Діагноста мотивацій, потреб і очікувань учнів у графічно-дизайнерській діяльності у процесі позашкільної діяльності (у % від загальної кількості учнів)

Мотиваційно - ціннісні орієнтири	Кількість учнів (%)
	1 рік	2 рік	3 рік
Навчальні (зміст, вид діяльності, проф. підготовка та ін.)	25	65	70
Соціальні (спілкування з керівником гуртка і групою)	10	60	75
Творчі (креативність, саморозвиток, самореалізація та ін.)	15	50	90
Особистісні (моральність, воля, критичність, рефлексія та ін.)	15	45	85
Ціннісно-смислові (загальнолюдські та ін.)	10	35	70

У результаті орієнтації учнів у різних видах графічного дизайну було проведено удосконалення програми, яка б відповідала інтересам конкретної групи учнів.

Проведена нами порівняльна діагностика виявила чітко виражене зростання особистісних якостей учнів щодо різних видів графічного дизайну. Динаміка якісних змін учнів під час занять різними видами графічного дизайну протягом трьох років навчання у процесі позашкільної діяльності представлена в таблиці 3.3.5.

Таблиця 3.3.5.

Показники якісних змін учнів під час занять різними видами графічного дизайну у процесі позашкільної діяльності (у % від загальної кількості тих, що навчаються)

№	Показники якісних змін учнів	Кількість учнів (%)
		1 рік	2 рік	3 рік
1	Самостійний вибір конкретного виду графічно-дизайнерської діяльності.	10	65	98
2	Усвідомлене бажання самостійно і якісно працювати у конкретно обраному виді графічного дизайну.	20	40	85
3	Зацікавлена участь у колективних графічних проектах.	40	50	80
4	Зростання пізнавальної і творчої активності до інших видів графічного дизайну.	12	55	75
5	Прагнення вдосконалення і саморозвитку у сфері дизайнерської діяльності.	15	60	80

Зростання якісних змін учнів за всіма показниками, на наш погляд, безпосередньо пов'язане із використанням авторської методики навчання графічного дизайну саме у позашкільних закладах, на відміну від загальноосвітньої школи. У процесі позашкільної діяльності засвоєння пізнавального матеріалу здійснюється шляхом індивідуалізації освітнього процесу, розвитку у дітей концептуальної, пошуково-перетворювальної, проектувальної компетентності у сфері графічно-дизайнерської діяльності. Ми звертали увагу на можливість кожного учня працювати у тому чи іншому виді графічного дизайну, при цьому підтримка з боку педагога була не метою, а лише засобом, умовою, середовищем його повноцінного особистісного розвитку у цій сфері діяльності.

Під час експерименту особливу увагу було приділено взаємозв'язку динаміки графічно-дизайнерського саморозвитку і педагогічних умов середовища. Було задіяно такі принципи під час роботи:

– виконання графічних завдань в атмосфері співтворчості, в ході гри, без оцінок і зауважень;

– наочно-інформаційна оснащеність поставлених завдань;

– вільний вибір кожним гуртківцем технологій і техніки виконання дизайнерсько-графічних завдань: словесне формулювання ідеї, задуму, графічне виконання, об'ємно-просторове макетування. Словесне формулювання завдань полягало у пропозиції максимально можливої кількості варіантів використання звичайного предмета незвично, складенні асоціативного ряду концептуальних образів з тієї або іншої теми тощо. Графічне виконання завдань припускало ускладнення, стилізацію, трансформацію форм, наповнення їх чітким функціональним змістом, розробку і пропозицію нових форм у контексті певного задуму, з урахуванням візуального сприйняття середовища, поліфункціонального використання графічної продукції і так далі.

Каталоги продукції графічного дизайну демонструвалися під час вирішення, обговорення і виконання кожного завдання.

Після виконання цих завдань було виявлено ступінь розвитку асоціативно-образного, просторового мислення, уяви, винахідливості учнів у сфері графічного дизайну. Було оцінено такі якості, як гнучкість (різноманітність) ідей, вікова індивідуальна оригінальність (незвичайний підхід, погляд), технологічність виконання завдань (словесне, графічне, об'ємно-просторове).

