12.4. Вибір професії

Термін “професія” перекладається як: являтись публічно, заявляти, оголошувати. Професія як соціально фіксована область можливого здійснення визначених трудових функцій існує в формі множини робочих місць, які розподілені в суспільстві. Кожне таке робоче місце ставить певний комплекс вимог до тієї людини, яка збирається це місце посісти. Тому при виборі професії потрібно визначитися з можливостями людини, а також набути знань про ту чи іншу професію і осягнути вимоги, які вона ставить. Для цього існують професіограми – опис соціально-економічних, виробничо-технічних, санітарно-гігієнічних, психологічних і інших особливостей професії. Важливою частиною професіограми є психограма-характеристика вимог, які ставить професія до психіки людини. Принципи психограми сформував К.К. Платонов. Це принципи: комплексність, цілеспрямованість, соціально-політична активність, особистісний підхід, надійність, диференціація тощо.

Принципи комплексності включає:

виробничу характеристику професії;

економічне значення професії;

визначення обсягу знань і уміння, необхідних для успішної професійної праці;

гігієнічну характеристику умов праці;

перелік фізіологічних вимог, які ставляться до людини.

Але для вирішення проблем щодо вибору професії цього недостатньо, тому що профінформація спирається на потребу і інтерес людини до нових знань про професію, інформацію для орієнтації людини на професійні і життєві цінності. Тому в описі професій поряд з інформацією про умови праці, про властивості і якості, які вимагаються від працівника, необхідно також виділити націлено орієнтовний аспект даної професії. Вихід профорієнтації за межі безпосередньо професійної діяльності може стати важливим чинником всебічно продуманого рішення про вибір професії стосовно не тільки професійних, а й інших життєвих цінностей. Людина повинна знати, які перспективи відкриває професія в певних сферах життя. Для цього потрібні дослідження типових життєвих шляхів представників конкретної професії. Тоді кожна професія буде представлена з погляду життєвої перспективи особи, в якій повинні мати місце і можливі досягнення, і можливі труднощі в реалізації певних ціннісних орієнтацій.

Контрольні завдання (запитання)

Тема 12. Соціально-психологічні аспекти особи

I. Методика "ціннісних орієнтацій" М. Рокіча

Система ціннісних орієнтацій визначає змістовний аспект спрямованості особи і є основою її світогляду та мотивації життєвої активності.

Найбільш розповсюдженою в даний час є методика вивчення ціннісних орієнтацій М. Рокіча, заснована на прямому ранжуванні списку цінностей.

М. Рокіч розрізняє два класи цінностей:

1) термінальні – переконання в тому, що певна кінцева ціль індивідуального існування варта того, щоб до неї прагнути.

2) інструментальні (цінності – засоби) – переконання в тому, що певний спосіб дій або риси характеру є бажаними в будь-якій ситуації.

Інструкція

Вам пред'являється два списки цінностей (по 18 в кожному) в алфавітному порядку.

Ваше завдання – присвоїти кожній цінності ранговий номер в порядку значущості для вас як принципів, якими ви керуєтесь у вашому житті. Найбільш значуща для вас цінність займе перше місце, найменш важлива – останнє.

Якщо в процесі роботи ви зміните свою думку, то можете виправити свої відповіді. Кінцевий результат повинен відображати вашу істинну позицію.

ТЕРМІНАЛЬНІ ЦІННОСТІ

1. Активне життя (повнота та емоційна насиченість).

2. Життєва мудрість (зрілість переконань та здоровий глузд).

3. Здоров'я (фізичне та психічне).

4. Цікава робота.

5. Красота природи та мистецтва (переживання прекрасного в природі та в мистецтві).

6. Любов (духовна та фізична близькість з коханою людиною).

7. Матеріально забезпечене життя.

8. Наявність хороших та відданих друзів.

9. Суспільне визнання (повага оточуючих, колективу, товаришів по роботі).

10. Пізнання (можливість розширення свого світогляду, загальної культури, інтелектуальний розвиток).

