НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМ. О.О. БОГОМОЛЬЦЯ

Кафедра інформатики та комп’ютерних технологій навчання

Розрахунково-графічна робота

з дисципліни «медична інформатика»

на тему:

«Серцево-судинні захворювання»

Студентки II курсу 19 групи

стоматологічного факультету

Мироненко Я.Г

Київ 2011 р.

Зміст

1. Актуальність роботи

2. Мета роботи

3. Серцево–судинні захворювання: статистика поширеності патології за віком

4. Структура передчасної смертності від серцево-судинних захворювань

5. Шкідливість тютюнового диму – один із факторів захворювань серцево-судинними захворюваннями

6. Показники смертності та народжуваності за 2009 р.

7. Висновок

8. Список використаної літератури

Актуальність теми.

Актуальність теми визначається тим, що погіршення стану здоров’я населення супроводжується скороченням середньої тривалості життя. Різниця у тривалості життя чоловіків та жінок досягає значних цифр. Провідними причинами захворюваності та смертності в нашій державі вже багато років залишаються серцево-судинні захворювання. Хвороби системи кровообігу (ХСК) міцно утримуючи перше місце серед причин смертності в економічно розвинених країнах, впливають на середню тривалість життя і наносять великі економічні збитки суспільству через непрацездатність, інвалідність та передчасну смертність населення потенційно активного віку. За останні 30 років накопичено величезний міжнародний досвід у розумінні механізмів їх розвитку, формуванні концепції факторів ризику (ФР), розробці політики і стратегії профілактики ішемічної хвороби серця (ІХС) і мозкового інсульту. Згідно з теорією серцево-судинного континууму, виникнення основних ХСК передбачає безперервний розвиток патологічного процесу від ФР до смерті хворого. Для успішної профілактики серцево-судинних захворювань (ССЗ) необхідно впливати на більш ранні ланки цього порочного кола, тобто на ФР. На жаль, в Україні спостерігається протилежна тенденція: за останні 20 років захворюваність на ХСК збільшилася в 4 рази, а рівень смертності від них – на 36,5 %. Вкрай несприятливим є «омолодження» серцево-судинної патології. За даними офіційної статистики з 2004 р. ХСК посідають перше місце в структурі причин смерті працездатного населення, випереджаючи травми, отруєння і нещасні випадки. Оскільки рівень летальності від основних ССЗ не змінився, можна припустити, що зростання смертності в основному зумовлене її збільшенням серед осіб з недіагностованими захворюваннями або без серцево-судинної патології, але з різним ступенем ризику смерті від неї. Розглядаючи з цих позицій проблему високої серцево-судинної смертності в країні, стає очевидно, що вирішити її тільки за рахунок широкого впровадження сучасних високотехнологічних способів лікування неможливо.

Мета та задачі дослідження.

На підставі комплексного обстеження людей визначити провідні фактори ризику серцево-судинних захворювань. Розробити заходи ранньої діагностики розвитку серцево-судинних захворювань на підставі визначення провідних факторів їх ризику та ролі порушень в системі агрегатного стану крові. Аналіз впливу доз іонізуючого випромінювання, віку, часу перебування під ризиком на поширеність ІХС у когорті учасників ліквідації наслідків катастрофи на ЧАЕС (УЛНК) у 1986–1987 рр.

Для реалізації поставленої мети необхідно виконати наступні завдання:

1. Вивчити загальний стан здоров’я та фізичного розвитку людей.

2. З’ясувати основні відхилення у стані серцево-судинної системи.

3. Визначити провідні фактори ризику серцево-судинних захворювань у дитячому віці, час їх появи та статеві особливості.

4. Проаналізувати основні статево-вікові особливості змін профілю ризику.

5. Вивчити характер зв’язку окремих ФР зі смертністю від ССЗ та інших хронічних неінфекційних захворювань (ХНІЗ) за даними проспективного спостереження.

6. Аналізувати вплив доз іонізуючого випромінювання, віку, часу перебування під ризиком на поширеність ІХС у когорті учасників ліквідації наслідків катастрофи на ЧАЕС.

Серцево-судинна система головним чином здійснює транспорт крові в замкненій трубчастій системі - кров'яній. До якої відноситься серце-артерії-капіляри-вени-серце. По ній циркулює рідка сполучна тканина - кров. В систтемі крові задіяні і інші органи, такі як печінка (деактивація токсичних речовин), легені (збагачення киснем крові за допомогою процесу, який називається - вентиляція), кровотворні органи (які постійно замінюють загинуваші елементи крові), ендокринні залози (виділяють в кров гормони). Кровоносна система забезпечує обмін речовин в організмі. Вона переносить кисень, який зв'язується з гемоглобіном в легенях, гормони, медіатори, виводить продукти обміну - вуглекислий газ, водні розчини азотистих шлаків через нирки. В серцево-судинній системі виділяють центральний орган - серце, трубки які відводять кров від нього - артерії, трубки, по яких кров іде до серця - вени, і проміжну між ними частину - мікроциркуляторне русло (куди входять артеріоли, прекапіляри, капіляри, посткапіляри і венули).

Серцеві хвороби — це цілий ряд різних захворювань які вражають серце та серцево-судинну систему. Вивченням хвороб серця, їх профілактикою та лікуванням займається кардіологія.

У 2009 р. Україна втратила більш ніж 460 тисяч людських життів внаслідок смертності від серцево-судинних захворювань. Щодо захворюваності на хвороби системи кровообігу в цілому, то у 2009 році було зареєстровано 5.271,8 випадків з діагнозом, встановленим вперше в житті, на 100 000 населення. Відповідно, поширеність серцево-судинних захворювань становила 56.274,0 на 100 000 населення.

У регіональному розрізі найвищими рівнями поширеності хвороб системи кровообігувідрізнялись м. Севастополь, Полтавська, Вінницька, Черкаська, Дніпропетровська, Київська області та м. Київ, тоді як нижчі показники серцево–судинних захворювань зафіксовано у таких регіонах як Закарпатська, Івано–Франківська, Одеська, Вінницька і Дніпропетровська.