3. Вправа «Позитивні переконання»

Мета: навчитися усвідомлювати свої думки, використовувати раціональні переконання, що сприяють адекватній соціалізації; навчитися переструктуровувати погляди людини на своє життя.

Переконання – мотиваційні уявлення людей про факти реальної дійсності, емоційно забарвлюють (позитивно чи негативно) життєдіяльність особистості. Можна виділити:

• Раціональні переконання - ті, що мають сенс, не суперечать логіці, не викликають негативних емоцій;

• Ірраціональні переконання – як правило, не мають сенсу, нелогічні, є істинними лише для окремих людей. Переважно є егоцентричними та категоричними, що призводить до хибного сприймання дійсності і спричиняють виникнення психологічних проблем особистості.

Спробуйте у процесі групового обговорення змінити ірраціональні переконання, надані у таблиці на раціональні. Поясніть, до яких змін у житті людини можуть призвести змінені переконання:

Ірраціональні переконання	Раціональні переконання
1. Кожний повинен любити мене!
2.Я повинен зробити все добре.
3.Деякі люди погані і мають бути покарані.
4.Люди і події мають бути такими, якими я їх уявляю.
5. У моїх неприємностях винуваті Ви!
6.Зі мною має статися щось жахливе!
7.Краще не намагатися щось змінити.
8.Я такий слабкий і потребую допомоги.
9.Я не можу йти іншим шляхом. Я не можу змінитися.
10.Ваші проблеми є моїми проблемами.
11.Є тільки один правильний шлях.

Обговорення: відбувається шляхом пошуку відповіді на питання:

• як змінюється емоційне забарвлення реальної дійсності при зміненні модальності переконання?

• чи мали ви справу з подібними переконаннями?

• яку роль у соціалізації та житті людини відіграють переконання? Аргументуйте свою думку прикладами.

/ Кузікова С.Б. Теорія і практика вікової психокорекції. – Суми, 2006. – 384с. – С. 192 - 194/.

Література:

1. Абрамова Г.С. Практическая психология. – Екатеринбург, 1998.

2. Агеева В.С. Межгрупповое взаимодействие. – М.: МГУ, 1990.

3. Андреева Г.М. Социальная психология. – М., 1994.

4. Аронсон Э., Уилсон Т., Эйкерт Р. Социальная психология. Психологические законы поведения человека в социуме. – СПб., 2002. – С. 361 – 391.

5. Ковалева А.И. Социализация личности : норма и отклонение. – М., 1996.

6. Москаленко В.В. Социализация личности. – К.:Вища школа, 1986.

7. Орбан-Лембрик Л.Е. Соціальна психологія.- К., 2005.

8. Реан А.А., Коломинский Я.Л. Социальная педагогическая психология. – СПб., 1999.

Завдання для тестового самоконтролю:

1. Тенденція людини змінювати свою поведінку під впливом інших людей таким чином, щоб вона відповідала існуючим у групі зразкам оцінок, відносин, поведінки, у психології позначається терміном:

а) сугестивність;

б) диспозиція;

в) конформність.

2. Історично зумовлений процес і результат засвоєння та активного відтворення індивідом соціального досвіду, що відбувається у діяльності та спілкуванні, у психології позначається терміном:

а) соціалізація;

б) інтеграція;

в) навчання.

3. До головного безпосереднього фактору, що впливає на соціалізацію особистості, відносять:

а) матеріальні, психологічно значущі фактори соціального середовища (політичні, економічні, побутові тощо);

б) соціально-психологічні фактори соціального середовища;

в) фактор власної соціальної активності людини;

г) усі відповіді є вірними.

4. Тенденція в поведінці людини діяти всупереч спільноті у соціальній психології має назву:

а) нонконформізм;

б) незалежність;

в) децентрація.

5. Процес активного пристосування індивіда до умов нового соціального середовища та результат цього процесу має назву:

а) соціалізація;

б) соціальна адаптація;

в) соціальне зростання.

6. Показником інтеграції особистості у групу є:

а) сумісність з іншими членами у спілкуванні та діяльності;

б) наявність ускладнених взаємовідносин з іншою групою;

в) несвідоме прагнення наслідувати іншим членам групи.

7. Яке з наведених нижче тверджень розкриває суть явища зовнішнього конформізму?

а) особистість дійсно засвоює позиції, цінності, думки групи, погоджується з більшістю без переживання будь-якого конфлікту;

б) людина погоджується з групою при внутрішньому розходженні з позицією групи;

в) усвідомлена солідарність особистості з метою групи і суспільства.

8. Яке з наведених нижче тверджень розкриває суть явища внутрішнього конформізму?

а) особистість дійсно засвоює позиції, цінності, думки групи, погоджується з більшістю без переживання будь-якого конфлікту;

б) людина погоджується з групою при внутрішньому розходженні з позицією групи;

в) усвідомлена солідарність особистості з метою групи і суспільства.

9. Деіндивідуалізація особистості пов’язується з:

а) відсутністю зв’язків з соціальним середовищем;

б) втратою самосвідомості та страхом перед оцінюванням;

в) соматичним захворюванням, що викликає втрату свідомості.

10. Що таке експектація?

а) несумісність членів малої групи;

б) впевненість у правильності рішення, яке було прийнято членами групи;

в) очікування членів спільності, що індивід поводитиметься відповідно до її цінностей та норм.

Заняття № 6