1. Гра "Поведінка в конфлікті"

Мета гри:

а) сформувати поняття про види поведінки в конфлікті;

б) показати основні психологічні фактори, що визначають конфлікт;

в) учитися вибирати адекватні стилі поведінки в конфлікті в конативній (поведінковій) системі міжособистісної взаємодії.

Ведучий розподіляє всіх учасників на п'ять груп, у кожній обирається її представник, якому ведучий дає одну з п'яти карток з назвою визначеного стилю поведінки в конфлікті з відповідним девізом:

Стиль "Конкуренція": "Щоб я переміг, ти повинен програти".

Стиль "Пристосування": "Щоб ти виграв, я повинен програти".

Стиль "Компроміс": "Щоб кожний з нас щось виграв, кожен з нас повинен щось програти".

Стиль "Співробітництво": "Щоб виграв я, ти теж повинен виграти".

Стиль "Уникання": "Мені все одно, виграєш ти чи програєш, але я знаю, що в цьому участі не приймаю".

Кожна група обговорює і готує сценку, в якій демонструється запропонований їй вид поведінки в конфліктній ситуації.

2. Вправа «Самоаналіз поведінки у конфліктних ситуаціях»

Мета: розвиток навичок рефлексії, уміння аналізувати себе й інших у конфліктних ситуаціях, визначення характеру поведінки у конфліктах.

Інструкція: «Не задумуючись над деталями, уявіть себе у типових ситуаціях і швидко дайте відповіді на питання. Якщо ви згодні із запропонованими твердженнями, ставте плюс, якщо ні – мінус. Нічого не пропускайте, обов’язково відповідайте підряд на кожне питання»:

1. Не можна не зважати на настрій товариша.

2. Я рідко відчуваю почуття провини.

3. Часто думаю над тим, чого від мене чекають оточуючі.

4. Після сварок швидко приходжу у себе.

5. Ніколи не траплялося, щоб я безтактно повівся стосовно вчителя.

6. Я рідко дорікаю друзям за колишні помилки.

7. Я не маю ніяких недоліків.

8. Майже ніколи не вплутуюся у скандали в автобусі, на вулиці.

9. Мене стали дратувати знайомі, часто з ними сварюся.

10. Я часто сам собі неприємний.

11. На зло, заподіяне мені товаришем, відплачую тим же.

12. Часом мені так хочеться вилаятися.

13. У мого близького друга практично немає недоліків.

14. Товариші часто навмисно мене кривдять.

15. Коли мене зачіпають, я довго не можу цього забути.

16. Мені часто шкода себе.

17. Не бажано обговорювати з другом свої недоліки, у нього вистачає своїх.

18. Я рідко жартую над друзями.

19. Зазвичай не думаю про сварку із другом, намагаюся на неї не зважати.

20. Ніякі справи не знижують мого внутрішнього напруження, не дозволяють забувати хоч на час конфлікти із товаришами.

21. У житті не було випадку, щоб я порушив обіцянку.

22. Я зазвичай поступаюся друзям, щоб поліпшити стосунки.

23. Буває, я довго не розмовляю із кривдником.

24. Я міг би вибачити образу, але не забути її.

25. Часто замислююся, як би на моєму місці вчинив інший.

26. Іноді люблю трохи похвалитися.

27. З’ясування стосунків – не для мене.

28. Я спокійний і тоді, коли суперник не хоче визнавати помилки.

29. Я завжди намагаюся зрозуміти товариша, навіть якщо зустрічних спроб немає.

30. Зазвичай мені вдається стриматися і не наговорити зайвого.

Обговорення: Проаналізуйте свої відповіді.

• Чи є у вас спроби розв’язати проблему конструктивно? Перегляньте відповіді на питання 1,6, 17, 22, 25, 27, 29.

• Наскільки ви агресивні? Перегляньте відповіді на питання 8, 9, 11, 12, 18, 30 - і побачите – у вас чи не тільки у вас причина конфлікту.

• Перевірте, чи не захищаєтеся ви від не дуже приємної інформації про себе: 3, 13, 19. Не виключено, що ви намагаєтеся не помічати ьруднощів, що накопичуються.

• Як ваш настрій впливає на спілкування із оточуючими? Перегляньте свої відповіді на питання 2, 10, 16.