Результати дослідження художньо-графічної діяльності дозволили зробити висновок про те, що для вирішення завдань, створення проектів на ранніх стадіях учні зазвичай застосовують дивергентне мислення, а на пізніх стадіях – конвергентне мислення. Тому на початковій стадії графічного проектування ми використовували загальне обговорення теми, прийом мозкового штурму, вибирали той або інший напрямок розвитку дизайнерської концепції. У процесі позашкільної діяльності використовували зразки графічної продукції, спостерігаючи за тим, хто з учнів у подальшій роботі використовував копіювання, наслідування, а хто – самостійний пошук (перший етап формувального експерименту).

Велике значення у художньо-графічному розвитку учнів мали практичні графічні вправи (на другому етапі формувального експерименту). Під час дизайн-ігор, групових змагань, творчого проектування учні інтерпретували інформацію в зорові образи, візуалізували проектні ідеї, моделювали, макетували, тобто розвивали культуру візуального мислення.

Важливим завданням експерименту було виявлення високого рівня навчальних досягнень учнів у процесі позашкільної діяльності (на третьому етапі формувального експерименту). Створенню ціннісно-смислової бази художньо-графічного розвитку особистості кожного учня сприяли: обговорення задуму, основної концепції, звернення до історії графічного дизайну, вивчення особливостей творчості відомих художників, які працювали у промисловій, прикладній та книжковій графіці, осмислення процесу створення продукції графічного дизайну.

Завдяки виконанню реальних графічно-дизайнерських проектів учні розвивали культуру діяльності, навчилися: досліджувати (збирати і аналізувати початкові дані, концептуалізувати і узагальнювати); створювати реальні проекти в рамках існуючих організаційних обмежень (терміни, матеріали); працювати в колективі; планувати свій час і роботу, бути надійними і відповідальними у спільній діяльності.

Самостійне визначення та усвідомлення завдань, вибір конкретного виду графічного дизайну для своєї діяльності не тільки сприяли знаходженню учнями шляхів утілення своїх задумів у матеріалі (книги, плакати, рекламні афіші, проспекти, буклети та ін.), але забезпечили розвиток їхнього художньо-графічного потенціалу.

Важливим критерієм дизайнерського саморозвитку особистості кожного учня в обраному ним виді діяльності є продуктивність – міра навчальних досягнень із художньо-графічної діяльності, практичного використання теоретичних знань, рефлексії. Основні показники рівня продуктивності учнів були виділені в ході виконання завдань із графічного дизайну і наведені в таблиці 3.3.6.

Таблиця 3.3.6.

Основні показники рівня продуктивності виконання завдань із графічного дизайну учнями позашкільних навчальних закладів
Рівні продуктивності	Кількість учнів (у %)
	1 рік	2 рік	3 рік
Високий	18	62	86
Середній	56	38	42
Низький	23	–	–

На завершальному етапі педагогічного експерименту було проведено узагальнювальний аналіз процесу художньо-графічного саморозвитку учнів, вивчалася їхня діяльність у процесі позашкільної роботи протягом трьох років.

На основі аналізу експертних оцінок продуктів художньо-графічної діяльності, цілеспрямованого і фіксованого спостереження за роботою учнів у різноманітних середовищах (поліграфічні та рекламні агенства), педагогічних ситуаціях (виставка, презентація, конкурс), особистих бесід (у галузі різноманітної графічно-дизайнерської діяльності), тестових завдань, було виділено рівні художньо-графічного саморозвитку учнів:

1) низький – не вірить у власні можливості, не вміє виконувати художньо-графічні завдання, не відчуває потреби в саморозвитку, рефлексії, не здатний інтегруватися в предметному середовищі;

2) достатній – реалізує власні можливості, виконує художньо-графічні завдання на репродуктивному і частково самостійному рівні, але має занижену самооцінку;

3) середній – уміє організувати самостійну художньо-графічну діяльність, володіє усвідомленою потребою саморозвитку в дизайнерській сфері, проявляє завищену самооцінку;

4) високий – не потребує додаткових стимулів під час виконання художньо-графічних завдань, здатний перетворювати і самостійно використовувати наявні знання і вміння в новій ситуації, реалізує особистісні якості, активно включається в проектувальну діяльність, ставить перед собою складні завдання, має адекватну самооцінку, розвинені дизайнерські якості.

Результати динаміки рівнів художньо-графічного саморозвитку учнів у процесі позашкільної діяльності наведені в таблиці 3.3.7.

Таблиця 3.3.7.