, натурфілософів займалися вивченням окремих вузькоспеціальних проблем, які висунули даосизм та конфуціанство, користуючись впливом в міру зростання цікавості до них, як це ми бачимо по відношенню до школи легістів, котра після об'єднання китайських царств в єдину централізовану державу стає пануючою, приводячи до короткочасної заборони конфуціанства та даосизму. Загалом стародавньокитайська філософія зароджувалася в надрах релігійно-міфологічного світогляду, що освячувало систему панування родової знаті й перших, етапів становлення державності. Звідси відмінність між філософією та природничими науками, що звужувало сферу її предмета.