• Чи не схильні ви занадто фіксуватися на образах? Поверніться до питань 4, 14, 15, 23, 24, 29.

• Перевірте, наскільки ви були щирі у своїх відповідях, чи не прикрасили свій образ свідомо або несвідомо. Для цього подивіться свої відповіді на питання контрольної шкали: 5, 7, 21, 26.

/Кузікова С.Б. Теорія і практика вікової психокорекції. – Суми, 2006. – 384с. – С. 352 – 354. /

Література:

1. Анцупов А.Я., Шипілов А.И. Конфликтология. – М.: ЮНИТИ, 2002. – 591с.

2. Гришина Н.В. Психология конфликта. – СПб.: Питер, 2000.-

3. Дуткевич Т.В. Конфліктологія з основами психології управління: Навчальний посібник. – К.:центр навчальної літератури, 2005. – 456с.

4. Ємельянов С.М. Практикум по конфликтологии. – СПб.: Питер,2001. – 360с.

5. Корнелиус Х., Фэйр Ш. Выиграть может каждый. Как разрешать конфликты. – М.: СТРИНГЕР, 1992. – 212с.

6. Пірен М.І. Основи конфліктології. – К., 1997. – 270с.

7. Рыбакова М.М. Конфлікт и взаимодействие в педагогическом процес се. – М.: Просвещение, 1991. – 128с.

8. Скотт Д.Г. Конфликты. Пути их преодоления. – К.: Внешторгиздат, 1991. – 191с.

Завдання для тестового самоконтролю:

1. Конфліктом у міжособистісних стосунках називають:

а) накопичені суперечності, пов`язані з діяльністю суб`єктів соціальної взаємодії, що створюють підґрунтя для реального протиборства між ними;

б)стосунки між суб`єктами соціальної взаємодії, яке характеризується їх протиборством на основі протилежно спрямованих мотивів (потреб, інтересів, переконань) або суджень (думок, поглядів, оцінок);

в) слова, дії (або відсутність слів та дій), які викликають обурення, розлюченість та інші негативні емоційні стани.

2. Під “конфліктною ситуацією” у соціальній психології розуміють:

а) накопичені протиріччя, пов`язані з діяльністю суб`єктів соціальної взаємодії, що створюють підґрунтя для реального протиборства між ними;

б) відношення між суб`єктами соціальної взаємодії, яке характеризується їх протиборством на основі протилежно спрямованих мотивів (потреб, інтересів, переконань) або суджень (думок, поглядів, оцінок);

в) слова, дії (або відсутність слів та дій), які викликають обурення, розлюченість та інші негативні емоційні стани.

3. Конфліктогенами у психології конфліктів називають:

а) накопичені протиріччя, пов`язані з діяльностю суб`єктів соціальної взаємодії та створюючи підгрунтя для реального протиборства між ними;

б) відношення між суб`єктами соціальної взаємодії, яке характеризується їх протиборством на основі протилежно спрямованих мотивів (потреб, інтересів, переконань) або суджень (думок, поглядів, оцінок);

в) слова, дії (або відсутність слів та дій), які викликають обурення, розлюченість та інші негативні емоційні стани.

4. Конкуренцією називається стратегія поведінки суб`єктів у конфлікті, яка:

а) характеризується тим, що учасник намагається ухилитися від вирішення конфлікту, робить вигляд, що розбіжностей або взагалі не існує, або вони не заслуговують уваги;

б) орієнтована на таке вирішення конфлікту, що певним чином задовольнить усіх його учасників, для чого кожний з них повинен частково поступитися своїми вимогами;

в) спрямована на досягнення обов`язкового домінування власних інтересів та прагнень при абсолютному ігноруванні позиції інших учасників конфлікту.

5. Якщо в основі конфлікту лежать об`єктивні протиріччя, розв`язання яких сприяє розвитку організації або іншої соціальної системи, ми маємо справу з:

а) деструктивним конфліктом;

б) внутрішньоособистісним конфліктом;

в) конструктивним конфліктом.

6. Рольові конфлікти є наслідком:

а) невміння людей вислухати один одного;

б) перехрещення чисельних рольових позицій людини;

в) труднощів та дефектів спілкування.