11. Продуктивне життя (максимально повне використання своїх можливостей та здібностей).

12. Розвиток (робота над собою, постійне фізичне та духовне вдосконалення).

13. Розваги.

14. Свобода (самостійність, незалежність в переконаннях і вчинках).

15. Щасливе сімейне життя.

16. Щастя інших (добробут, розвиток і вдосконалення інших людей).

17. Творчість.

18. Впевненість в собі (внутрішня гармонія, свобода від внутрішніх протиріч, сумнівів).

ІНСТРУМЕНТАЛЬНІ ЦІННОСТІ

1. Акуратність

2. Вихованість (хороші манери)

3. Високі запити (високі вимоги до життя)

4. Життєрадісність (почуття гумору)

5. Дисциплінованість

6. Незалежність (здатність діяти самостійно, рішуче)

7. Нетерпимість до недоліків в собі та інших

8. Освіченість (широта знань, висока загальна культура)

9. Відповідальність

10. Раціоналізм (вміння логічно мислити, приймати раціональні рішення)

11. Самоконтроль (стриманість, самодисципліна)

12. Сміливість у відстоюванні своїх поглядів

13. Тверда воля (вміння не відступати перед труднощами)

14. Терпимість (вміння прощати іншим помилки)

15. Широта поглядів (вміння зрозуміти чужі погляди)

16. Чесність (правдивість, щирість)

17. Працелюбність

18. Чуйність (турботливість, уважність)

Контрольні запитання

1. В якому порядку і в якій мірі (в процентах) реалізовані дані цінності у вашому житті?

2. Як би ви ранжували дані цінності через 5 або 10 років.

3. Як би ранжували дані цінності, на вашу думку близькі вам люди

II. Тест для визначення рівня наполегливості

Мета: визначити ваш рівень наполегливості.

Наполегливість не є синонімом агресивності – інколи агресивним людям необхідно стати наполегливішими в спробах конструктивно спрямувати свою агресивність в потрібне русло.

Інструкція. В тесті міститься 24 твердження, які дають змогу уточнити вашу поведінку в певній ситуації. Для кожного твердження виберіть відповідь за такою шкалою:

1 – ніколи

2 – рідко

3 – інколи

4 – звичайно (як правило)

5 – майже завжди

Твердження, позначені зіркою ^(*), слід оцінювати за такою шкалою:

5 – ніколи

4 – рідко

3 – інколи

4 – звичайно (як правило)

5 – майже завжди

Вираз позитивних почуттів

1. Я легко і щиро роблю компліменти

2. Я можу сказати людям, що я турбуюся про них.

^*3. Я часто відчуваю критичне відношення до інших.

^*4. Я можу думати більше про негативне ніж про позитивне.

5. Я говорю викладачам про те, що мені сподобався предмет.

^* 6. Мені важко сказати своїм батькам і родині як я люблю їх.

Вираз негативних почуттів

7. Якщо в магазині я отримую бракований товар, я можу легко повернути його.

8. Якщо в ресторані мені подають страву, яка не відповідає моєму замовленню, я повертаю її назад.

9. Я можу не погоджуватися з людьми.

^*10. Якщо мені що-небудь не подобається в курсі викладання певного предмету, я звичайно нічого не говорю викладачу, але жаліюсь іншим студентам.

^*11. Якщо член родини близького друга дратує мене, я намагаюся не показувати цього.

^*12. Я посміхаюся навіть тоді, коли не відчуваю себе щасливим.

^*13. Мені важко домовлятися за ціну товару, послуги чи ремонту.

^*14. Я дозволяю людям обходити мене в черзі.

Встановлення обмежень

^*15. Мені важко сказати "ні"

^*16. Я займаюся певною діяльністю здебільшого тому, що хто-небудь із знайомих попросив мене про це.

^*17. Якщо я отримаю запрошення туди, куди в мене немає бажання йти, я звичайно вигадую який-небудь привід і відмовляюся.

