Структура передчасної смертності від серцево–судинних захворювань, новоутворень та внаслідок зовнішніх причин в Україні та країнах Європейського Союзу
На відміну від України, у країнах Євросоюзу найвагомішою причиною передчасної смерті були новоутворення, із значним відривом випереджаючи навіть суму наступних за рангом причин (табл. 2).
Таблиця 2. Структура смертності населення у віці 0–64 роки в Україні та країнах ЄС (стандартизований показник (євростандарт) на 100 тис. населення, 2008 р.)
Причини |
Україна |
ЄС |
||
k |
% |
k |
% |
|
Всі причини |
629,3 |
100 |
216,7 |
100 |
Хвороби системи кровообігу |
224,0 |
35,6 |
48,8 |
22,5 |
Новоутворення |
102,0 |
16,2 |
76,3 |
35,2 |
Зовнішні причини |
129,3 |
20,5 |
31,0 |
14,3 |
Треба підкреслити, що значущість окремих причин смертності упродовж останніх років зазнала в нашій країні певних змін. Так, якщо у 1989 р. у структурі передчасної смертності населення України новоутворення посідали друге місце, а зовнішні причини незначно їм поступалися (25,1 та 21,6%), то нині частка смертності від зовнішніх причин практично не змінилася, але перемістилася на друге місце. Це пояснюється не тільки зниженням рівня смертності внаслідок новоутворень, а й підвищенням рівня смертності від зовнішніх причин: тобто частина людей помирає у відносно молодому віці від неприродних причин або внаслідок серцево–судинних захворювань.
Висновки невтішні: якщо рівень смертності всього населення від хвороб системи кровообігу (ХСК) утричі вищий порівняно з країнами Європейського Союзу, то передчасної – більш ніж у чотири рази. Взагалі ж серцево–судинна патологія має в нашій країні найбільшу значущість у формуванні смертності.
Таблиця 3. Групи факторів, які можуть впливати на атерогенез у хворих на РА.
Традиційні фактори ризику |
Фактори хронічного запалення, аутоімунні |
Медикаментозна терапія |
Малорухомий стиль життя |
СРБ |
Метотрексат |
Паління |
ІЛ-6 |
Глюкокортикостероїди |
Цукровий діабет |
ТНФ-а |
Азатіоприн |
Дисліпідемія |
Металопротеїнази |
НПЗП |
Ожиріння |
Антитіла до фосфоліпідів |
Інші |
Спадкові |
Th1-хелпери |
|
Шкідливість тютюнового диму один із факторів захворювань серцево-судинними захворюваннями.
Всі форми вживання тютюну, включаючи паління сигарет, сигар, трубок, жувального або нюхального тютюну, а також вплив продуктів його згоряння на тих, хто не палить (пасивне або вимушене паління), значно збільшують захворюваність і передчасну смертність, зумовлену захворюваннями серцево-судинної системи. Так, коронарна хвороба серця (КХС), артеріальна гіпертензія, облітеруючий ендартеріїт та їх наслідки (інфаркт міокарда, інсульт, застійна серцева недостатність) у завзятих курців спостерігається в 3-4 рази частіше, ніж рак легень.
В складі сигаретного паперу основна частка належить кальцію – близько 20-25% всього його вмісту в сигареті. Решта хімічних елементів в складі сигаретного паперу – це бром і важкі метали. Серед них найбільше стронцію (1,54 мкг в легких і 1,77 мкг в класичних сигаретах), у 1,5-2 рази менше – заліза (1,13 і 0,87 мкг, відповідно), приблизно однакова кількість свинцю, цинку і міді (табл. 4).
