1.1. Основні психолого-педагогічні вимоги до використання інформаційно-комунікаційних технологій у навчально-виховному процесі початкової школи

За визначенням О.Я. Савченко, «молодший шкільний вік — перехідний період, у якому проявляються риси дошкільного дитинства і типові особливості школяра, вік багатий на приховані можливості розвитку, які дуже важливо своєчасно помічати й підтримувати. Це час, коли закладаються основи багатьох психічних якостей. Особливо вдум ливо слід ставитися до вікових особливостей фізичного і психічного розвитку дітей, що дасть учителеві можливість цілеспрямоннпо, оі«:і шкоди для вихованців організовувати їх якісне навчання» [8,11].

Більшість недоліків у застосуванні інформаційно-комунікаційних технологій у початковій школі пов'язані з відсутністю розуміння особливостей психічного і фізіологічного розвитку дітей даної вікової категорії, організацією навчального процесу без врахування цих особливостей. Учителі інформатики старших класів, яких залучають до формування в учнів початкових класів елементарної комп'ютерної грамотності, намагаються формально перенести не тільки основний зміст, але й форми та методи організації навчального процесу із старшої школи в молодшу. Пропонується до вивчення в початковій школі і двійкове кодування, і призначення центрального процесора та пам'яті комп'ютера [82]. Дітей заставляють заучувати на пам'ять довгі означення, а за відсутності підручників і посібників, створювати конспекти теоретичних відомостей, готувати багатосторінкові реферати. Пропонується, наприклад, створити як опорну таку схему основних складових частин комп'ютера [3]:

Рис.

Ця схема не зовсім коректна з наукової точки зору, а деякі призначення окремих складових, наприклад адаптерів, не зовсім зрозуміла і старшокласникам. Тому дуже важливо знати особливості розвитку дитини в молодшому шкільному віці.

12

У цьому віці продовжується функціональний розвиток нервової і серцево-судинної систем, органів дихання тощо. Цей розвиток відбувається відносно спокійно і рівномірно порівняно з підлітковим віком. Кістково-сполучний апарат відзначається гнучкістю завдяки наявності в кістках значної кількості хрящів. Інтенсивно зростає м'язова система, що супроводжується зростанням сили дітей і сприяє здатності організму до тривалої діяльності і розвитку координації рухів. Проте дрібні м'язи кисті в першокласників розвиваються ще повільно [81].

Значні зміни порівняно з дошкільним віком проявляються в психіці молодших школярів. Нервові процеси стають рухливішими, діти можуть швидко змінювати поведінку відповідно до обставин, легше звикають до нових видів діяльності. У них яскраво виявляється наслідувальність. Молодші школярі схильні до приучування та емоційного сприймання. Особливістю їхньої розумової діяльності є те, що вони часто обмежуються сприйняттям зовнішніх ознак, понять, явищ. За влучним виразом О.Я. Савченко, «Ніби губка, вбирають знання, але не завжди усвідомлено. Такі вікові особливості, як беззастережне підкорення авторитетові, підвищена сприйнятливість, вразливість, багато в чому визначають навчальні досягнення молодших школярів» [81].

У психолого-педагогічній літературі є кілька поглядів на процес формування в дітей логічного й абстрактного мислення або за висловом Г.С. Костюка на те, як «у дітей здійснюється перехід від сприймання предметів до розуміння їх відношень» [37]. Ж. Піаже відзначав, що дитина починає оперувати логічними конструкціями у віці 14-15 років в умовах стихійного соціального досвіду. Формальний підхід до висновків Ж. Піаже дозволив противникам впровадження інформатики в початковій школі [103] стверджувати, що якщо логічне мислення в молодших школярів у повному обсязі не сформовано, то пропедевтика інформатики в початковій школі буде вести до формалізації отриманих знань. Водночас не враховується ні те, що сам Ж. Піаже стверджував [69], що само по собі логічне мислення не формується, воно формується або на стихійній основі в результаті досвіду життєвих ситуацій, у які потрапляє дитина, або як результат навчання — цілеспрямованого процесу розв'язання циклу спеціально підібраних завдань. Не враховується також і те, що існуючі програми і підручники початкової школи з математики, мови, технологій, курсу «Я і Україна», містять цілі комплекси завдань, які якраз і розвивають логічне і абстрактне мислення, наприклад, елементи алгебри є складовою початкового курсу математики.

13

Українська школа базується на вченнях психологів Л.С. Виготсько-го, Г.С. Костюка, О.М. Леонтьєва та інших, які вважають, що поява логічних операцій в досвіді особистості обумовлюється передачею знань і логічного досвіду у процесі спілкування і навчання. Розвиток дитини визначається засвоєнням ним зразків суспільно-історичного досвіду. Людина не народжується з готовими формами мислення, здатність логічно мислити формується в неї протягом усього життя, і для її повноцінного розвитку необхідні спеціальні умови, які повинні бути створені в процесі навчання. «Перехід дітей від нижчих до вищих ступенів сенсорного розвитку залежить не просто від віку, а передусім від того, в які види діяльності діти включаються, як змінюється характер цієї діяльності і ті вимоги, що їх прямо чи опосередковано ставлять дорослі до дітей в міру зростання їхніх фізичних і психічних сил» [37].

«Навчання — ... цілеспрямований процес взаємодії між учителем та учнями з метою їхнього розвитку, освіти і виховання» [81]. Процес навчання залежить від багатьох факторів і умов. Найголовніші з них: соціально-економічні фактори, загальнопедагогічні, психологічні, дидактичні, методичні умови [81].

