
- •Задача 2 розрахунок jiіhійного кола постійного струму при паралельному з’єднанні декількох віток
- •Метод двох вузлів
- •Порядок розрахунку
- •1. Накреслити схему кола, яка відповідає заданому варіанту.
- •Задача 3 розрахунок лінійного кола постійного струму при змішаному з’єднанні елементів
- •1. Накреслити схему кола, яка відповідає заданому варіанту,
- •Метод рівнянь кірхгофа
- •Порядок розрахунку
- •1. Накреслити схему кола, яка відповідає заданому варіанту.
- •Метод контурних струмів
- •Побудова потенціальної діаграми
- •Задача 4 розрахунок нерозгалуженого кола синусоїдного струму
- •Методичні вказівки
- •Задача 5 розрахунок кола сінусоїдного струму з паралельним з’єднанням віток
- •Методичні вказівки
- •Порядок розрахунку
- •Задача 6 розрахунок лінійного електричного кола однофазного синусїдного струму комплексним методом
- •Баланс потужностей.
- •Повудова вektophoї діаграми струмів та напруг
Задача 4 розрахунок нерозгалуженого кола синусоїдного струму
Напруга
на затискачах кола, яке зображено на
рис. 10, змінюється за законом
. Амплітудне значення
і початкова фаза
напруги,
а також значення активних
,
індуктивних
і ємнісних
опорів наведені в табл. 4. Частота мережі
Гц.
Необхідно:
а) накреслити схему кола, яка відповідає заданому варіанту;
б)
визначити напругу на ділянці ab
і
закон
її
зміни;
в) визначити активну, реактивну та повну потужності, які споживаються
колом із мережі;
г) побудувати векторну діаграму.
ПРИМІТКА: Вибір варіанта в табл. 4, як i в задачі 2.
Рис. 10
Таблиця 4
Група даних |
А |
Б |
||||||||||
Варіант |
, B |
, град |
R1, Ом |
XL1, Ом |
XC1, Ом |
R2, Ом |
XL2, Ом |
XC2, Ом |
R3, Ом |
XL3, Ом |
XC3, Ом |
R4, Ом |
1 2 3 4 5 6 7 8 9 0 |
320 260 280 270 230 300 280 260 250 240 |
75 60 45 30 15 -75 -60 -45 -30 -15 |
10 14 15 5 5 0 10 0 7 8 |
14 0 10 0 0 0 7 20 5 0 |
0 5 0 0 10 7 0 5 40 20 |
10 0 0 10 0 14 5 0 5 0 |
0 30 35 0 15 8 35 0 0 5 |
8 35 0 0 5 12 30 35 0 15 |
14 5 0 5 0 8 35 0 0 5 |
7 0 5 40 20 14 5 0 5 0 |
0 7 20 5 0 7 0 5 40 20 |
0 10 0 7 8 0 7 20 5 0 |
Методичні вказівки
В
електротехніці найбільш розповсюджені
електричні кола зі струмами та напругами,
що змінюються у часі. Якщо крива зміни
струму у колі описується синусоїдою,
то він називається синусоїдним. Значення
змінних електричних величин (струму,
напруги, ЕРС), що розглядаються в конкретні
моменти часу, називаються миттєвими й
позначаються малими літерами латинського
алфавіту (i,
u,
e).
Найбільші миттєві значення називають
амплітудами (
,
,
).
Аналітично будь які синусоїдні електричні
величини записують у вигляді
.
Тут
– кутова частота,
початкова
фаза коливань, що показує значення
струму в момент
,
– частота мережі (
=
50 Гц),
Т
– період коливань.
У практичних розрахунках струм i, який змінюється за часом , напругу u та ЕРС e замінюють діючими величинами відповідно I, U, E. Діючими називається такий незмінний у часі струм, який виділяє в опорі R за період Т ту ж кількість енергії, що і змінний за синусоїдним законом струм.
Величини I , U, E визначають за формулами :
;
;
.
Вимірювальні прилади електромагнітної i електродинамічної систем показують діючі значення синусоїдних величин.
Синусоїдні величини можна подавати у вигляді: тригонометричних функцій, обертовими векторами, комплексними числами.
Елементи електричних кіл синусоїдного струму характеризуються параметрами: активним опором R , індуктивністю L і ємністю C.
Ці параметри впливають на величину та початкову фазу синусоїдного струму. Елементи L і C називають реактивними і їх вплив на величину синусоїдного струму ураховується реактивними опорами:
Ом.
Схема послідовного з’єднання елементів , L, C зображена на рис. 11, а.
Рис. 11
Оскільки
напруга на затискачах такого кола
визначається за другим законом Кірхгофа
для миттєвих величин
,
у
векторному вигляд (рис. 11, б) отримаємо
.
Вектор
співпадає з вектором струму
,
вектор
випереджає струм на кут
,
вектор
відстає від вектора струму на кут
.
Отже, між векторами
і
кут
.
На рис. 11,б. зображена векторна діаграма,
коли
,
тобто
.
Величину напруги U визначаємо із трикутника a, b, c (рис. 11, б):
.
Виразимо складові напруг через струм та опори, тоді отримаємо
або
– закон
Ома для кола з послідовним з’єднанням
елементів R,
L
,C
,
де
повний опір кола, Ом;
– реактивний опір кола, Ом.
Кут
зсуву між струмом
та напругою
визначимо із трикутника опорів
(рис.
11, в)
. Якщо миттєва величина струму
,
то напруга на затискачах кола змінюється
за законом
Якщо
усі сторони трикутника напруг abc
помножити на струм, то отримаємо подібний
йому трикутник потужностей
(рис. 11. г).
Тут потужності кола:
– активна;
−
реактивна
потужність може бути додатною і від’ємною
в залежності від знака кута φ.
При індуктивному характеру вхідного
опору (φ
> 0)
–
реактивна потужність додатна, а при
ємнісному (φ
< 0)
–
від’ємна.
–
повна потужність. Прийнято активну
потужність вимірювати у ватах (Вт),
реактивну у вольтампер реактивний
(вар), повну у вольтамперах (ВА).
ПРИКЛАД
6. Для електричного кола (рис. 10) :
накреслити схему кола, яка відповідає
заданому варіанту, знайти діючі значення
струму та напруги на усіх елементах
кола i на ділянці ab,
а також закон зміни струму i
та
напруги
;
визначити
активну, реактивну та повну потужність
кола ; побудувати векторну діаграму.
ДАНО:
B ;
Ом;
Ом;
;
Ом;
Ом.
РОЗВ’ЯЗАННЯ:
Схема кола, що відповідає заданому варіанту, зображена на рис. 12.
Рис. 12
Визначаємо діюче значення напруги на затискачах кола
Повний
опір кола
,
де
Ом
;
Ом ;
Ом , тоді
Діюче
значення струму в колі:
A.
Амплітудне
значення струму
.
Оскільки закон зміни напруги на затискачах кола
то
миттєве значення струму
,
де
;
тоді
, де
.
Діюче
значення напруги на ділянці ab
:
,
де
Тоді
B.
Амплітудне
значення напруги на ділянці ab
:
Закон
зміни напруги
:
де
Тоді
Активна потужність, яка споживається колом із мережі,
Вт;
реактивна
потужність
;
повна
потужність
ВА. Для побудови векторної діаграми
треба визначити спади напруг напруги
на окремих елементах кола:
B;
B;
B;
B;
B.
Побудуємо
векторну діаграму. Вибираємо масштаб
струму
A/см;
напруги
B/см. Векторна діаграма зображена на
рис. 13.
Рис. 13