18. Я можу щиро сказати людям "Ні, дякую, я не зацікавлений (зацікавлена)"

19. Я знаю свої можливості і намагаюся не брати на себе занадто багато обов'язків.

Ініціатива

20. Я обдумую нові проекти чи види діяльності, а потім виконую їх.

21. Я можу попрохати особу протилежної статі про побачення.

^*22. Я відчуваю себе одиноким (одинокою) тому що більшість людей нікуди мене не запрошують.

23. Мені легко вступати в розмову з незнайомими людьми.

^*24. Мені важко знайомитися з новими людьми.

Загальна сума балів ____________________

Ключ

100-200. Ви завжди можете постояти за себе і проявити ініціативу, але інколи перебираєте (міру) і стаєте агресивними. Вам необхідно вчитися дозволяти іншим час від часу брати на себе зобов'язання і не завжди говорити все негативне, що приходить Вам в голову.

61-99. Ви напевно досить наполегливі і коректно себе поводите. Ви звичайно відстоюєте свої права, але в той час з повагою ставитесь до інших людей.

24-60. Ви занадто пасивні і дозволяєте іншим приймати за Вас рішення та впливати на Ваше життя.

Вам необхідно намагатися не дозволяти іншим робити це так часто і виявляти більше ініціативи у взаємостосунках.

III. Тест "Шкала локус-контролю

(Дж. Роттер, 1966р. скорочена версія)

Тест дає змогу оцінити сформований у людини рівень суб'єктивного контролю над значними подіями у своєму житті.

Рівень суб'єктивного контролю конкретної людини є постійним і визначає її поведінку в будь-яких ситуаціях.

Розрізняють два протилежні типи локалізації контролю: екстернальний та інтернальний.

Людина екстернального типу вважає, що події, які з нею відбуваються, є результатом впливу зовнішніх сил – випадку або дій інших людей. Такі люди не бачать зв'язку між своїми вчинками і наслідками, не вважають себе здатними контролювати розвиток певної ситуації.

Екстерналам властиві пристосування та поступливість.

Людина інтернального типу вважає, що більшість важливих подій є результатом її власних дій, внаслідок чого відчуває відповідальність за своє життя.

Інтернали менш схильні підкорятися тиску інших і чинять опір, коли відчувають, що ними маніпулюють.

Люди інтернального типу краще працюють наодинці, екстернали – під контролем.

Інструкція

З кожної пари тверджень необхідно вибрати одне (А чи Б), яке відповідає вашими переконаннями чи уявленню про себе.

1. А. В житті людей буває багато невдач, тому що їм просто не щастить.

Б. Невдачі людей є результатом їх власних помилок.

2. А. На жаль, заслуги людини часто залишаються невизнаними, незважаючи на всі її зусилля.

Б. Врешті-решт до людей приходить заслужене визнання.

3. А. Успіх керівників багато в чому залежить від вдалого збігу обставин.

Б. Здібні люди, які не стали керівниками, самі не використали своїх можливостей.

4. А. Я часто відзначаю слушність приказки: "Чому бути, того не минути."

Б. Я думаю, що краще прийняти рішення і діяти, ніж покладатися на долю.

5. А. Більшість людей не розуміє, наскільки їхнє життя залежить від випадкових обставин.

Б. У дійсності не існує такого явища як везіння.

6. А. Зрештою, неприємності, які трапляються з нами, урівноважуються приємними подіями.

Б. Більшість невдач є результатом відсутності здібностей, досвіду, лінощів або всіх трьох причин відразу.

7. А. Я часто відчуваю, що мало впливаю на те, що відбувається зі мною.

Б. Не можу повірити, що випадок або доля відіграють важливу роль у моєму житті.

Обробка результатів:

Підрахуйте загальну кількість балів, кожна відповідь А=0, В=1.

Сума балів свідчить про рівень суб'єктивного контролю:

1-3 – екстернальний (низький) локус-контроль;

4 – збалансованість екстернального та інтернального локусу-контролю;

5-7 – інтернальний локус-контроль.