- •Методика навчання графічного дизайну учнів у позашкільних навчальних закладах
- •1.1. Аналіз теоретичних джерел із методики навчання графічного дизайну учнів позашкільних закладів освіти
- •1.2. Сутність поняття «графічний дизайн» і його види
- •2. Дизайн візуальних комунікацій
- •3. Дизайн реклами
- •5. Дизайн пакувань
- •1.3. Класифікація пластичних мистецтв
- •Висновки до першого розділу
- •2.1. Традиційні методики художньо-графічної діяльності учнів у загальноосвітніх навчальних закладах
- •Сфера життєдіяльності та види дизайну, що вивчаються у 10-му класі
- •2.2. Особливості навчання графічного дизайну у позашкільних закладах освіти
- •2.3. Констатувальний експеримент із виявлення стану навчання графічного дизайну у позашкільних закладах освіти
- •Порівняльна характеристика ставлення учнів позашкільних закладів освіти до різних видів графічного дизайну на другому етапі констатувального експерименту (у %)
- •Стан навчальних досягнень учнів позашкільних закладів освіти за результатами третього етапу констатувального експерименту
- •Висновки до другого розділу
- •3.1. Експериментальна методика навчання графічного дизайну у позашкільних закладах освіти
- •Етапи формувального дослідження під час застосування експериментальної методики навчання графічного дизайну учнів у позашкільних закладах освіти
- •3.2. Апробація експериментальної методики навчання графічного дизайну у процесі позашкільної діяльності
- •3.3. Результативність дослідно-експериментальної роботи з навчання графічного дизайну учнів позашкільних закладів освіти
- •Кількісні показники рівнів розвитку в учнів художньо-графічних знань і станів їх ціннісної орієнтації після першого етапу формувального експерименту
- •Кількісні показники рівнів сформованості художньо-графічних умінь і навичок в учнів після проведення другого етапу формувального експерименту
- •Порівняльна таблиця рівнів навчальних досягнень в учнів після третього етапу формуючого експерименту
- •Діагноста мотивацій, потреб і очікувань учнів у графічно-дизайнерській діяльності у процесі позашкільної діяльності (у % від загальної кількості учнів)
- •Показники якісних змін учнів під час занять різними видами графічного дизайну у процесі позашкільної діяльності (у % від загальної кількості тих, що навчаються)
- •Динаміка рівнів художньо-графічного саморозвитку учнів у процесі позашкільної діяльності
- •Рівні володіння різними видами графічного дизайну після проведення трьох етапів формувального експерименту (у %)
- •Динаміка формування навчальних досягнень учнів із графічного дизайну за результатами формувального експерименту
- •Діаграма формування навчальних досягнень учнів із графічного дизайну в позашкільних закладах освіти
- •Показники навчальних досягнень учнів із графічного дизайну у процесі позашкільної діяльності за кожним із трьох рівнів
- •Висновки до третього розділу
- •Загальні висновки
Кількісні показники рівнів розвитку в учнів художньо-графічних знань і станів їх ціннісної орієнтації після першого етапу формувального експерименту
Стани ціннісної орієнтації Рівні художньо-графічних знань |
Групи учнів |
|||
Контрольні |
Експериментальні |
|||
Абс.ч. |
% |
Абс.ч. |
% |
|
Стан високої ціннісної орієнтації Достатній рівень |
118 120 |
44 44,8 |
58 62 |
21,6 22,9 |
Стан низької ціннісної орієнтації Середній рівень |
150 148 |
56 55,2 |
76 86 |
28,4 31,8 |
Стан середньої ціннісної орієнтації Високий рівень |
– – |
– – |
134 120 |
50 44,4 |
Високий діапазон ціннісної орієнтації на знання з графічного дизайну підтверджувався тим, що кожен учень мав змогу працювати в обраному виді роботи (переважаючий тип зображення за тестом «Дизайн-абетка»), вибір якої для цього учня є домінуючим.
Стан високої ціннісної орієнтації виявлено у 44% учнів контрольних груп. Стан середньої ціннісної орієнтації не зафіксовано в учнів контрольних груп. Прояви низької ціннісної орієнтації зафіксовані у 56% учнів контрольних груп.
Частина учнів експериментальних груп, яка виявила стан середньої ціннісної орієнтації, демонструвала показники високого рівня сформованості художньо-графічних умінь.
Група зі станом високої ціннісної орієнтації демонструвала показники достатнього рівня сформованості художньо-графічних умінь.
Група зі станом низької ціннісної орієнтації демонструвала показники середнього рівня сформованості художньо-графічних умінь.
Порівняно з показниками контрольних груп в експериментальних групах сталися деякі зміни завдяки впливу на учнів експериментальної методики навчання графічного дизайну. Так, помітно зменшилася кількість учнів зі станом високої ціннісної орієнтації і, відповідно, достатнього рівня сформованості художньо-графічних умінь (44% у контрольних і 21,6% в експериментальних групах). Порівняно з контрольними групами зменшилися також показники стану низької ціннісної орієнтації і, відповідно, середнього рівня сформованості художньо-графічних умінь ( 56% у контрольних і 28,4% в експериментальних групах). Стрімко зросли показники стану середньої ціннісної орієнтації (до 50% в експериментальних групах).
Згідно з цими даними, можна зробити висновок про те, що протягом першого етапу формувального експерименту намітилася динаміка у зростанні художньо-графічних умінь учнів експериментальних груп. Значна частина учнів, які відзначалися раніше достатнім і середнім рівнем, досягла високого рівня розвитку художньо-графічних умінь. Учні, які на етапі констатувального експерименту виявляли знання із графічного дизайну отримали більш сприятливе освітнє середовище у позашкільних навчальних закладах для реалізації цих отриманих знань у художньо-графічних проектах. Отримані учнями знання з різних видів графічного дизайну стали більш глибокими.
Учні, які виявили знання з різних видів графічного дизайну, мали подальшу потребу у створенні художньо-графічних проектів майбутніх виробів і використанні цих знань у самостійній дизайнерській творчості. Це сприяло проведенню наступного етапу експериментального дослідження.
Після проведення другого етапу формувального експерименту у частини учнів показники достатнього рівня складали 45,5 % у контрольних і 14,5 % в експериментальних групах.
Суттєве зниження показників достатнього рівня сформованості художньо-графічних умінь і навичок в учнів експериментальних груп пояснюється практичною спрямованістю їхньої графічної діяльності. Але зросли показники високого рівня сформованості художньо-графічних умінь і навичок. Тобто методика другого етапу формувального експерименту виявилася найефективнішою для групи учнів, які схильні до практичної художньо-графічної діяльності («майстрів-діячів»). Показники середнього рівня сформованості художньо-графічних умінь учнів після другого етапу експериментального процесу мало змінилися порівняно з показниками такого ж рівня після першого етапу формуючого експерименту (31,8 % після першого і 28,3 % після другого етапів). Отже, для учнів, які більш схильні до теоретичного засвоєння матеріалу і які є «мислителями-слухачами» (за модифікованим диференційованим діагностичним опитувальником Є. Климова «Улюблена професія»), експериментальна методика на другому етапі виявилася недостатньо ефективною.
Результати аналізу експериментального процесу показано у таблиці 3.3.2.
Таблиця 3.3.2.