Кількісні показники рівнів сформованості художньо-графічних умінь і навичок в учнів після проведення другого етапу формувального експерименту

Рівні сформованості художньо-графічних умінь і навичок	Групи учнів
	Контрольні		Експериментальні
	Абс.ч.	%	Абс.ч.	%
Достатній	122	45,5	39	14,6
Середній	146	54,5	76	28,3
Високий	–	–	153	57,1

Під час проведення другого етапу експерименту простежувалася потреба учнів до художньо-ігрової діяльності та створення колективних дизайнерських проектів. Це і сприяло проведенню наступного етапу дослідження з метою здійснення художньо-графічної діяльності, формування навчальних досягнень в учнів у різних видах графічного проектування.

Після третього етапу формувального експерименту (параграф 3.1.) проводився контрольний зріз із метою виявлення результативності експериментальної методики. Використовувалася методи ігрового дизайну та колективні дизайн-графічні проекти (КДГП). Результати третього етапу відображені у таблиці 3.3.3.

Таблиця 3.3.3.

Порівняльна таблиця рівнів навчальних досягнень в учнів після третього етапу формуючого експерименту

Рівні навчальних досягнень	Групи учнів
	Контрольні		Експериментальні
	Абс.ч.	%	Абс.ч.	%
Достатній	110	41	40	15
Середній	158	59	50	18,6
Високий	-	-	178	66,4

Кількісний аналіз табличних даних засвідчив суттєве зростання високого рівня навчальних досягнень до 66,4% в тих учнів, у яких домінує тип мислення «проектувальника-дизайнера».

Показники достатнього рівня навчальних досягнень учнів в експериментальних групах знизилися до 15%, середнього рівня – до 18,6%.

Але в експериментальних групах змін зазнали показники середнього рівня навчальних досягнень порівняно з показниками другого етапу експерименту (28,3% після другого етапу і 18,6% після третього етапу). Тобто сукупність методів і засобів впливу на учнів під час третього етапу формуючого експерименту виявилася ефективною для учнів практичного типу сприймання («майстра-діяча»). Кількісні показники таких учнів зменшилися, але на стільки ж зросли показники високого рівня навчальних досягнень (57,1% після другого етапу і 66,4% після третього етапу формуючого експерименту).

В експериментальних групах проводилося дослідження, яке дозволило з’ясувати таке:

1. Стани ціннісної орієнтації учнів на різні види графічного дизайну в залежності від навчальної діяльності.

2. Рівні сформованості художньо-графічних знань, умінь і навичок в учнів на кожному з трьох етапів експериментального процесу.

3. Зміни, що сталися у розвитку учнів у процесі засвоєння графічного дизайну в спеціально організованому середовищі позашкільних закладів освіти.

Вплив експериментальної методики виявився найефективнішим у тих учнів позашкільних закладів освіти, які відзначалися позитивним ставленням до виконання навчальних завдань із графічного дизайну. Як засвідчує детальний аналіз матеріалів, зібраних шляхом спостережень, бесід з керівниками гуртків, високий рівень сформованості досліджуваної якості був зумовлений рядом факторів, які підсилювали експериментальні умови: вплив батьків, які підтримують учнів у їхньому виборі саме художньо-графічної діяльності; навчально-виховна робота педагогів, які систематично організовували художньо-графічну діяльність; вплив емоційних ситуацій, які траплялися з учнями в ході занять із графічного дизайну.

Відповідне середовище позашкільних закладів у взаємодоповненні з педагогічно доцільною експериментальною методикою забезпечує позитивні зміни в особистісному ставленні учнів до різних видів графічного дизайну.

До позашкільних закладів прийшли учні, які незалежно від рівня здібностей зацікавилися графічним дизайном як соціально необхідним і професійним видом діяльності. Проведена протягом трьох років навчання графічного дизайну діагностика показала динаміку змін мотивацій, потреб і очікувань учнів щодо психолого-педагогічних умов у процесі позашкільної діяльності. Результати діагностики наведені в таблиці 3.3.4.

Таблиця 3.3.4.