Таблиця 4. Середня концентрація деяких хімічних елементів в тютюні, фільтрі, сигаретному папері та димі однієї викуреної сигарети класичного («Magna classic») і легких («Chesterfield lights», «Bond lights», «Marlboro lights») сортів (в мкг на 1 сигарету)
Хіміч- ний елемент |
Тютюн |
Фільтр |
Всього в сигареті |
Сигаретний дим |
||||
Класичні сиг. |
Лег. сиг. |
Класичні сиг. |
Лег. сиг. |
Класичні сиг. |
Лег. сиг. |
Класичні сиг. |
Лег. сиг. |
|
S |
2064,04 |
993,11 |
78,05 |
86,79 |
2142,09 |
1079,9 |
1281,07 |
288,41 |
Cl |
421,70 |
158,14 |
5,12 |
8,63 |
426,82 |
166,77 |
221,18 |
31,49 |
К |
11098,2 |
9615,9 |
41,60 |
9,19 |
11139,84 |
9625,1 |
5721,28 |
3778,3 |
Ca |
7146,73 |
4619,8 |
8,95 |
6,65 |
8847,96 |
6159,7 |
6067,50 |
3717,9 |
Br |
70,53 |
67,81 |
0,07 |
0,08 |
71,47 |
68,05 |
40,22 |
36,86 |
Sr |
65,44 |
50,23 |
0,12 |
0,04 |
67,33 |
51,81 |
25,51 |
14,87 |
Cr |
1,83 |
2,32 |
0,31 |
0,44 |
2,14 |
2,76 |
1,8 |
2,15 |
Cd |
0,07 |
0,05 |
0,01 |
0,01 |
0,08 |
0,06 |
0,07 |
0,05 |
Mn |
32,81 |
40,02 |
0,04 |
0,04 |
32,85 |
40,06 |
22,65 |
30,14 |
Fe |
117,52 |
127,49 |
2,77 |
3,20 |
121,16 |
131,82 |
88,73 |
92,80 |
Pb |
1,15 |
0,91 |
0,08 |
0,08 |
1,27 |
1,03 |
0,74 |
0,66 |
Zn |
18,07 |
18,57 |
0,12 |
0,21 |
18,27 |
18,92 |
11,33 |
10,83 |
Cu |
7,69 |
7,24 |
0,28 |
0,40 |
8,04 |
7,71 |
4,66 |
5,22 |
Ефекти серцево-судинної системи, які виникають в результаті вдихання сигаретного диму, умовно поділяються на негайні (розвиток спазму артерій, підвищення артеріального тиску, зміна частоти серцевих скорочень тощо) і віддалені, зумовлені його тривалою кумулятивною дією.
Серед причин смертності в Україні традиційно лідирують хвороби системи кровообігу, новоутворення та зовнішні причини (табл. 5).
Таблиця 5. Розподіл померлих за окремими причинами смертності за 2008-2009 рр.
|
2008 |
2009 |
||
Осіб |
На 1 млн. населення |
Осіб |
На 1 млн. населення |
|
Всього померлих |
689513 |
1628,2 |
643956 |
1527,7 |
Внаслідок туберкульозу |
94,01 |
22,2 |
7675 |
18,2 |
СНІД |
4534 |
10,7 |
4734 |
11,3 |
Новоутворення |
81567 |
192,6 |
80837 |
191,8 |
Хвороби системи кровообігу |
438064 |
1034,4 |
419178 |
994,5 |
Хвороби нервової системи |
6772 |
16,0 |
5755 |
13,7 |
Зовнішні причини |
55855 |
131,9 |
44178 |
104,8 |
Станом на 01.01.2009 р. середній вік українців склав 40,1 роки, зокрема чоловіків – 37,3 роки, жінок – 42,5 роки. «Наймолодшою» областю України стала Закарпатська, де середній вік населення – 36,2 роки. Найбільший середній вік населення зафіксовано в Чернігівській області – 42,7 роки. В цілому за 1992-2009рр. практично не змінилася питома вага населення у вікових групах 15-24 і 45-64 років, у віковій групі 0-14 років чисельність населення скоротилася на 40,9%, а у віковій групі 65 і старше – збільшилася на 12,4%.
Показники смертності та народжуваності за 2009 р. в територіальному розрізі представлені наступними даними (табл. 6):
Таблиця 6. Данні про кількість народжених і померлих за січень-жовтень 2009 р.
|
Новонароджені, осіб |
Померлі, осіб |
Природний приріст, осіб |
Україна |
432361 |
586854 |
-154493 |
Автономна Республіка Крим |
19782 |
23674 |
-3892 |
Вінницька |
15216 |
22289 |
-7073 |
Волинська |
12850 |
12105 |
745 |
Дніпропетровська |
31516 |
45794 |
-14278 |
Донецька |
36724 |
62504 |
-25780 |
Житомирська |
12819 |
18198 |
-5378 |
Закарпатська |
15357 |
12929 |
2428 |
Запорізька |
15604 |
23560 |
-7956 |
Івано-Франківська |
14699 |
14594 |
105 |
Київська |
17402 |
23492 |
-6540 |
Кіровоградська |
9198 |
14846 |
-5648 |
Луганська |
18374 |
32681 |
-14307 |
Львівська |
25430 |
27080 |
-1650 |
Миколаївська |
10999 |
15558 |
-4559 |
Одеська |
24549 |
29542 |
-4993 |
Полтавська |
12325 |
22275 |
-9950 |
Рівненська |
14636 |
12708 |
1928 |
Сумська |
8969 |
17602 |
-8633 |
Тернопільська |
10474 |
13029 |
-2555 |
Харківська |
23034 |
35541 |
-12507 |
Херсонська |
10331 |
13920 |
-3589 |
Хмельницька |
12392 |
18088 |
-5696 |
Черкаська |
10620 |
18261 |
-7641 |
Чернівецька |
9288 |
9656 |
-368 |
Чернігівська |
8872 |
18376 |
-9504 |
У 2009 р. за показником природного приросту населення лідерами є м. Київ, Закарпатська та Рівненська області, аутсайдерами – великі промислові області: Донецька, Луганська, Дніпропетровська.