7. Компромісом називається стратегія поведінки суб`єктів у конфлікті, яка:

а) характеризується тим, що учасник намагається ухилитися від вирішення конфлікту, робить вигляд, що розбіжностей або взагалі не існує, або вони не заслуговують уваги;

б) орієнтована на таке вирішення конфлікту, що певним чином задовольнить усіх його учасників, для чого кожний з них повинен частково поступитися своїми вимогами;

в) спрямована на досягнення обов`язкового домінування власних інтересів та прагнень при абсолютному ігноруванні позиції інших учасників конфлікту.

8. Уникненням називається стратегія поведінки суб`єктів у конфлікті, яка:

а) характеризується тим, що учасник намагається ухилитися від вирішення конфлікту, робить вигляд, що розбіжностей або взагалі не існує, або вони не заслуговують уваги;

б) орієнтована на таке вирішення конфлікту, що певним чином задовольнить усіх його учасників, для чого кожний з них повинен частково поступитися своїми вимогами;

в) спрямована на досягнення обов`язкового домінування власних інтересів та прагнень при абсолютному ігноруванні позиції інших учасників конфлікту.

9. Стратегія поведінки, яка передбачає таке вирішення конфлікту, при якому усі його учасники намагаються забезпечити досягнення спільної мети кожним з партнерів, має назву:

а) дружба;

б) спрямованість на взаємодію;

в) співробітництво.

10. Який стиль поведінки у конфлікті ви порекомендуєте обрати людині, яка почуває, що важливіше зберегти гарні стосунки з іншим учасником конфлікту, ніж відстоювати власні інтереси?

а) протиборство;

б) поступка;

в) компроміс.

11. Який стиль поведінки у конфлікті ви порекомендуєте обрати людині, яка хоче виграти час, щоб отримати додаткову інформацію або заручитися чиєюсь підтримкою?

а) протиборство;

б) уникнення;

в) компроміс.

12. Який стиль поведінки у конфлікті ви порекомендуєте обрати керівнику підприємства, на якому склалася критична ситуація, що потребує миттєвого реагування та нестандартного вирішення, за умови, що він є впевненим у вірності свого рішення?

а) протиборство;

б) уникнення;

в) поступка.

Заняття № 4

Тема: Соціально-психологічні характеристики груп і колективу.

Мета: Закріпити понятійний апарат з теми. Засвоїти соціометричну методику дослідження міжособистісних стосунків у групі.

Питання для підготовки:

1. Загальна характеристика соціальної групи.

2. Типологія груп. Типи груп за рівнем розвитку.

3. Динамічні процеси у групах.

4. Згуртованість і сумісність членів соціальних груп.

5. Соціометрична структура малої соціальної групи.

6. Соціально-психологічний клімат у соціальних групах.

7. Соціально-психологічні характеристики дитячих, підліткових та юнацьких груп.

Питання для дискусії:

1. Чому сам факт присутності людей в одному місці не може визначити соціальну групу? Аргументуйте свою відповідь.

2. Назвіть причини об’єднання людей у групи. Які потреби людини можуть задовольнятися тільки в групі і чому?

3. Яке значення для функціонування групи має система групових очікувань (експектацій)? Аргументуйте свою відповідь.

4. Як пов’язані групові норми і групові санкції? Розкрийте зміст взаємозалежності цих феноменів.

5. Чи може кількість членів групи впливати на характеристики самої групи? Аргументуйте свою думку.

6. Що таке первинна група? Покажіть її значення для життєдіяльності особистості. Чому первинні групи потрібно розглядати в єдності із вторинними?

7. Яку функцію в суспільстві та життєдіяльності індивіда виконують формальні групи? Яке значення в життєдіяльності людини мають неформальні групи? Чому потрібно розглядати формальні та неформальні групи у взаємозв’язку? Аргументуйте свою відповідь.

8. Дайте визначення поняттю «референтна група». Які функції в системі «суспільство – особистість» виконує референтна група? Чому поділ референтних груп на «позитивні» і «негативні» є умовним?

9. Охарактеризуйте стадії, які проходить у своєму розвитку шкільний клас. В чому полягають задачі вчителя на кожній стадії розвитку групи?

10. Яке значення має соціально-психологічний клімат групи для окремого індивіда? Проаналізуйте основні характеристики групової норми та поясніть її вплив на поведінку групи і її членів.