Завдання вчителя — забезпечити реалізацію вимог Державного стандарту початкової загальної освіти [18], всебічний розвиток молодших учнів та повноцінне оволодіння ними всіма компонентами навчальної діяльності. Інформацшно-комунікаоійні технології виступають як засіб для досягнення цих цілей. Однак, слід зауважити, що тільки наявність найсучасніших засобів не забезпечує позитивних результатів навчальної діяльності. Тільки вчитель, який добре володіє методикою використання ГКТ в навчальному процесі, бачить їх місце в системі засобів навчання, знає особливості використання на уроках різних типів і на різних їх етапах, розуміє переваги застосування ІКТ для реалізації цілей навчання і виховання, зможе не тільки добитися позитивних результатів в навчанні молодших школярів, але й підготувати їх до викликів сучасного інформаційного суспільства і майбутнього суспільства знань.

Використання інформаційно-комунікаційних технологій у навчально-виховному процесі початкової школи повинно бути підпорядковано як основній меті навчання, так і конкретним завданням, які розв'язує вчитель у ході навчального заняття. Водночас повинні бути враховані фактори й умови, які впливають на навчальний процес, забезпечено дотримання санітарно-гігієнічних умов та техніки безпеки.

14

Під час використання ІКТ в початковій школі слід не допускати тих помилок, які проявилися ще під час перших етапів інформатизації освіти і на які вказують дослідження лабораторії «Інформатизації початкової школи» Інституту електронних програмно-методичних засобів навчання Російської Академії Освіти:

• організовуючи пропедевтику інформатики за безмашинним варіантом, учителю важко сформувати інформаційну культуру і компетентність учнів. Відсутність головного мотиваційного засобу — комп'ютера — негативно впливає на пізнавальні інтереси дітей, а також на засвоєння теоретичних основ пропедевтичного курсу інформатики;

• через завантаженість шкільного кабінету інформатики учні початкової школи не мають систематичного доступу до комп'ютерів для проведення навчальних занять з інших предметів, при цьому обладнання кабінетів не пристосовано до занять молодших школярів;

• під час проведення уроків з учнями 1-4-их класів учителем інформатики старших класів, який не має спеціальної підготовки для роботи з дітьми цього віку, часто виникають психолого-педагогічні і методичні проблеми. Такий вчитель не в змозі забезпечити інтеграцію пропедевтичного курсу інформатики з навчальними предметами початкової школи;

• під час уроків, які проводить учитель початкових класів, який слабо володіє засобами ІКТ або методикою їх застосування, дидактичні цілі уроку, як правило, не досягаються. Ефективність занять може навіть знижуватись порівняно із звичайними уроками;

• дуже часто грубо порушуються санітарно-гігієнічні умови застосування ІКТ в навчальному процесі для цієї вікової категорії;

• техніка, що використовується, застаріла, з поганими технічними характеристиками, що негативно впливає на стан здоров'я дітей;

• у разі самостійної розробки педагогічних програмних засобів учителями або учнями старших класів не враховуються вимоги до сприйняття і демонстрації засобів навчання, психолого-педагогічні вимоги до оформлення і структурування навчального матеріалу в ППЗ;

• під час організації позакласної навчальної роботи або як заохочення на уроках школярам пропонуються ігри з нав'язаним темпом дій, агресивним сюжетом, неадекватним оцінюванням, що негативно впливає на психічний стан дитини;

15

— учителі в оцінюванні приділяють перебільшену увагу комп'ютер ним засобам контролю знань учнів, не займаючись розвитком зв'язно го діалогічного і монологічного мовлення, розвитком письма. Водночас комп'ютерні тести не відповідають вимогам тестового контролю і не за безпечують реалізацію дидактичних функцій контролю.

Ось питання, які повинен задати собі вчитель перед плануванням використання ІКТ на уроці:

• Для чого я буду їх використовувати?

• Яка їх перевага перед іншими засобами?

• Який позитивний результат використання ІКТ я отримаю (з точки зору вчителя; учня)?

І тільки після усвідомлення необхідності ІКТ на даному уроці слід продовжити підготовку матеріалів до уроку.

Багаторічні спостереження за уроками з використанням ІКТ, власний педагогічний досвід вказують на те, що епізодичне використання ІКТ на уроках дуже нераціональне. На підготовку до такого уроку витрачається більше часу, ніж на підготовку до десяти звичайних. Учителю в терміновому порядку доводиться ознайомлюватися з різними комп'ютеризованими засобами, готувати дидактичний матеріал, презентації, завдання або й цілу програму для комп'ютерного тестування і ще багато-багато чого. Під час уроку вчитель дуже знервований, бо не впевнений, що правильно натисне ту чи іншу кнопку, не знає, як повернутися до попереднього слайду або повторити відеозапис. Весь підготовлений матеріал в подальшому, як правило, не використовується, бо вчитель не хоче повторення всіх переживань або комп'ютерний клас у день проведення уроку з цієї теми вже недоступний.

Тільки коли використання ІКТ стає необхідністю навчальної діяльності учителя, бо підготувати конспект уроку разом з презентацією до уроку йому простіше на домашньому комп'ютері, бо в Інтернеті знайдені такі ілюстрації, які можуть бути прекрасно представлені на екрані за допомогою проектора, бо словниковий диктант можна заздалегідь на-диктувати на диктофон МР-плеєра і потім відтворити в класі за допомогою комп'ютера, бо в минулому році була підготовлена добра тестова комп'ютерна програма і немає сенсу створювати іншу і витрачати час, ми перестанемо потроху агітувати за використання ІКТ і почнемо обговорювати професійні питання особливостей їх використання.

16