Проблема вивчення епідеміології ішемічної хвороби серця (ІХС) є актуальною з огляду на високий рівень смертності та інвалідності внаслідок цієї патології. Відомо, що за період 1996–1997 рр. смертність від ІХС зросла на 11,2 % у чоловіків та на 14,7 % – у жінок [4]. Первинна інвалідність внаслідок ІХС становить у цілому по країні 31,7 % усіх випадків інвалідності внаслідок хвороб системи кровообігу, в м. Києві цей показник сягає 39 % [4]. У цих умовах вивчення впливу факторів ризику, зокрема радіаційного фактора, на розвиток ІХС набуває дедалі більшого значення. Є повідомлення про підвищений ризик розвитку ІХС у радіаційного опромінених осіб [1, 2, 3]. Для висвітлення цієї проблеми ми використали результати обстеження когорти учасників аварійних робіт на Чорнобильській АЕС у 1986–1987 рр.
За допомогою рангового аналізу встановлено наявність зв’язку між періодом обстеження (роком обстеження) і поширеністю ІХС (Rank R=0,096 при t=3,59 і Р<0,001) (рис. 2).
Рисунок. 2 Частота розвитку ІХС у динаміці для різних вікових груп
Достовірне зростання в цілому частоти розвитку різних форм ІХС відбувалося за рахунок її зростання в усіх вікових групах УЛНК в 1986–1987 рр. (Rank R – залежно від групи – 0,128–0,185, Р<0,001), крім групи УЛНК віком 60 років і більше на момент обстеження (Р=0,64). Відсутність зростання частоти розвитку ІХС для найстаршої вікової групи пояснюється високою вихідною частотою розвитку ІХС для цієї групи.
Встановлено, що середній вік УЛНК з ІХС становив 56,45 року, УЛНК без ІХС – 44,8 року (t=20,28, Р<0,0001). Таким чином, як і очікувалося, виявлено зв’язок між віком обстежених і частотою розвит ку ІХС. Подібна закономірність для неопромінених осіб відома: зростання ризику розвитку ІХС з віком продовжують фіксувати нові популяційні дослідження [ 5].
Відзначено достовірний зв’язок між поширеністю ІХС і приналежністю до вікової групи на момент опромінення. Для УЛНК старшого віку абсолютний ризик розвитку ІХС був достовірно вищим (табл. 7). Подібна закономірність також була прогнозована заздалегідь, з огляду на відоме зростання поширеності ІХС з віком.
Таблиця 7. Частота розвитку ІХС (випадків на 1000 осіб) в обстеженій групі УЛНК залежно від віку у період опромінення.
Вік на період опромінення, років |
£2 |
Р |
||||
До 30 |
30-39 |
40-49 |
50-59 |
60 і більше |
||
19,87 |
99,35 |
299,54 |
579,23 |
833,33 |
302,35 |
<0,0001 |
Проаналізовано вплив радіаційного опромінення на поширеність ІХС. Доза зовнішнього опромінення УЛНК – хворих на ІХС – була достовірно вищою, ніж в УЛНК, у яких відсутні дані нозології. Середнє дозове навантаження для УЛНК у період 1986–1987 рр., хворих на ІХС, становило 27,78 сЗв, УЛНК без ІХС – 20,56 сЗв (t=3,83, Р<0,001). Встановлено, що відносний ризик розвитку ІХС для осіб, опромінених у дозі 0,45 Зв і більше, становив 1,84 (1,38; 2,44), Р<0,001 порівняно з дозовою групою до 0,05 Зв, у групі опромінених у віці 30–39 років відносний ризик для дозової страти 0,25 – до 0,449 Зв порівняно зі стратою опромінених у дозі до 0,05 Зв становив 2,58 (1,15; 5,8), Р=0,017, а для дозової страти 0,45 і більше Зв – 2,46 (1,02; 5,97), Р=0,039. Таким чином, доведено, що для опромінених у вищій дозі ризик розвитку ІХС є більшим у віддаленому періоді. Подібні результати отримані і іншими авторами.