11. Які психологічні фактори впливають на згуртованість групи? Проаналізуйте роль вчителя у згуртуванні шкільного класу.

12. Поясніть, чим прийняття групового рішення відрізняється від компромісу. Прокоментуйте переваги і недоліки групового прийняття рішення.

13. Чи можна змінити групову диференціацію і статус члена групи? Як впливають на соціальний статус школяра індивідуально-психологічні якості особистості, успішність навчання? Аргументуйте свою думку.

14. Чим можна пояснити той факт, що учень, який звик займати високе положення (соціометричний статус) у класі, переходячи до іншої школи або класу опиняється практично у протилежній ситуації?

Психологічні завдання:

1. Співвіднесіть поняття та утворіть з них логічний ряд так, щоб кожне попереднє поняття було більш загальним порівняно із наступним:

Суспільство, колектив, група, реальна група, реальний світ, мала група, соціальна група.

2. Порівняйте поняття «конформізм» та «колективізм». Поясніть, яке слідування особистості за групою є проявом колективізму, а яке – конформізму. Наведіть приклади.

3. Визначте, які стосунки існують між людьми, схематично зображеними на малюнках. До якого типу груп за рівнем розвитку можна віднестигрупи, зображені на схемах? Зверніть увагу на свій термінологічний словник.

4. Габріель Тард, автор книги «Закони наслідування» (1890 р.) і Густав Лебон, автор книги «Психологія мас» (1895р.), узагальнюючи спостереження за поведінкою великих спільнот людей, дійшли висновку : «включення» особистості у натовп призводить до того, що індивід стає серійною одиницею, втрачає свої особистісні якості. У натовпі, де почуття домінують над розумом, зникає почуття особистої відповідальності.

Наведіть приклади, що доводять правомірність подібного твердження. Які ще закономірності виявляються у поведінці людей у натовпі? Відповідь проілюструйте прикладами із засобів масової інформації.

Завдання для самостійної роботи:

1. Законспектуйте:

   • Реан А.А. Коломинский Я.Л. Методы изучения межличностных отношений // Реан А.А. Коломинский Я.Л. Социальная педагогическая психология. – СПб., 1999. – С. 106– 139.

2. Використовуючи психологічну літературу, проаналізуйте соціально-психологічні параметри індивідуальної своєрідності дитячих, підліткових та юнацьких груп.

3. Для спостереження за взаєминами дітей у групі А.С.Залужний запропонував наступну схему:

Тип поведінки	Дія	Мовлення
Асоціальна	Відвертається Тікає Захищається	Пхинькає Плаче Просить допомоги
Антисоціальна	Руйнує Відбирає Женеться, переслідує Нападає (у бійці)	Загрожує Вимагає Дражнить Лається
Пасивно-соціальна	Приєднується до інших Вітає дією Намагається оволодіти увагою	Веде діалог Вітається Просить
Активно-соціальна	Демонструє Допомагає Виправляє Проявляє ініціативу	Інструктує, інформує Радить Критикує Закликає до співробітництва

Проаналізуйте за цією схемою поведінку 2-3 учнів середньої школи і визначте тип поведінки. Чи впливають особливості поведінки цих учнів на їх соціометричний статус? Як це виявляється? Чи впливає група класу на поведінку цих учнів? Як це проявляється у поведінці? Відповідь аргументуйте результатами спостереження.

4. Напишіть реферат (або підготуйтеся до виступу на семінарському занятті) за однією із тем:

   • Психологічні характеристики соціальних класів.

   • Психологія етнічних груп.

   • Психологічні особливості організацій.

   • Психологічні особливості великих стихійних груп.

Психологічний практикум

1. Діагностика психологічного клімату у малій виробничій групі.

Користуючись методикою В.В.Шпалінського та Е.Г.Шелест (дивіться додаток №9) визначте особливості соціально-психологічного клімату у вашій навчальній групі. Порівняйте результати тестування із вашими спостереженнями. Проілюструйте отримані результати прикладами із життя групи.

2. Діагностика соціометричної структури групи.

За підручниками із соціальної психології та текстом лекцій ознайомтеся із процедурою соціометричного дослідження (дивіться також додаток № 10). Проведіть дослідження соціометричної структури вашої навчальної групи. Зробіть висновки щодо характеру міжособистісних взаємин у групі.